28 квітня 2025 року справа №200/8375/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 200/8375/24 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В грудні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд: визнати дії Головного управління ПФУ в Харківській області неправомірними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2024 № 052530004771 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 20.11.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 врахувавши весь період роботи саме за провідною професією прохідника з 04.10.2005 по 09.03.2007, 20.03.2007 по 30.11.2008, 16.12.2008 по 16.07.2009, 12.10.2009 по 20.11.2024 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та із застосуванням кратності 1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 із урахуванням Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення, а також постановою КМУ № 81 від 22.02.1992; призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.11.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 052530004771. Пенсію не призначено з тих підстав, що не вірно обраховано та не повністю враховано стаж за ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи висновки відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 200/8375/24 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2024 № 052530004771 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за заявою від 20.11.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду про врахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та врахування Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», а також постановою КМУ № 81 від 22.02.1992. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Позивачем та відповідачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач має належним чином оформлену трудову книжки, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам діючого законодавства на підтвердження права па пенсію на пільгових умовах.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 42 роки 06 місяців 20 днів, з них при взаємозаліку пільговий стаж становить: пільговий стаж по ст. 114 п. 3 (пост. №202) - становить 24 роки 01 місяць 01 день (з урахуванням періодів роботи на провідних професій та за Списком №1), провідних професій становить -16 років 05 місяців 27 днів, відповідно у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 через відсутність необхідного пільгового стажу.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
20.11.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № 052530004771, копія рішення наявна в матеріалах справи, зазначено наступне: вік заявника: 42 роки, страховий стаж заявника становить + додаткові роки (за Список 1): 40 років 6 місяців 20 днів, необхідний пільговий стаж по ст. 114 п. 3 (пост. №202) становить 25 років, пільговий стаж особи по ст. 114 п. 3 (пост. №202) становить 18 років 9 місяців 9 днів (з урахуванням провідних професій) ,необхідний стаж працівників провідних професій становить 20 років, стаж провідних професій становить 1 рік 9 місяців 13 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до загального страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.
У призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 3 статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно розрахунку форми РС-право страховий стаж з урахуванням перетину періодів складає: всього: 22 роки 06 місяців 20 днів. Крім того, додаткові роки за список 1: 18 років; всього для розрахунку: 40 років, 06 місяців, 20 днів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058).
Абзацом 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058 та частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону № 1058 за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Частинами 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно пункту 4.3 цього Порядку рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Пунктом 4.10 цього ж Порядку визначено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд зазначає, що одним зі спірних питань, що підлягає вирішенню в межах даної справи є питання зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 певних періодів роботи, про що позивач, крім іншого, просить у позові.
Згідно записів трудової книжки позивача серія НОМЕР_3 від 12.05.2003: № 8 з 04.10.2005 по 07.12.20005 працював учнем прохідника з повним робочим днем у шахті на ДП “ВК “Краснолиманська»; № 9 з 12.12.2005 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті; №10 з 09.03.2007 звільнений за власним бажанням; №11 з 20.03.2007 працював прохідником підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ “Ремшахтострой»; №12 з 30.11.2008 звільнений за власним бажанням; №13 з 16.12.2008 працював прохідником з повним робочим днем у шахті на ДП “Красноармійськвугілля “ВП “Шахта Димитрова»; №16 з 16.07.2009 звільнений за власним бажанням; № 17 з 12.10.2009 працював прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на ПРАТ “ШУ “Покровське»; №19 з 20.12.2010 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті; №21 з 04.05.2022 переведений прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті; № 22 з 07.04.2023 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Запис про звільнення відсутній.
Призначення пенсії працівникам, зайнятим на роботах, передбачених списком № 1 врегульовано п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058, яким визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, позивач претендує на призначення йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058, яка передбачає призначення за певних умов пенсії незалежно від досягнутого віку.
Право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 встановлюється з урахуванням віднесення робіт і професій, які виконувала особа, до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 або з урахуванням віднесення робіт до прямо передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 провідних професій, зокрема, прохідники, - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
До вказаного Списку, затвердженого Постановою КМУ № 202 включені: І. Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, виконувана позивачем робота у спірний період підпадає під визначені Постановою КМУ № 202 роботи, крім цього, професія прохідник це прямо передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 провідна професія.
Відповідачем при розгляді поданих позивачем документів зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалося, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди.
Щодо зарахування періодів роботи позивача, що дають право на пенсію за ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до положень Постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення» та Роз'яснення від 20.01.1992 р. №8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах», судом першої інстанції зазначено наступне.
Відповідно до частини 5 статті 114 Закону №1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Вказаною нормою передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 ст. 114 Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи. Проте, вказана норма не містить порядку обчислення та розміру взаємного зарахування періодів роботи.
Пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення», які обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону №1788-XII.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення.
На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Також, 02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Суд звертає увагу, що посилання у роз'ясненні на статтю 14 Закону № 1788-XII слід застосовувати і при призначенні пенсії за статтею 114 Закону № 1058, оскільки зміст цих статей є тотожним.
З аналізу наведеного, правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо підземного стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.
Підземний стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.
Стаж на провідних професіях зараховується до підземного із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Суд звертає увагу, що наведені вище правові висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а.
Як вбачається зі спірного рішення, станом на момент звернення до пенсійного органу пільговий стаж позивача за ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складав за розрахунком відповідача - роботи підземні, провідні професії (20) 1 рік 09 місяців 13 днів, Роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 18 років 09 місяців 09 днів, робота за Списком №1 18 років 00 місяців 00 днів.
Враховуючи викладене, при призначенні пенсії позивачеві відповідач мав керуватись як Роз'ясненням № 8, так і Постановою КМУ № 81 від 22.02.1992, чого останнім зроблено не було.
Судом першої інстанції зазначено, що ані у спірному рішенні, ані у наданому розрахунку пенсійним органом не надавалась оцінка не зарахування/зарахування будь-яких періодів роботи позивача на підземних роботах на пільгових умовах та із врахуванням кратності.
За приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність свого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності спірного рішення, та, як наслідок, його скасування.
Разом з цим, судом першої інстанції зазначено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.
Як встановлено, саме до повноважень органів пенсійного фонду віднесено вирішення питання щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення або перерахунку пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення або перерахунку пенсії та самостійно зарахувати пільговий стаж для перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.
Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду щодо розгляду питання про врахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та врахування Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», а також постановою КМУ № 81 від 22.02.1992.
В той же час, оскільки наявного стажу не достатньо для призначення пенсії, а відповідачем ні у спірному рішенні, ані у наданому розрахунку не надавалась оцінка не зарахування/зарахування будь-яких періодів роботи позивача на підземних роботах на пільгових умовах та із врахуванням кратності, підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058, - поки не існує. Така вимога є передчасною, тому не може бути задоволена судом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 200/8375/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 200/8375/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв