28 квітня 2025 р. Справа № 520/28775/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, Фермерського господарства "Клепки" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 13.01.25 у справі №520/28775/24
за позовом Фермерського господарства "Клепки"
до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області
про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Фермерське господарство "КЛЕПКИ" (далі по тексту також - позивач, ФГ "КЛЕПКИ") звернулося до адміністративного суду з позовом до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (далі по тексту також - відповідач, Куп'янська міська військова адміністрація), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження №542/1 від 24.09.2024, винесене Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області у повному обсязі;
- зобов'язати Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про надання Фермерському господарству "КЛЕПКИ" пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення та промисловості, які вказані у відповідних заявах про потенційне забруднення земельних ділянок, поданих Куп'янській міській військовій адміністрації Куп'янського району Харківської області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Розпорядження №542/1 від 24.09.2024, винесене Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області у повному обсязі.
Зобов'язано Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області здійснити повторний розгляд заяв Фермерського господарства "КЛЕПКИ" №3-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 про визнання земельних ділянок, зазначених у них, непридатними до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за відповідні земельні ділянки та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на користь Фермерського господарства "КЛЕПКИ" сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1211,20 грн. 20 коп. Решту судових витрат залишено за позивачем.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з висновками, що не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №520/8017/24, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області щодо нерозгляду заяв №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 Фермерського господарства "КЛЕПКИ" та зобов'язано Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області розглянути заяви Фермерського господарства Фермерського господарства "КЛЕПКИ" №1-2023 від 31.08.2023, №3-2023 від 31.08.2023 та прийняти рішення по суті вказаних заяв. Відповідачем на виконання судового рішення у справі №520/8017/24 розглянуто заяви позивача по суті та прийнято Розпорядження № 542/1 від 24.09.2024, яким відмовлено в задоволенні заяв №1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 про надання податкових пільг зі сплати орендної плати на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та сплати єдиного податку IV групи у 2023 році за земельні ділянки, вказані у таких заявах, проте висновки суду, викладені у рішенні від 27.06.2024 у справі № 520/8017/24, не враховано. Водночас, звертає увагу, що судом першої інстанції у резолютивній частині рішення зазначено однакові номери заяв позивача, проте у позові зазначалося про заяву № 3-2023 від 31.08.2023 та заяву №1-2023 від 31.08.2023, які є різними за своєю суттю. За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач правом на подання відзиву апеляційну скаргу позивача, передбаченим ст.304 КАС України, не скористався.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що висновки суду першої інстанції суперечать приписам абз.2 п.12.3 ст.12 та п.288.8 ст. 288 Податкового кодексу України. Водночас вказує про неврахування судом першої інстанції норм п.7 ч.2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з якими питання надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, в спірних правовідносинах - військової адміністрації. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він з доводами та аргументами Куп'янської міської військової адміністрації не погоджується та звертає увагу на імперативність приписів п.292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України, які відповідачем під час розгляду заяв № 1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 не враховано. Наголошує, що відмова у задоволенні заяв позивача з підстав ненадання інформації про суму податкових пільг та недопущення втрат бюджетних надходжень є незаконною з огляду на приписи чинного законодавства. Звертає увагу на відсутність дискреційних повноважень відповідача у спірних правовідносинах та просить апеляційну скаргу Куп'янської міської військової адміністрації залишити без задоволення.
На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство "КЛЕПКИ" (ЄДРПОУ 30136059) знаходиться за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Сватівська, буд. 56. Основним видом діяльності позивача є КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Фермерське господарство "КЛЕПКИ" є орендарем земельних ділянок, які знаходяться на території Куп'янської міської територіальної громади Харківської області. Власником таких земельних ділянок є Куп'янська міська рада Харківської області та фізичні особи.
Указом Президента України №737/2022 від 27.10.2022 утворено Куп'янську міську адміністрацію Куп'янського району Харківської області.
На підставі Постанови Верховної Ради України №2777-ІХ від 16.11.2022 повноваження Куп'янської міської ради, виконавчого комітету та міського голови здійснює начальник Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, відповідно до повноважень, передбачених ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
З метою отримання пільг з місцевих податків та зборів позивач звернувся до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області із заявами № 3-2023 від 31.08.2023 та № 1-2023 від 31.08.2023 про визнання земельних ділянок, зазначених у заявах, непридатними до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за відповідні земельні ділянки.
Відповідачем рішення по суті поданих заяв прийнято не було.
Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача стосовно не розгляду вказаних заяв, звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №520/8017/24 визнано протиправною бездіяльність Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області щодо розгляду заяв №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 Фермерського господарства "КЛЕПКИ"; зобов'язано Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області розглянути заяви Фермерського господарства Фермерського господарства "КЛЕПКИ" №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 та прийняти рішення по суті вказаних заяв.
На виконання рішення суду від 27.06.2024 у справі №520/8017/24 відповідачем розглянуто заяви позивача та прийнято розпорядження №542/1 від 24.09.2024, яким відмовлено в задоволенні поданих заяв та наданні податкової пільги зі сплати орендної плати на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 на земельні ділянки, вказані у заявах.
Скориставшись правом на оскарження зазначеного рішення у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави відмови позивачу в наданні пільг, наведені в оскаржуваному рішенні, є необґрунтованими та суперечать положенням чинного законодавства, у зв'язку з чим розпорядження №542/1 від 24.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню. З метою ефективного захисту прав позивача, з посиланням на дискреційні повноваження відповідача, суд першої інстанції зобов'язав Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області повторно розглянути заяви Фермерського господарства "КЛЕПКИ" про визнання земельних ділянок, зазначених у заявах, непридатними до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за відповідні земельні ділянки, з урахуванням висновків суду в цій справі, за якими підстави прийняття оскаржуваного розпорядження №542/1 від 24.09.2024 судом визнано необґрунтованими, а вказане рішення (розпорядження) протиправним.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг позивача та відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПК України.
За приписами пункту 30.5 статті 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Статтею 283 ПК України визначений перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.
Так, згідно з підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 ПК України не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Пунктом 283.2. статті 283 ПК України встановлено, що не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 283-1.2. статті 283-1 ПК України підставою для не нарахування земельного податку відповідно до підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру.
Земельний податок за земельні ділянки, визначені підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.
Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Нарахування земельного податку за земельні ділянки, визначені підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Згідно з пунктом 283-1.3. ст. 283-1 ПК України підставою для ненарахування земельного податку відповідно до пункту 283.2 статті 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу.
Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
Стаття 288 ПК України визначає порядок визначення орендної плати за земельні ділянки.
Відповідно до пункту 288.8 статті 288 ПК України за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов'язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.
У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Стаття 292-1 ПК України визначає об'єкт та базу оподаткування для платників єдиного податку ІV групи.
Відповідно до пункту 292-1.1 статті 292-1 ПК України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.
Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.
Отже, вказаною нормою встановлено обов'язок сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій приймати рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.
Відповідно до пп. 69.33. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Колегія суддів зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України активні бойові дії на всій території Куп'янської міської територіальної громади Харківської області відбувалися з 09 по 17 вересня 2022 року. З 17.09.2022 по теперішній час територія Куп'янської міської громади Харківської області входить до переліку територій можливих бойових дій.
Вказане підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
З метою отримання пільг з місцевих податків та зборів позивач звернувся до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області із заявами №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 про визнання земельних ділянок, зазначених у заявах, непридатними до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, за результатом розгляду яких відповідачем прийнято розпорядження №542/1 від 24.09.2024.
Так, відповідач, обґрунтовуючи правомірність розпорядження №542/1 від 24.09.2024, посилається на відсутність зазначення позивачем при поданні заяв № 1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 суми пільги, яку він отримає у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2023 році для недопущення втрат надходжень до бюджету Куп'янської територіальної громади.
