Справа №: 398/1313/25
провадження №: 3/398/609/25
Іменем України
"23" квітня 2025 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.03.2025 року серія ВАД №685618, ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній в період з 16год 00хв 05.03.2025 року до 19год 00 хв 06.03.2025 року перебував без нагляду дорослих у м.Київ. Правопорушення вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 18.03.2025, 03.04.2025 та 23.04.2025 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу місця її проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, які були отримані адресатом, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не надає доказів неможливості її явки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.03.2025 року серія ВАД №685618, ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній в період з 16год 00хв 05.03.2025 року до 19год 00 хв 06.03.2025 року перебував без нагляду дорослих у м.Київ.
Тобто, в провину ОСОБА_1 ставиться невиконання нею передбачених законодавством обов'язків стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, таким доказом є свідоцтво про народження останнього.
Крім того, кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст.184 КУПАП, є повторне вчинення діяння, протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Доказом притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП може бути постанова, винесена уповноваженою особою.
Разом із тим, до матеріалів справи не долучено доказу того, що ОСОБА_1 протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз'яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження по вказаній справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Яна Миколаївна Подоляк