Справа № 352/2223/19
Провадження № 1-кп/352/16/25
29 квітня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090250000305 від 01.08.2019 р. по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, перебуваючого у фактичних шлюбних стосунках, утриманця перестарілої матері 1963 р.н., з середньою професійною освітою, приватного підприємця, військовозобов'язаного, депутатом будь-якої ради не обирався, раніше не судимого, якому пам'ятку про права обов'язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
Підсудний ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом в стані викликаному вживанням наркотичних засобів, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості потерпілій ОСОБА_9 .
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
31.07.2019 р. приблизно о 23.00 годин ОСОБА_4 , перебуваючи під впливом наркотичних речовин, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керував автомобілем марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався ділянкою автодороги по вул. Зузука в с. Сілець, Тисменицького району, Івано-Франківської області у напрямку смт. Єзупіль, Тисменицького району, Івано-Франківської області. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, у нічний час освітлена ліхтарями вулично-дорожньої мережі.
У цей час у зустрічному напрямку, по своїй смузі руху, керуючи мопедом марки «Мустанг», без реєстраційного номеру у напрямку с. Тязів, Тисменицького району, Івано-Франківської області рухався водій ОСОБА_8 , який перевозив пасажирку ОСОБА_9 .
При наближенні транспортних засобів, водій ОСОБА_4 проявив неуважність під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконався, що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не переконавшись в безпеці свого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де передньою лівою частиною автомобіля марки «ВАЗ 21063» допустив зіткнення із передньою частиною мопеда марки «Мустанг», під керуванням ОСОБА_8 .
При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 2.9., відповідно до якого водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом перебуваючи під впливом наркотичних речовин;
п. 10.1., який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 11.3., на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.2., у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
п. 13.1., згідно якого водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій мопеду марки «Мустанг» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з ранами в ділянках голови, забою головного мозку важкого ступеню, комою 1 ступеню, яка призвела до розвитку лівобічного геміпарапарезу, відкритого багатоуламкового перелому лівої стегнової кістки в середній третині та рани в цій ділянці, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 481 від 23.10.2019 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення; закритого перелому правої стегнової кістки в нижній третині, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 481 від 23.10.2019 р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними в момент спричинення.
Пасажир мопеду марки «Мустанг» ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої гомілки з переломом великогомілкової кістки в середній третині, закритої тупої травми правої руки з уламковим переломом ліктьової кістки в нижній третині, з підвивихом кісток передпліччя, що викликало необхідність проведення операції (остеосинтез пластиною шурапами, спицями, АЗФ кісток на гомілку), що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 480 від 22.10.2019 р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні пред'явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілими дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок ДТП та постійних переживань значно погіршився стан його здоров'я. Заподіяні потерпілим злочином збитки відшкодував в повному обсязі в добровільному порядку. Претензій до нього потерпілі не мають. На даний момент він перебуває у фактичних шлюбних стосунках, проте має намір найближчим часом їх узаконити. Окрім того, у нього на утриманні перебуває тяжко хвора перестаріла матір. Просить суд суворо його не карати.
Законний представник потерпілого ОСОБА_8 подав до суду письмову заяву, зі змісту якої стверджується, що заподіяні потерпілому ОСОБА_4 внаслідок ДТП збитки останній відшкодував в повному обсязі в добровільному поряду, а тому будь-яких претензій до нього не має. Просив суд суворо обвинуваченого ОСОБА_4 не карати, закладений до нього цивільний позов залишити без розгляду.
Під час розгляду даного кримінального провадження, суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.
Таким чином, оцінивши та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні всі докази по даному кримінальному провадженню їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом в стані викликаному вживанням наркотичних засобів, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості потерпілій ОСОБА_9 .
У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд)передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Поряд із вищенаведеним, надаючи правову оцінку вірності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує висновки рішення ЄСПЛ у справі «O'Halloran and Francis v. United Kingdom», відповідно до яких будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалось, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки. Таким чином, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
При цьому суд обгрунтовано посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд при призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
До обтяжуючих відповідальність обвинуваченого обставини суд відносить скоєння ним злочину в стані викликаному вживанням наркотичних засобів.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_4 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяних потерпілим злочином збитків в добровільному порядку.
Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує думку потерпілих щодо несуворості міри покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 , як і те, що останній до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; його поведінку до і після вчинення злочину, відношення до вчиненого злочину, а саме вкрай негативне ставлення до вчиненого; має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризуються; перебуває у фактичних шлюбних стосунках і має намір найближчим часом їх легалізувати; працюючи займається суспільно-корисною працею; по місцю праці характеризується позитивно; являється утриманцем перестарілої тяжкохворої матері; на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, тобто являється особою із належним рівнем соціальної зрілості, яка має регулярний легальний дохід та міцні соціальні зв'язки, що применшує передумови для подальшої його протиправної поведінки.
З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів, можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи основне покарання у вигляді позбавлення волі, суд застосовує щодо підсудного норми ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Також суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною ст..286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім того, на переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідає також принципу співрозмірності конкретного неправомірного діяння, вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.
Цивільні позови в даному кримінальному провадженні закладені законними представниками потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних внаслідок ДТП матеріальних та моральних збитків, як такі, що були погашені останнім в повному обсязі позовних вимог, то їх за клопотанням потерпілих слід залишити без розгляду
Питання щодо обрання чи заміни запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну силу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.
Арешт накладений згідно ухвал слідчого судді Тисменицького районного суду від 02.08.2019 р. на автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 та на мопед марки «Мустанг», без реєстраційного номеру, номер кузова НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_8 - слід скасувати.
Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання - у виді трьох років позбавлення вол, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ( в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018 р.), обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 : обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 прокласти на орган пробації за місцем проживання останнього
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, як і підстави для його обрання останньому до вступу вироку в законну силу відсутні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 6280,40 грн. понесених Івано-Франківським НДЕКЦ МВС витрат на проведення судових експертиз.
Арешт майна, накладений згідно ухвал слідчого судді Тисменицького районного суду від 02.08.2019 р. на автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 та на мопед марки «Мустанг», без реєстраційного номеру, номер кузова НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_8 - скасувати.
Речові докази по даному кримінальному провадженні : автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та на мопед марки «Мустанг», без реєстраційного номеру, номер кузова НОМЕР_3 , що зберігається на майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ВП № 1 (м.Тисмениця) РУП ГУНП в Івано-Франківській області, що в м. Тисмениця по вул. Л.Українки, 4, Івано-Франківської області - повернути за приналежністю власнику чи особам, уповноваженим власникам на розпорядження даними транспортними засобом.
Цивільні позови в даному кримінальному провадженні залишити без розгляду за клопотанням законних представників потерпілих.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку суду вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченому та захиснику негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_12