28 квітня 2025 р.Справа № 520/9710/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., повний текст складено 20.03.25 по справі № 520/9710/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Представник ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі №520/9710/2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі № 520/9710/2020. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи. Згідно зі ст.129-1 Конституції України, ст.14 КАС України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення в установленому законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.11.2018 у справі №816/2016/17, звертає увагу, що законом не передбачена можливість вирішення в порядку загального позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем. Зауважує, що Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 вказав що, наявність в КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача, шляхом подачі позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 без змін. Зазначає, що в даному випадку Головне управління прийняло нове рішення від 08.09.2021 на виконання судового рішення у справі №520/9710/2020, з яким не згоден позивач, і яке має право оскаржити в судовому порядку, подавши відповідну позовну заяву, тому встановлення судового контролю у вигляді подання звіту в порядку ст.382 КАС України є недоцільним. Просить розглядати справу без участі представника відповідача.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.07.2019 про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення із застосуванням всіх підвищень індексації, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 відповідно до пенсійної реформи України та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі №520/9710/2020, яке набрало законної сили 17.05.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.07.2019 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком по суті звернення, з урахуванням висновків суду в даній справі. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відділ перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 №520/9710/2020 повторно розглянув заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надану 09.07.2019, через представника за довіреністю Акермана О.М., щодо перерахування розміру та поновлення виплати пенсії з дати припинення.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 08.09.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю підстав.
Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 08.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та поновленні виплати пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 № 520/9710/2020 було направлено на адресу представника позивачки листом від 10.09.2021 №2000-0305-8/116241.
На звернення представника позивачки від 20.02.2025 №282/11 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021р. по справі №520/9710/2020 управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надану 09.07.2019, через представника за довіреністю Акермана О.М., щодо перерахування розміру та поновлення виплати пенсії з дати припинення та винесено рішення від 08.09.2021 про відмову в перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком.
Відповідачем також повідомлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.09.2021 №200-0305-8/116241 на адресу для листування, зазначеній у рішенні суду, було направлено рішення від 08.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком.
Представника позивачки вважає, що відповідачем протиправно не виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі №520/9710/2020, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою в порядку статті 382 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви в порядку ст.382 КАС України, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі №520/9710/2020.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України, з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі №520/9710/2020, яке набрало законної сили 17.05.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.07.2019 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком по суті звернення, з урахуванням висновків суду в даній справі. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що відділ перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 №520/9710/2020 повторно розглянув заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надану 09.07.2019, через представника за довіреністю Акермана О.М., щодо перерахування розміру та поновлення виплати пенсії з дати припинення.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 08.09.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю підстав.
Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 08.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та поновленні виплати пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 № 520/9710/2020 було направлено на адресу представника позивачки листом від 10.09.2021 №2000-0305-8/116241.
На звернення представника позивачки від 20.02.2025 №282/11 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021р. по справі №520/9710/2020 управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надану 09.07.2019, через представника за довіреністю Акермана О.М., щодо перерахування розміру та поновлення виплати пенсії з дати припинення та винесено рішення від 08.09.2021 про відмову в перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком.
Відповідачем також повідомлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.09.2021 №200-0305-8/116241 на адресу для листування, зазначеній у рішенні суду, було направлено рішення від 08.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком.
З огляду на викладене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком по суті звернення, з урахуванням висновків суду в даній справі, відповідачем виконано.
Суд звертає увагу заявника на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 382 КАС України, фактично вирішувати спір та зобов'язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Тож у разі незгоди зі змістом виданого на виконання рішення суду рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.09.2021 про відмову в перерахунку розміру та поновленні виплати пенсії за віком позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, можуть слугувати підставою для звернення позивачки із окремим позовом до суду.
Проаналізувавши доводи позивачки щодо поданої заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів та порушення ними прав, свобод, інтересів позивачки під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі №520/9710/2020, а тому заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Щодо посилання в апеляційній скарзі позивачки на правові позиції Європейського суду з прав людини в певних його рішеннях, то колегія суддів їх враховує та зауважує, що висновки суду у даній справі не суперечать їм.
Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 520/9710/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 28.04.2025 року