Справа № 346/3023/21
Провадження № 2/346/41/25
про залишення позову без розгляду
28 квітня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та визнання права власності, -
30.06.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача, в якому просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1313 земельної ділянки площею 0,0865 га. для обслуговування будівель та господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 03.05.2014р. між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1312 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 03.05.2014р. між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок, загальною площею 59,7 кв.м., житловою 29.6 кв.м. під літерою «А», сарай площею 15.2 кв.м., під літерою «Б», вбиральня під літерою «В», огорожа.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0865 га. для обслуговування будівель та господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:27:002:0039.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021р., головуючим суддею для розгляду позову ОСОБА_1 було визначено суддю П'ятковського В.І.
Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду П'ятковського В.І. від 02.07.2021р. у справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовче засідання.
Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду П'ятковського В.І. від 03.09.2021р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
З розпорядження керівника апарату Коломийського міськрайонного суду від 16.12.2024р. №01-11/244/2024 вбачається, що у зв'язку з рішенням ВРП від 11.12.2024р. №3574/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» було призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024р. головуючим суддею для розгляду даної справи було визначено суддю Третьякову І.В.
Ухвалою судді Третьякової І.В. від 18.12.2024р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та визнання права власності прийнято до свого провадження.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно ч. 13 ст. 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21).
В даній справі вбачається, що ухвалою суду від 07.02.2024р. визнано обов'язковою явку позивачки ОСОБА_6 в судові засідання Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області. Викликати позивачку до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Постановляючи дану ухвалу суд вказав, що ОСОБА_6 є громадянкою рф та проживає на території рф. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Таким чином повідомити позивачку про судове провадження шляхом звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду рф чи інших документів до суду або іншого компетентного органу рф, не можливе і на даний час будь-яке листування між Україною та рф припинено, а тому позивачку про день, час та місце розгляду справи слід повідомляти через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".
Після прийняття даної справи до провадженні судді Коломийського міськрайонного суду Третьякової І.В., судові засідання в ній були призначені на 03.02.2025р, 18.03.2025р. та 28.04.2025р.
В жодне із вказаних судових засідань ОСОБА_6 не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, клопотань до суду не направляла. Про час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення їй судових повісток з використанням засобів мобільного зв'язку, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник позивача - адвокат Оринник Н.С. в судові засідання, які були призначені на 03.02.2025р, 18.03.2025р. та 28.04.2025р. також не з'явилася з наступних причин.
Так, 03.02.2025р. ОСОБА_7 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивувала тим, що в цей день о 10:30 год. вона бере участь в судовому засіданні у Бучацькому районному суді Тернопільської області у справі за позовом Бучацької окружної прокуратури в інтересах Золотопотіцької селищної ради до ОСОБА_8 , ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ФГ «Весела гора» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою її кадастровим номером (справа №595/1798/24). О 11:00 год. вона бере участь в цьому ж суді у справі за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про встановлення сервітуту (справа 595/440/23). У зв'язку з зайнятістю у інших судових засіданнях, просила відкласти розгляд даної справи.
18.03.2025р. ОСОБА_7 подала до суду клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи цього дня у зв'язку з її зайнятістю у іншому судовому засіданні, а саме о 10:15 год. вона бере участь в судовому засіданні у Бучацькому районному суді Тернопільської області у справі за позовом Бучацької окружної прокуратури в інтересах Золотопотіцької селищної ради до ОСОБА_8 , ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ФГ «Весела гора» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою її кадастровим номером (справа №595/1798/24).
28.04.2025р. ОСОБА_7 подала до суду клопотання, в якому знову просила відкласти розгляд справи у зв'язку з її зайнятістю у інших судових процесах в Бучацькому районному суді Тернопільської області. А саме о 09:40 год. у справі за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14 про визнання права власності на спадкове майно, а о 10:00 год. у справі за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_16 про поділ майна подружжя.
Варто відзначити, що представником позивача жодних доказів про свою реальну участь в зазначених нею справах в Бучацькому районному суді Тернопільської області до клопотань про відкладення розгляду цієї справи, долучено не було.
В постанові від 28.03.2023р. по справі 711/7486/19, Верховний Суд вказав, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі N 558/9/18 (провадження N 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі N 757/23967/13-ц (провадження N 61-17220св18).
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин даної справи, суд приходить до висновку, що позивач, явка якої в судові засідання була визнана обов'язковою, та її представник, будучи належним чином обізнаними про час та місце розгляду справи, після прийняття справи до провадженні судді Третьякової І.В., в судові засідання тричі підряд не з'являлися, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду, відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21).
На підставі викладеного, керуючись ст. 223, 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та визнання права власності - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 28.04.2025р.
Суддя: Третьякова І. В.