Справа № 189/1618/24
2/189/38/25
іменем України
17.04.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,
учасники судового провадження:
прокурор Литвиненко В.В. - в інтересах держави,
представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Притула С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Великомихайлівської сільської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов'язання повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду,
1.Зміст вимог та заперечень учасників справи
Керівник Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області Григорян С.С. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Великомихайлівської сільської ради, ОСОБА_1 , яким просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Великомихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області №72-2/VIII від 30.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 , номер відомостей про речове право 41511794;
- усунути перешкоди власнику - Великомихайлівській сільській територіальній громаді в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809, яка розташована на території Великомихайлівської сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Скляр Ю.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.04.2021, індексний номер рішення: 57660472 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2337765612242), та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809;
- усунути перешкоди власнику - Великомихайлівській сільській територіальній громаді в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 у власність Великомихайлівської сільської територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161).
Позов мотивований тим, що Дніпропетровська обласна рада рішенням №525-22/ХХІІІ від 19.03.2002 затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду області, до якого увійшов об'єкт природно-заповідного фонду «Воронівський», розташований у колишньому Покровському районі Дніпропетровської області між АДРЕСА_1 .
У подальшому Дніпропетровська обласна рада рішенням від №783-27/У від 22.09.2010 створила на території Покровського району ландшафтний заказник місцевого значення «Воронівський» (загальною площею 664,4 га).
Відповідно до проектної документації ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», він розташований у басейні р. Самара в межах долини р. Ворона, яка є лівою притокою р. Вовча (впадає у Вовчу в її середній течії), балок басейну р. Вороної та системи штучних водойм.
Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.
Режим використання, що є складовою проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», передбачає, що на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню та загрожує збереженню природного комплексу, а саме - знищення та пошкодження дерев, чагарників і трав'янистої рослинності; - розорювання земель; - випалювання сухої рослинності, збір рідкісних, декоративних і лікарських рослин; - використання хімічних засобів боротьби із шкідниками і хворобами рослин; - усі види діяльності, що можуть призвести до погрішення стану кормової бази тварин або умов їх існування; - надання земельних ділянок під забудову, інші види робіт, що можуть призвести до порушення природніх зв'язків і ходу природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.
Позивач стверджує, що, незважаючи на створення вказаного об'єкту природно-заповідного фонду і фактичного віднесення земельних ділянок, на яких він розташований, до категорії земель природно-заповідного фонду на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-58/15-19-СГ від 09.01.2019 «Про внесення змін до наказу Головного управління від 27.09.2018 №4-3774/15-18» відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 14,42 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:1442, розташовану в межах вказаного ландшафтного заказника, з перевищенням повноважень передано з державної у комунальну власність Великомихайлівської сільської територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі.
Також зазначає, що на час передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1224283400:01:001:1442 площею 14,42 га (з якої у подальшому сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 площею 2 га) із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями природнозаповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України, а тому наказ Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області від 09.01.2019 за №4-58/15-19-СГ, в частині передачі вказаної земельної ділянки у комунальну власність, а також рішення Великомихайлівської сільської ради №1061-45/VII від 11.06.2020 та №72-2/VIII від 30.11.2020 є такими, що суперечать ст. ст. 20, 83, 84, 116, 122, 123, 186- 1 Земельного кодексу України та порушують інтереси держави, є протиправними та не породжують правових наслідків, на які вони спрямовані.
Право власності Великомихайлівської сільської об'єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області на земельну ділянку з кадастровим номером 1224283400:01:001:1442 площею 14,42 га зареєстровано 02.10.2019 (номер відомостей про речове право: 33528429).
В подальшому, із вищевказаної земельної ділянки, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 було сформовано спірну земельну площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809.
Згідно реєстраційної справи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2337765612242) на підставі рішення Великомихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області №72-2/VIII від 30.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» право власності на земельну ділянку набув ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідно до зазначеного рішення сільської ради ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області.
Цим же рішенням ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 для ведення особистого селянського господарства на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області.
Згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Скляр Ю.С., індексний номер: 57660472 від 15.04.2021, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку.
Позивач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду місцевого значення державної форми власності у комунальну власність Великомихайлівської сільської територіальної громади, а остання в свою чергу у період до 27.05.2021 не мала повноважень щодо надання дозволу на розроблення та на затвердження проектів землеустрою щодо її відведення у приватну власність.
Також зазначає, що після 27.05.2021 і до цього часу Великомихайлівська сільська рада не має повноважень щодо передачі у приватну власність земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти природно-заповідного фонду в силу прямої заборони цього статтями 83, 84 Земельного кодексу України.