Проте, колегія суддів зазначає, що положення ПК України не ставлять можливість отримання пільг та винесення рішення про їх надання у залежність від надання інформації про суму пільги, яку отримає платник податків у разі прийняття рішення про встановлення відповідної пільги.
Колегія суддів звертає увагу, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПК України. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Отже, право платника на звільнення від сплати податків, яке безумовно виникає з моменту виникнення певних підстав (у цьому випадку - наявності факту імовірного забруднення земель вибухонебезпечними предметами), одночасно означає безумовний обов'язок компетентного органу цю пільгу надати.
При цьому можливість прийняття військовою адміністрацією негативного рішення за заявою особи з цього питання повинна бути наслідком тільки відсутності достатнього підтвердження обставин, які надають право на звільнення від сплати податків, та яким суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дати належну правову оцінку.
З аналізу наведених приписів ПК України вбачається, що у позивача відсутній обов'язок надавати додаткові документи при вирішенні питання про надання пільг з місцевих податків та зборів крім тих, які передбаченні п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України (заява про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами).
Крім цього, у позивача відсутній і обов'язок прораховувати суму потенційних пільг з місцевих податків та зборів, які йому повинні бути надані за результатом надання таких пільг.
Враховуючи наведене, відмова відповідача у наданні позивачу податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за заявами №1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 з підстави відсутності суми пільги, яку отримає ФГ "КЛЕПКИ" у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2023 році для недопущення втрат надходжень до бюджету Куп'янської територіальної громади є необґрунтованою та суперечить приписам чинного законодавства, а отже спірне розпорядження №542/1 від 24.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості.
Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що саме наведеною підставою відповідач обґрунтовував неприйняття рішення за заявами позивача №1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023, оцінка правомірності якій надана судом під час розгляду справи № 520/8017/24.
Так, судом під час розгляду справи №520/8017/24 сформовано висновок, що за змістом норми п.288.8 ст.288 ПК України не вбачається обов'язку платника податку зазначити суму пільги, яку отримує суб'єкт господарювання у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2023 році або обов'язку платника податків надати відповідну інформацію. Також положення п. 288.8 ст. 288 ПК України не пов'язують винесення рішення відповідачем із наявністю або відсутністю такої інформації.
Тобто відповідач, розглянувши заяви позивача №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 на виконання рішення суду від 27.06.2024 у справі №520/8017/24, прийняв розпорядження №542/1 від 24.09.2024 та не врахував висновки суду у справі №520/8017/24 щодо тлумачення змісту норми п.288.8 ст.288 ПК України в частині відсутності обов'язку платника податку зазначити суму пільги, яку отримує суб'єкт господарювання у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги, або обов'язку платника податків надати відповідну інформацію, що призвело до повторного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Водночас, протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду заяв №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 Фермерського господарства "КЛЕПКИ", а у подальшому - прийняття протиправного розпорядження №542/1 від 24.09.2024 за результатами розгляду таких заяв, призвела до триваючого порушення прав позивача, яке станом на час розгляду справи не припинено.
Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області здійснити повторний розгляд заяв Фермерського господарства "КЛЕПКИ" про визнання земельних ділянок, зазначених у них, непридатними до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за відповідні земельні ділянки та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.п. 2, 3, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З огляду на зазначене, враховуючи необхідність поновлення прав позивача з метою запобігання порушення його прав та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про надання Фермерському господарству "КЛЕПКИ" пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення та промисловості, які вказані у відповідних заявах про потенційне забруднення земельних ділянок, поданих Куп'янській міській військовій адміністрації Куп'янського району Харківської області.
Щодо доводів апеляційної скарги Куп'янської міської військової адміністрації про дискреційність повноважень та виключну компетенцію відповідача з розгляду питання про надання пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На час розгляду справи в суді, набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі по тексту - Закон № 2073-IX), у пункті 7 частини першої статті 2 якого наведено, зокрема, термін «дискреційне повноваження» - як повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
1) дискреційне повноваження передбачено законом;
2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
Поряд з цим у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Так, у п.292-1.1. ст.292-1 ПК України зазначено, що для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Аналогічні приписи містить і п. 288.8 ст. 288 ПК України.
