Справа №613/1847/24 Провадження № 1-кп/613/77/25
25 квітня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
цивільного позивача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові в режимі відеоконференції клопотання цивільного позивача ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024221010000406 (справа № 613/1847/24) за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст.286-1 КК України, -
У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Цивільним позивачем ОСОБА_7 було подано клопотання про скасування арешту на автомобіль марки «DAEWOO» моделі «SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , накладений ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2024 року.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 15.08.2024 за клопотанням прокурора було накладено арешт на вказаний вище автомобіль, який належить ОСОБА_7 23.10.2024 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлено до суду. На даний час вказаний автомобіль знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області. Наразі у власника автомобіля виникла потреба у знятті арешту. На момент подачі клопотання про зняття арешт з майна всі необхідні слідчі дії проведено у повному обсязі. Жодних підстав для продовження арешту не існує. Наявність арешту перешкоджає власнику користуватися вказаним майном.
Враховуючи викладене, з посиланням на ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України, ч.ч.1, 2 ст.174 КПК України, цивільний позивач ОСОБА_7 стверджує про наявність підстав для скасування арешту вказаного автомобіля.
Цивільний позивач ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, викладених в останньому.
Прокурор та представник потерпілого у судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, вважали його передчасним, оскільки вказаний вище автомобіль є речовим доказом, зберіг на собі сліди злочину і в подальшому можуть виникнути питання щодо огляду вказаного речового доказу учасниками справи або призначення додаткових експертиз, в ході яких виникне потреба у дослідженні вказаного речового доказу.
Захисник та обвинувачений у судовому засіданні не заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Вислухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання про скасування арешту майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів, доданих до клопотання, встановлено, що власником автомобіля марки «DAEWOO» моделі «SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчого судді від 15.08.2024 по справі № 613/1302/24 за клопотанням прокурора накладено арешт, у т.ч., на автомобіль марки «DAEWOO» моделі «SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 - шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Визначено місцем зберігання вказаного вище транспортного засобу - на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого,9.
Виходячи зі змісту ухвали слідчого судді від 15.08.2024, підставою для накладення арешту на автомобіль «DAEWOO» моделі «SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 була необхідність збереження речових доказів та запобігання ризикам їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність, недоторканність права власності, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами до неї) та практики Європейського Суду з прав людини, втручання в право особи на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Крім того, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Отже, стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення у справі «Броньовський проти Польщі»). Заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Лонрот проти Швеції»).
Зі змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в рамках досудового розслідування були проведені судові автотехнічні та автотоварознавчі експертизи, судова експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження деталей транспортних засобів», транспортно-товарознавчі експертизи.
На даний час ухвалою суду від 11.02.2025 було призначено судовий розгляд кримінального провадження по суті, з'ясовано позицію обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення, встановлено порядок дослідження доказів.
Враховуючи викладене, з метою дотримання «справедливого балансу» між потребами судового розгляду та правом власності особи, беручи до уваги відсутність даних про те, що зміна місця зберігання вказаного транспортного засобу може негативно вплинути на хід досудового розслідування, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення клопотання цивільного позивача ОСОБА_7 шляхом зміни місця зберігання транспортного засобу та передачі вказаного транспортного засобу власниці, що дозволить забезпечити більш сприятливі умови для зберігання арештованого майна та запобігання його псуванню.
При цьому, передача автомобіля на відповідальне зберігання власниці, без скасування арешту, не перешкоджатиме завданням кримінального провадження, і не порушуватиме право особи володіти майном.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно з ч.ч.3, 4 ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.
Відповідно до ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо, зокрема, суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема рівності перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також процесуальних прав сторін, сторони кримінального провадження не позбавлені права заявити суду клопотання про призначення додаткових, повторних експертиз із вказаним вище транспортним засобом на стадії судового провадження, в ході яких може виникнути потреба в безпосередньому огляді експертом автомобіля.
Крім того, не виключена можливість виникнення в ході судового розгляду необхідності у проведенні додаткових слідчих (розшукових) дій з арештованим майном для встановлення або перевірки обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, зокрема, слідчого експерименту.
Питання належності доказів (у т.ч. висновків експерта) та їх достатності постає на стадії дослідження матеріалів кримінального провадження, а відтак, саме на цій стадії учасниками справи може бути поставлено питання про проведення додаткових слідчих дій з автомобілем та експертних досліджень.
Станом на час подачі клопотання про скасування арешту майна судом розпочато розгляд спраив по суті, проте, з урахуванням установленого порядку дослідження доказів, суду ще не були надані та не досліджені судом письмові матеріали кримінального провадження, не допитані свідки, у зв'язку з чим у учасників провадження не було можливості оцінити наявність підстав для заявлення клопотань про проведення додаткових слідчих дій із зазначеним автомобілемта/або призначення додаткових, повторних експертиз із вказаним вище транспортним засобом.
Отже, потреба в арешті майна щодо автомобіля «DAEWOO» моделі «SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 на даний час не відпала.
Скасування арешту майна може унеможливити проведення вказаних вище слідчих дій або експертиз на стадії судового провадження, в разі встановлення судом необхідності їх призначення, та, відповідно, унеможливить встановлення всіх обставин справи і виконання завдань кримінального провадження, яке відповідно до ст.2 КПК України полягає, серед іншого, в забезпеченні повного судового розгляду.
З урахуванням тієї стадії, на якій перебуває судове провадження на час подачі клопотання, положень ст.ст.332, 333 КПК України, мети збереження речових доказів, з якою було накладено арешт, суд приходить до висновку, що наявність арешту транспортного засобу «DAEWOO» моделі «SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 на даній стадії судового провадження є пропорційним обмеженням права власності, яке забезпечує справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини, здійснюється відповідно із законом, переслідує легітимну мету, а саме забезпечення повного судового розгляду та реалізації загальних засад кримінального провадження, є необхідним у демократичному суспільстві.
Водночас, слід роз'яснити, що цивільний позивач не позбавлена можливості повторно звернутися із клопотанням про скасування арешту майна протягом строку розгляду справи, у разі, якщо відпаде потреба в подальшому існуванні арешту, накладеного на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 100, 173-175, 371, 372, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -
Клопотання цивільного позивача ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024221010000406 - задовольнити частково.
Змінити місце зберігання транспортного засобу DAEWOO SENS державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , та здійснювати його зберігання за місцем реєстрації власника майна - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_7 - відмовити.
Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за невиконання обов'язку щодо збереження арештованого майна.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 29.04.2025.
Суддя ОСОБА_1