Вказану земельну ділянку сформовано на землях державної форми власності на території ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» (що підтверджується проекцією на карті даної земельної ділянки відповідно до відомостей Національної кадастрової системи у межах шару «Природно-заповідний фонд», а також проектною документацією заказника).
На думку прокурора приналежність земельної ділянки за кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 до категорії земель природно-заповідного фонду підтверджується:
1) проектною документацією ландшафтного заказника «Воронівський», яка визначає його межі до встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі (ч.4 ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»);
2) відомостями Національної кадастрової системи (проекція земельної ділянки на карті в межах шару «Природно-заповідний фонд»);
3) висновком інженера-землевпорядника ТОВ «Земля і право» ОСОБА_2 , який має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014818, виданий 25.05.2021, тобто має спеціальні знання для вирішення питання, чи перебуває спірна земельна ділянка у межах ландшафтних заказників відповідно до їх проектної документації;
4) листами Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2-4872/0/261-23 від 08.12.2023 та №2-75/0/261-24 від 08.01.2024 про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809, яка розташована у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», на розгляд та погодження до Департаменту не надходив.
В обґрунтування позовних вимог посилається на правові приписи статей 3, 8, 9, 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», приписи статей ст. 43, 44 Земельного кодексу України, відповідно до яких ландшафтні заказники місцевого значення є об'єктами природно-заповідного фонду України, а земля під ними - землею природно-заповідного фонду.
Вважає, що неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим (постанова Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16). Незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18).
Зазначає, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності всупереч прямої заборони на передачу земельних ділянок природно-заповідного фонду, встановленої законом.
Право на звернення до суду обґрунтовує посиланням на ст. 56 ЦПК України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; вважає, що порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час прийняття рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність, попри належність даної земельної ділянки до природно-заповідного фонду та полягає у фактичному користуванні ОСОБА_1 землею всупереч її цільовому призначенню.
Зазначає, що органами, уповноваженими державою на представництво її інтересів у даному випадку є Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Посилається на лист Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 08.01.2024 за вих. №2-75/0/261-24, згідно змісту якого заходи претензійно-позовного характеру щодо оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності третіх осіб, пов'язаних із порушенням права користування спірною земельною ділянкою не здійснювались, державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснює Державна екологічна інспекція, яка для реалізації своїх повноважень має право звертатись до суду із позовом.
Покликається на те, що:
· земельна ділянка з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 площею 2 га знаходиться на території ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», а тому відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду;
· незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним;
· землі природно-заповідного фонду, перебувають під особливою охороною, щодо них встановлений спеціальний порядок вилучення, відтворення і використання, а також обмеження щодо їх цивільного обороту;
· використання земельної ділянки природно-заповідного фонду у сільськогосподарських цілях суперечить її цільовому призначенню.
Представник позивача Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надіслав до суду письмові пояснення по справі, якими підтримав позов прокурора, зазначивши, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) заходів державного нагляду (контролю) відносно сільської ради в частині надання у приватну власність земель, які знаходяться на території природно-заповідного фонду не проводила.
Представник позивача Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації через систему «Електронний суд» надав письмові пояснення у справі, зазначивши, що на момент переходу/відведення вказаної в листі прокуратури земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер - 1224283400:01:001:0809) у комунальну/приватну власність повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, у тому числі, розташованих на територіях об'єктів природно-заповідного фонду, облдержадміністрації, як суб'єкту владних повноважень, відповідно до статті 122 ЗК України не належали і наразі не належать.
Також зазначає, що порядок відведення земельних ділянок (незалежно від форми власності, категорії, цільового призначення) в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається нормами ЗК України, а розгляд питань щодо надання земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється органами відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, з дотриманням вищевказаних обмежень у використанні земель, - зокрема частиною четвертою статті 83 ЗК України передбачено, що землі під об'єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, наукову цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватись у приватну власність. Згідно з частиною третьою статті 1861 ЗК України (в редакції до 27.05.2021) проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду, підлягав поданню на погодження із структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації y сфері охорони навколишнього природного середовища. Такий проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер - 1224283400:01:001:0809) в межах заказника на розгляд та погодження до департаменту не надходив.
Департаментом було направлено до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району проєкт Положення про заказник для розгляду та погодження (лист від 04.11.2023 № 1-3459/0/261-22).
На теперішній час пропозиції або погодження Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району щодо вказаного проєкту Положення до департаменту не надходили.
Враховуючи зазначене, здійснення департаментом оформлення охоронного зобов'язання для заказника можливе після погодження землекористувачами/ землевласниками земельних ділянок, у межах яких він розташований, такого положення. Разом тим, заходи щодо зміни меж та скасування статусу заказника в порядку статті 54 Закону департаментом не здійснювались.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Притула С.В. надав суду відзив на позовну заяву, якою позов заперечив, просить відхилити, посилаючись на наступне.