Водночас слід звернути особливу увагу на важливі аспекти приписів зазначених статей ПК України за яких земельні ділянки визнаються законодавцем забрудненими вибухонебезпечними предметами, це: територія земельних ділянок на яких, завершено активні бойові дії або тимчасова окупація; та подання платником податку заяви до військової адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок).
Як встановлено із матеріалів справи, позивачем відповідні заяви були подані відповідачу, а земельні ділянки, зазначені в таких заявах, розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії та такі земельні ділянки перебували під тимчасовою окупацією Російської Федерації, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (з урахуванням змін і доповнень), в якому зазначено, що Куп'янська територіальна громада Харківської області перебувала у повній тимчасовій окупації з 24.02.2022 по 09.09.2022, активні бойові дії на всій території громади відбувалися з 09.09.2022 по 17.09.2022, після деокупації - з 17.09.2022 по теперішній час громада входить до переліку територій можливих бойових дій.
Отже, якщо ці дві вищезазначені умови (в сукупності) збігаються, то орган державної влади або місцевого самоврядування (у даному випадку Куп'янська міська військова адміністрація - відповідач) - приймає рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельних ділянок, зазначених у такій заяві.
Інших альтернативних варіантів прийняття рішення для суб'єкта владних повноважень (відповідача) нормами чинного податкового законодавства не передбачено.
Також слід відмітити, що законодавцем встановлено і період коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами - це період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Тобто у цьому випадку, відповідно до приписів п.288.8 ст.288 та п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України, земельні ділянки Куп'янської територіальної громади є забрудненими вибухонебезпечними предметами з 01.10.2022 і до теперішнього часу так і не визнані операторами протимінної діяльності придатними до використання.
Норми ПК України (п.288.8 ст. 288 та п. 2921.1. ст. 2921) є імперативними і застосовуються за умови подання платником податків відповідної заяви та знаходження земельної ділянки на території, на якій ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією, тому відповідач не може прийняти будь-яке інше рішення, крім встановлення позивачу податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.
Разом з цим судом у рішенні від 27 червня 2024 року у справі №520/8017/24 встановлено, що заяви позивача за змістом відповідають вимогам пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України та, зокрема, містять інформацію про кадастрові номери земельних ділянок; заяви подані позивачем в межах податкового періоду, на який позивач і просить встановити пільги 2023 рік. Отже, формальні вимоги щодо змісту та строків подання заяв про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами з приводу встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельних ділянок, зазначених у таких заявах позивачем дотримані.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що законні підстави відмови у наданні позивачеві пільг відсутні.
Враховуючи, що повноваження військової адміністрації та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи в установленим законом спосіб - ухвалити рішення про надання позивачеві пільг з місцевих податків і зборів (за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями), то зазначені повноваження не є дискреційними.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позову Фермерського господарства "Клепки" до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат із урахуванням положень статті 139 КАС України, колегія суддів виходить з того, що судові витрати, які були понесені позивачем під час розгляду справи, складаються із витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 6 056,00 грн. (2 422,40 грн. за подання позовної заяви та 3 633,60 грн. за подання апеляційної скарги).
Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено, рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат зі сплати судового збору, стягнувши з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень 6 056,00 грн. на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Клепки" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №520/28775/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Фермерського господарства "Клепки" до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження №542/1 від 24.09.2024, винесене Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області у повному обсязі.
Зобов'язати Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про надання Фермерському господарству "КЛЕПКИ" пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по земельних ділянках сільськогосподарського призначення та промисловості, які вказані у заявах №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 про потенційне забруднення земельних ділянок, поданих Куп'янській міській військовій адміністрації Куп'янського району Харківської області.
Стягнути з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на користь Фермерського господарства "КЛЕПКИ" сплачений судовий збір у сумі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський О.А. Спаскін