Справа№938/365/25
Провадження № 2/938/166/25
28 квітня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судових засідань Ласкурійчук С.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого у Виконавчому комітеті Красноїльської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, 17.07.2014, актовий запис №3. Після розірвання шлюбу просить надалі іменуватися шлюбним прізвищем « ОСОБА_3 ».
Ухвалою суду від 07.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.04.2025.
Судове засідання 01.04.2025 з участю представника позивача було відкладено на 28.04.2025, оскільки відомості про вручення поштового відправлення відповідачу, на час розгляду справи до суду не повернулися.
15.04.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0610238035476, згідно якого судову повістку про виклик до суду відповідачу було вручено 05.04.2025.
Сторони в судове засідання 28.04.2025 не з'явилися. Представник позивача 27.03.2025 подав клопотання (Вх.№1885/25) про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позові, просив позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечив.
Відповідач причин неявки не повідомив, докази отримання ним судової повістки про виклик до суду, станом на дату розгляду спарви на адресу суду не повернулись.
З метою перевірки інформації щодо отримання відповідачем судової повістки про виклик в судове засідання призначене на 28.04.2025, відповідне поштове відправлення було відстежено судом за трекінговим номером на офіційному сайті АТ "Укрпошта", та встановлено, що поштове відправлення вручено відповідачу -12.04.2025.
Окрім того, відповідач додатково повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи 28.04.2025, шляхом повідомлення через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, судом, вживалися всі передбачені законом заходи для повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи та такий, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №938/365/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано 17 липня 2014 року у виконавчому комітеті Красноїльської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис №3. У шлюбі дітей у них немає.
Зазначає, що причиною звернення із вказаним позовом до суду є те, що сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до припинення між ними шлюбних відносин. З 2022 року вони з відповідачем разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Вважає, що сенсу підтримувати формальні відносини не має необхідності. Збереження сім'ї стало неможливим.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_4 , 17 липня 2025 року зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Красноїльської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис №3. Після державної реєстрації шлюбу, чоловік та дружина обрали прізвище « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 05.03.2025, виданим Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.10).
Позивач вважає, що сім'я між нею та відповідачем розпалась, шлюб носить формальний характер, тому звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Оцінка суду.
Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання, укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.
Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється зокрема на підставі шлюбу.
Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України
Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами.
Позивач, просить суд розірвати, укладений між нею та відповідачем шлюб, оскільки такий суперечить її інтересам. Зазначає, що сімейне життя між нею та відповідачем погіршилося, що в кінцевому результаті призвело до припинення між ними шлюбних відносин. З 2022 року вони з відповідачем разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Вважає, що сенсу підтримувати формальні відносини не має необхідності. Збереження сім'ї стало неможливим.
Відповідач в судове засідання, не з'явився, відзив на позов, не подав.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім'я розпалась остаточно і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Щодо залишення позивачу шлюбного прізвища, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, позивач після реєстрації шлюбу обрала прізвище « ОСОБА_3 », а тому суд приходить до висновку, що вона має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Судові витрати.
Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжної інструкції №0.0.4227672368.1 від 04.03.2025, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с.17).
Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача, сплачений нею судовий збір в сумі 1211,20грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 281, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано у 17 липня 2014 року у виконавчому комітеті Красноїльської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис №3.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .
Суддя Роман ДЖУС