Рішенням від 11.06.2020 року №1061-45/VII Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земельної ділянки кадастровий номер 1224283400:01:001:1442 та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за адресою: Великомихайлівська сільська рада (за межами населеного пункту): ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.22. 26 Закону України «Про землеустрій» замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1224283400:01:001:1442 та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства та протягом шести місяців з дня прийняття цього рішення подати його на затвердження до селищної ради, інакше рішення втрачає чинність.
ОСОБА_1 був розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність із земельної ділянки площею 14.4200 га, кадастровий номер 1224283400:01:001:1442 земельної ділянки площею 2.0000 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 для ведення особистого селянського господарства.
18.11.2020 року ОСОБА_1 подав розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до Великомихайлівської сільської ради. Рішенням Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30.11.2020 №72-2/VIII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та передано у власність ОСОБА_1 площею 2,0000 га кадастровий номер 1224283400:01:001:0809, яка розташована за адресою: Великомихайлівська сільська рада (за межами населеного пункту).
Земельна ділянка кадастровий номер 1224283400:01:001:1442, за рахунок якої здійснювалось відведення ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1224283400:01:001:0809 (як і сама відведена земельна ділянка кадастровий номер 1224255100:01:009:0809) була передана з державної у комунальну власність відповідача - відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-58/15-19-СГ від 09.01.2019 року, оскільки на момент передачі на мала статусу земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об?єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення, а мала цільове призначення 16.00 землі запасу, відомостей про обмеження використання земельної ділянки відсутні.
Вказаний наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно №4- 58/15-19-СГ від 09.01.2019 року на даний час чинний та ніким не оспорений та не скасований.
Посилається на ту обставину, що згідно проекту землеустрою, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства надано із земель запасу.
Зазначає, що з наданих позивачем документів не вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 1224283400:01:001:1442, за рахунок якої здійснювалось відведення ОСОБА_1 спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 (як і сама відведена земельна ділянка кадастровий номер 1224283400:01:001:0809) розташовані 1224283400:01:001:0809 в межах існуючого об?єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Воронівський».
Вважає, що рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.09.2010 №783-27/V «Про створення об?єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», а також Проект ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» містять інформацію лише про загальну площу заказника 664.4 га, який розташований на території Покровського району Дніпропетровської області, що перебуває на території Великомихайлівської сільської об?єднаної територіальної громади. Ідентифікуючих ознак будь-якої земельної ділянки, які входять до існуючого об?єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Воронівський», зазначені документи не містять.
Зазначені обставини, на його думку, підтверджуються як документами, що містяться в Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, так і відомостями, які містяться у Публічній кадастровій карті про земельну ділянку кадастровий номер 1224283400:01:001:0809.
Вважає, що надані відповідачем графічні матеріали (експлікація, роздруківка) не є належними доказами розташування спірної земельної ділянки на зазначених відповідачем координатах, оскільки зі змісту вказаних матеріалів неможливо ідентифікувати земельну ділянку.
Вважає рішення Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30.11.2020 №72-2VIII про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га кадастровий номер - 1224283400:01:001:0809, та надання її у власність ОСОБА_1 законним, а позов необґрунтованим.
Позивач надав відповідь на відзив, зазначивши, що безпідставними є твердження представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Притули С.В. про те, що повноваження про передачу спірної земельної ділянки належали Великомихайлівській сільській раді, оскільки представник відповідача, не погоджуючись з доводами, викладеними в позовній заяві викладає власне тлумачення обставин справи, яке зводиться до невірного трактування законодавства, фактично продублювавши аргументацію позову.
2.Клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 року відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2024 року закрите підготовче провадження і справа призначена до розгляду по суті.
3.Позиції сторін та інших учасників
В судовому засіданні прокурор Литвиненко В.В. підтримав позовні вимоги спираючись на обставини, зазначені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представники позивачів надали заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримали.
Представниквідповідача ОСОБА_1 - адвокат Притула С.В. позолвні вимоги заперечив, просив відхилити.
Голова Великомихайлівської сільської ради надав заяву про розгляд справи без його участі, просив розглядати справу за наявними матеріалами, про ухвалене рішення повідомити.
4.Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що Дніпропетровська обласна рада рішенням №525-22/ХХІІІ від 19.03.2002 затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду області, до якого, увійшов об'єкт природно- заповідного фонду «Воронівський», розташований у колишньому Покровському районі Дніпропетровської області між АДРЕСА_1 (пункт 71 додатку 2) (т. 1 а.с.27, 38).
Відповідно до проектної документації ландшафтний заказник місцевого значення «Воронівський» у межах колишнього Покровського району Дніпропетровської області розташований у басейні р. Самара в межах долини р. Ворона, яка є лівою притокою р. Вовча (впадає у Вовчу в її середній течії), балок басейну р. Вороної та системи штучних водойм (т.1 а.с.48).
Вказану земельну ділянку сформовано на землях державної форми власності на території ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», що підтверджується проекцією на карті даної земельної ділянки відповідно до відомостей Національної кадастрової системи у межах шару «Природно-заповідний фонд», а також проектною документацією заказника (т.1 а.с.54).
З рішення Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області від 12.06.2008 року вбачається, що розглянувши надані Дніпропетровською обласною адміністрацією та Дніпропетровським національним університетом клопотання та матеріали обґрунтування щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», сільська рада вирішила: не надавати згоди на створення ландшафтного заказника «Воронівський» на землях Великомихайлівської сільської ради (т.1 а.с.170).
03.12.2009 року Розпорядженням голови районної державної адміністрації погоджено створення на території району п'яти заказників місцевого значення загальною площею 7478,4 га, в тому числі «Воронівський» площею 664,4 га. Оголошення ландшафтних заказників проводиться без вилучення земельних ділянок, водних, лісових та інших природних об'єктів у власників та землекористувачів. На території ландшафтних заказників обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням заказників, передбачених Положенням про заказники. Власники і користувачі земельних ділянок, оголошених заказниками, зобов'язані забезпечити режим їх охорони та збереження (т.1 а.с.69-70).
15.12.2009 року рішенням Покровської районної ради Дніпропетровської області №357-39/V надано згоду на створення ландшафтних заказників місцевого значення, зокрема, «Воронівський» на землях Великомихайлівської та Березівської сільських рад загальною площею 664,4 га. Пункт 2 зазначеного рішення передбачає, що оголошення ландшафтних заказників проводиться без вилучення земельних ділянок, водних, лісових та інших природних об'єктів у власників та землекористувачів. Не вилучаються також мисливські угіддя. 3 пункт рішення передбачає, що на території ландшафтних заповідників обмежується або забороняється діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказників, передбачених Положенням про заказник (т.1 а.с.71-72).
22.09.2010 року Дніпропетровська обласна рада рішенням №783-27/У створила на території Покровського району ландшафтний заказник місцевого значення «Воронівський» загальною площею 664,4 га (т.1 а.с.68).
На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-58/15-19-СГ від 09.01.2019 «Про внесення змін до наказу Головного управління від 27.09.2018 №4-3774/15-18» відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 14,42 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:1442, розташовану в межах вказаного ландшафтного заказника, передано з державної у комунальну власність Великомихайлівської сільської територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі (рядок №68 додатку до акта) (т.1 а.с.73-76).
Право власності Великомихайлівської сільської об'єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області на земельну ділянку з кадастровим номером 1224283400:01:001:1442 площею 14,42 га зареєстровано 02.10.2019 (номер відомостей про речове право: 33528429) (т.1 а.с.77-78).
Судом також встановлено, що у подальшому, із вищевказаної земельної ділянки, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 було сформовано спірну земельну площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 (т.1 а.с.79).
Згідно реєстраційної справи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2337765612242) на підставі рішення Великомихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області №72-2/VIII від 30.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» право власності на земельну ділянку набув ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) (т.1 а.с.83-95).
Відповідно до зазначеного рішення сільської ради ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (т.1 а.с.96-106).
Цим же рішенням ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 для ведення особистого селянського господарства на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області.
Згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Скляр Ю.С., індексний номер: 57660472 від 15.04.2021, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку (т.1 а.с.82).
17.09.2020 року спеціалістом ТОВ «Земельне право» в присутності власника земельної ділянки ОСОБА_1 та суміжників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проведено встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за межами населеного пункту на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області площею 2,0000 га, про що складено Акт погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т.1 а.с.115).
Крім того, складено кадастровий план земельної ділянки за результатами кадастрової зйомки, що проектується у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.116-118).
З листа ТОВ «Земля і право» №369 від 27.11.2023 року вбачається, що на підставі картографічних матеріалів та координат земельних ділянок з кадастровими номерами 1224255100:01:005:0486 та 1224283400:01:001:0809, сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 , проведені топографо-геодезичні роботи на місцевості з визначення фактичного розташування земельних ділянок та картографічні роботи зі складання Схеми розташування земельної ділянки. В результаті проведених робіт встановлено розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:01:005:0486 в межах контуру ландшафтного заказника місцевого значення «Старокасьянівський», земельної ділянки з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 в межах контуру ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» (т.1 а.с.148-151).
Згідно листа від директора Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 08.12.2023 року щодо розроблення та погодження положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Воронівський» на момент переходу/відведення земельної ділянки площею 2,0000 гa (кадастровий номер 1224283400:01:001:0809) у комунальну та приватну власність, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі, розташованих на територіях об?єків ПЗФ, облдержадміністрації, як суб?єкту владних повноважень, відповідно до статті 122 ЗК України не належали і наразі не належать. Водночас, порядок відведення земельних ділянок (незалежно від форми власності, категорії, цільового призначення) в межах територій та об?єктів ПЗФ ділянок державної визначається нормами ЗК України, а розгляд питань щодо надання земельних або комунальної власності здійснюється органами відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, з дотриманням вищевказаних обмежень у використанні земель, зокрема частиною четвертою статті 83 ЗК України землі під об?єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, наукову цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватись у приватну власність. Згідно з частиною третьою статті 186-1 3К України (в редакції до 27.05.2021) проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об?єкта ПЗФ, підлягав поданню на погодження із структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такий проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер - 1224283400:01:001:0809) в межах заказника на розгляд та погодження до департаменту не надходив.
Департаментом, що діє в межах Положення про департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації в новій редакції, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.07.2022 №P-143/0/3-22, було направлено до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району проєкт положення про заказник для розгляду та погодження (лист від 04.11.2023 № 1-3459/0/261-22). На теперішній час пропозиції або погодження Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району щодо вказаного проєкту положення до департаменту не надходили (т.1 а.с.159-161).
З інформації, наданої Великомихайлівською сільською радою щодо законності використання земельної ділянки площею 2.0000 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809, власник ОСОБА_1 (РНОКНП НОМЕР_1 ), її використання за цільовим призначенням, яка розташована в межах ландшафтною заказника місцевого значення «Воронівський» станом на 20.11.2023 року вбачається, що власник вищевказаної земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення 45 сесії 7 скликання Великомихайлівської сільської ради №1061-45/VІІ від 11.06.2020 року Покровського району Дніпропетровської області. Цільове призначення даної земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, у тому числі за земельними угіддями. Також у листі зазначається, що межі ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» не встановлені, Великомихайлівська сільська рада не надавала згоди на створення вищевказаного заказника на землях сільської ради. В межах реалізації функцій територіальної громади щодо проведення самоврядного контролю, Великомихайлівською сільською радою було проведено обстеження вищевказаної земельної ділянки на предмет фактичного використання земельної ділянки та використання її за цільовим призначенням. Згідно акту обстеження земельної ділянки №583 від 17.11.2023 року було встановлено, що земельна ділянка розорана (т.1 а.с.166-168).
Згідно листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 08.01.2024 року на момент переходу/відведення земельної ділянки площею 2,0000 гa (кадастровий номер 1224283400:01:001:0809) у комунальну/приватну власність, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі, розташованих на територіях об?єків ПЗФ, облдержадміністрації, як суб?єкту владних повноважень, відповідно до статті 122 ЗК України не належали і наразі не належать. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер - 1224283400:01:001:0809) в межах заказника на розгляд та погодження до департаменту не надходив. Департаментом було направлено до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району проєкт положення про заказник для розгляду та погодження (лист від 04.11.2023 № 1-3459/0/261-22). На теперішній час пропозиції або погодження Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району щодо вказаного проєкту положення до департаменту не надходили. Здійснення департаментом оформлення охоронного зобов'язання для заказника можливе після погодження землекористувачами/землевласниками земельних ділянок, у межах яких він розташований, такого положення. Разом з тим, заходи щодо зміни меж та скасування статусу заказника в порядку статті 54 Закону департаментом не здійснювались. Контроль за додержанням режиму використання територій, що підлягають особливій охороні здійснює Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до свого Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 №40, яка, у тому числі, може звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб?єктів господарювання і об?єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги відповідного законодавства (т.1 а.с.177-180).
Згідно інформації Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 24.04.2024 року, заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо об'єкту природно-заповідного фонду, а саме ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не проводились. Державна екологічна інспекцієя Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру для поновлення інтересів держави (т.1 а.с.192-193).
Як вбачається з листа Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, хоча Степова зона, яка займає південь України, становить близько 40 % площі країни (25019,9 тис га), природні степові екосистеми займають всього 3-4 % і представлені мозаїчно розкиданих, невеличких за розмірами ділянок. Причиною нього с інтенсивне розорювання степів в останні 150-200 років. В результаті, південь України є найбільші розораною частиною Європи. В деяких адміністративних районах частка ріллі сягнула 85-95°. В цілому, 54% площі України вже займає рілля, що є абсолютним рекордом в Європі і другим місцем в світі. В масштабах Європи рілля в Україні складає 27 % загальноєвропейської. Саме тому розорювання останніх залишків степових екосистем в межах територій природно-заповідного фонду веде до тотального і незворотного знищення їх в межах України.
Розорювання трав'янистих екосистем призводить не тільки до знищення їхнього рослинного та тваринного світу, де багато видів знаходяться під охороною, як українського, так і міжнародного законодавства, а має і інші екологічні наслідки (т.1 а.с.231-236).
Згідно інформації, наданої державною установою «Інститут еволюційної екології національної академії наук України» розорювання заповідних земель, перегортання родючого шару ґрунту, вирощування сільськогосподарських культур, видобування надр має безпосередній негативний вплив на флору і фауну. Зокрема: 1) ???неконтрольоване і несанкціоноване розорювання земель ПЗФ може призвести до зникнення рідкісних видів тварин, рослин. грибів, фітоценозів. біотопів тощо шляхом їх елементарного знищення ???2) Внесення добрив і хімікатів на розораних ділянках П3Ф спричинюють зникнення видів, які до них не стійкі. Ці речовини також потравляють у водоносні горизонти та водойми, що буде негативно впливати на здоров'я громадян України та тварин. 3) розорювання призводить до зміни гідрологічного режиму території і, як наслідок - до поступової зміни та зникнення природних ценозів. ???4) освоєння земель на території природно-заповідного фонду найчастіше відбувається на самозаліснених ділянках лук та перелогів, а також на місці сіножатей та пасовищ у заплавах річок. У обох випадках відбуваються незворотні і негативні зміни у складі та структурі екосистем: ??змінюється співвідношення надземної та підземної фітомаси, що змінює хід процесів формування ґрунтового покриву і здатність екосистем впливати на місцевий клімат (збільшення температури і випаровуваності) та глобальний клімат (зменшення здатності акумулювати Карбон і збільшення викидів парникових газів); ??жоден вид рослин, що занесені до Червоної книги України та списків регіональної охорони не виживають на розораних ділянках; розорювання ділянок та ведення на них товарного сільськогосподарського виробництва змінює сезонні стації перебування, шляхи міграції тварин, що пов?язане з підвищенням ризиків їх виживання та розмноження; призводить до фрагментації (процес інсуляризації) та ізоляції територій природно-заповідного фонду і тим самим зменшує ефект від їх створення та функціонування. Внаслідок інсуляризації порушуються взаємодії між популяціями, унеможливлюється обмін генетичним матеріалом, що у кінцевому результаті призводить до їх деградації та зникнення, зменшення видового різноманіття на природоохоронних територіях. 5) внаслідок розорювання також порушуються структура сполучних територій, які забезпечують зв?язки між ключовими територіями, та цілісність екомережі України. Особливо це стосується заплавних комплексів, які є шляхи міграції численних видів рослин і тварин. ???6) порушення ґрунтового покриву створює передумови та оптимальне середовище для появи осередків чужорідних (адвентивних) видів та їх проникнення у природні екосистеми, зміну видового складу та втрату природоохоронної цінності природних комплексів. 7) на самозаліснених ділянках знищується сформований природним шляхом деревостан, особливо цінний у зв?язку з тим, що дерева пройшли природний добір на критичних стадіях розвитку, а тому такі деревостани зазвичай мають високу стійкість до несприятливих факторів, а також відзначаються мозаїчністю та різновіковістю. ???8) розорювання у заплавах річок спричиняє наступні негативні наслідки: - забруднення води внаслідок потрапляння залишків пестицидів та мінеральних добрив у річки та озера під час повеней, зростання водної ерозії; - засолення ґрунтів, внаслідок збільшення випаровування з поверхні ґрунту, мінералізованими ґрунтовими водами, що піднімаються по ґрунтових капілярах, що призводить до зменшення родючості ґрунтів, погіршення фізико-хімічних властивостей, вразливість до вітрової ерозії (т.1 а.с.237-239).
5.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо аргументів, наведених учасниками справи
Особливість статусу земель природо-заповідного фонду закріплена у конкретних нормах Земельного кодексу України, Законах України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища».
Так, відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Землі природно-заповідного фонду, згідно зі ст. 43 ЗК України, - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Аналогічний зміст має стаття 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
За статтею 44 ЗК України та статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Згідно з наведеними положеннями ЗК України, а також статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заказники належать до природно-заповідного фонду України.
Частиною першою статті 178 ЦК України, яка врегульовує питання оборотоздатності об'єктів цивільних прав, передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.
Відповідно до частини другої цієї статті види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Визначення на законодавчому рівні об'єктів, що обмежені в обороті і не можуть перебувати у приватній власності або в користуванні з іншим цільовим призначенням, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на них.
Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об'єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, ЗК України, іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об'єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності або в користуванні для інших цілей.
Відповідно до пункту «в» частини четвертої статті 83 ЗК України землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.
Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.
Так, статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватись у природних, науково -дослідних, оздоровчих, рекреаційних, освітньо - виховних цілях та для моніторингу навколишнього природного середовища.
Таким чином, законодавцем визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, яким не передбачено ведення на цих землях товарного сільськогосподарського виробництва.
Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду є складовою екомережі.
Згідно зі ст. 3 указаного Закону екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
У статті 4 Закону України «Про екологічну мережу України» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави дійти до висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до об'єктів, обмежених в обороті.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. У наведеній постанові встановлено, що спірна земельна ділянка розташована у межах об'єкта природно-заповідного фонду, а тому належить до земель природно-заповідного фонду (п. 6.29), неоформлення спірної земельної ділянки за Нацпарком не змінює її цільового призначення як такої, що віднесена до земель природно-заповідного фонду та не звільняє Київраду від обов'язку діяти відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки (п.6.36), спірна земельна ділянка входить в межі Національного природного парку «Голосіївський» та належить до земель природно-заповідного фонду, на якій забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб, використання їх під будь-яке будівництво (п.6.37).
Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Так, за статтею 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Під цільовим призначенням земельної ділянки варто розуміти визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження і охорони цих земель.
Така охорона земель природно-заповідного фонду є комплексною, оскільки забороняє будь-яку діяльність, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, передбачає вичерпний перелік видів використання, а також особливий склад органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення щодо створення, зміни меж, статусу та їх вилучення.
Разом з цим, за статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Особливий порядок охорони таких земель визначений пунктами «б», «д» ч. 1 ст. 164 та ст. 166 Земельного кодексу України.
Тобто на відміну від земель сільськогосподарського призначення, режим охорони земель природно-заповідного фонду спрямований на збереження не тільки самої природи, рідкісних видів рослин та тварин, унікальних ландшафтів, водних ресурсів, а й цілої світової екосистеми природних територій, за допомогою яких природа може відновлюватись, щоб не перетворитись в аграрну пустелю.
Відповідно до приписів частини 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об'єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.
На час виникнення спірних правовідносин зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду, а також їх вилучення здійснювалася відповідно до ст. ст. 19, 20, 122, 149, 150 ЗК України.
Так, згідно з ч. ч. 1,2 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Частиною 8 ст. 122 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу, частина 9 якої в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного призначення та у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
Згідно ст. 150 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», що підтверджується проектом ландшафтного заказника «Воронівський» (том 1 а. с. 48-70, карта схема - а.с. 54), схемою розташування даної земельної ділянки і каталогом геодезичних координат (том 1, а. с. 149-151), графічною інформацією щодо розташування земельної ділянки (а. с. 106, том 1).
Розташування спірної земельної ділянки в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» за чинним законодавством свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки з іншим статусом цільового використання - для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на ній об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський», що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі № 813/4701/16.
Суд дійшов висновку, що, незважаючи на те, що згідно з даними Витягу з ДЗК про земельну ділянку за №1224283400:01:001:0809, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.10.2019 на земельну ділянку № 1224284400:01:001:1442 площею 14 га (якої сформовано у подальшому земельну ділянку за№1224283400:01:001:0809, даних з Публічної кадастрової карти України на земельну ділянку №1224283400:01:001:0809 від 28.10.2020 в яких зазначається категорія земель - «землі сільськогосподарського призначення), цільове призначення - «для ведення особистого сільськогосподарського господарства» (том 1, а. с. 79, 80, 91), ця обставина не має правового значення, оскільки статус спірної земельної ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовуються в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
Разом з цим, слід зазначити, що Верховною Радою України 28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (27.05.2021р. набрав законної сили), яким внесено суттєві зміни до низки законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу України.
Так, згідно із новою редакцією ч. 8 ст. 122 та ст. 149 Земельного кодексу України з 27.05.2021р. Кабінет Міністрів України втратив повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду.
Відповідно до ч. 1, п. «в» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Згідно з п. п. «а», «ґ» ч. 5 ст. 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності; виникнення інших підстав, передбачених законом.
Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що з дня набрання чинності цієї норми (27.05.2021р.) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Таким чином, Кабінет Міністрів України до 27.05.2021р. був розпорядником земель державної власності природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та лише за його погодженням згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України можлива зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
На теперішній час в силу вищевказаних положень ЗК України земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення за межами населених пунктів є комунальною власністю відповідних територіальних громад. Зміна їх цільового призначення є можливою лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 20 ЗК України).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд констатує, що в силу імперативних приписів закону станом на теперішній час спірна ділянка знаходиться у комунальній власності Великомихайлівської територіальної громади; у той же час суд дійшов висновку, що у Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області та органів місцевого самоврядування до 27.05.2021р. не було повноважень на зміну цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
За ст. 54 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 -53 цього закону.
Як встановлено судом, ландшафтний заказник місцевого значення «Воронівський» є юридично створеним з 22.09.2010 року і включає 664,4 га. Рішення про переведення земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника до іншої категорії, а також про скасування статусу цього заказника не приймались.
Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації у листі від 08.01.2024 повідомив, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Воронівський» до департаменту не надходили.
Саме з моменту створення зазначеного об'єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення. Будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалось.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019р. у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022р. у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022р. у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Цільове призначення спірної земельної ділянки фактично незаконно змінено за вказаних вище обставин, тим самим створено перешкоди державі у користуванні та забезпеченні збереження унікальної екосистеми з рідкісним біорізноманіттям.
Судом встановлено, що територію природно-заповідного фонду заказника надано для здійснення сільськогосподарської діяльності, що не пов'язано з цілями вказаної категорії земель.
Проте така незаконна зміна не має правового значення, оскільки статус спірної земельної ділянки першочергово визначається розташуванням на ній об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цієї території (постанова Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі № 813/4701/16).
Відповідно до пункту «а» ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Статтями 16 та 21 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналогічні положення містяться у нормах ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі № 925/1265/16).
Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом також встановлено, що на момент відчуження земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 . Великомихайлівська сільська рада таких прав не мала.
Жодних погоджень з Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відведення земельної ділянки всупереч вимогам ст. 186-1 ЗК України не відбувалось.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №72-2/VIII від 30.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 , номер відомостей про речове право 41511794 є незаконним, оскільки ухвалене з порушенням норм закону, а також прийняте за межами повноважень даного органу, тому підлягає скасуванню..
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Щодо представництва прокурора у цивільній справі суд виходить з наступного.
Аналіз положень ст. 56 ЦПК України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Як зазначалося, позивачі - Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації не здійснили захист інтересів держави у належний спосіб, що не заперечували і в своїх поясненнях, тому інтереси держави представляє прокурор.
Подання даного позову в інтересах держави, з одного боку, спрямоване на відновлення порушеного права територіальної громади на землі природно-заповідного фонду, суспільної рівноваги та забезпечення конституційного права кожного громадянина користуватися землями природно-заповідного фонду у встановлений законом спосіб.
З іншого боку, позов прокурора про повернення державі спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду (особливо цінні землі) спрямований на збереження екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.
У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час прийняття рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність, попри належність даної земельної ділянки до природно-заповідного фонду та полягає у фактичному користуванні ОСОБА_1 землею всупереч її цільовому призначенню.
Повернення у комунальну власність земельної ділянки, на якій розташований об'єкт природно-заповідного фонду місцевого призначення, переслідує легітимну мету контролю дотримання режиму використання та розпорядження об'єктами природно-заповідного призначення, що мають особливий статус з метою збереження цілісності екомережі України та гарантування безпечності довкілля.
На думку суду, в даному випадку не можна ототожнювати територіальну громаду і його представницький орган - Великомихайлівську сільську раду, яка ухвалила незаконне рішення про відчуження земельної ділянки природно-заповідного фонду на користь фізичної особи для здійснення ним сільськогосподарської діяльності, яка вже призвела до спричинення шкоди внаслідок розорювання такої землі і тим самим спричинено шкоду громаді і державі в цілому.
Позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту у даному випадку буде саме скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо відчуження вказаної земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Скляр Ю.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та повернення земельної ділянки у власність Великомихайлівської сільської територіальної громади.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
6.Розподіл судових витрат
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Органом прокуратури при подачі позову сплачений судовий збір у розмірі 7 267, 20 грн.
Оскільки позов задоволений, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідачів вказані судові витрати.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274 ЦПК України, суд, -
Позов Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Великомихайлівської сільської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію та зобов'язання повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Великомихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області №72-2/VIII від 30.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) номер відомостей про речове право 41511794.
Усунути перешкоди власнику - Великомихайлівській сільській територіальній громаді в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809, яка розташована на території Великомихайлівської сільської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської селищної ради Скляр Ю.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.04.2021, індексний номер рішення: 57660472 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2337765612242), та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809.
Усунути перешкоди власнику - Великомихайлівській сільській територіальній громаді в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1224283400:01:001:0809 у власність Великомихайлівської сільської територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161).
Стягнути з Великомихайлівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04339161) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у сумі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у сумі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 28 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Чорна
17.04.2025