Рішення від 28.04.2025 по справі 560/2032/25

Справа № 560/2032/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", військова частина НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Хмельницької обласної медико соціальної експертизної комісії, оформлене довідкою до акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №919813 у частині причинного зв'язку настання інвалідності ОСОБА_1 . Зобов'язати Комунальний заклад охорони здоров'я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» видати довідку до акту огляду МСЕК із зазначенням причини інвалідності ОСОБА_1 «Захворювання, Так, пов'язано з захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.06.2024 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з причиною: захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби з терміном дії до 01.10.2025 року. Посадовими особами обласної МСЕК, у зв'язку з незгодою Позивача з прийнятим рішенням щодо встановлення групи інвалідності та причинним зв'язком настання інвалідності було запропоновано пройти огляд у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у місті Дніпро. Проте, через проблеми зі станом здоров'я та постійне тривале стаціонарне та амбулаторне лікування, Позивач був позбавлений можливості самостійно прибути на госпіталізацію та огляд до м. Дніпро, оскільки постійно проживає у м. Нетішині Хмельницької області. У зв'язку з викладеним, Позивачу було проведено заочний огляд ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та у жовтні 2024 року видано довідку МСЕК, якою встановлено ІІІ групу інвалідності з причиною: захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

Позивач не погоджуючись з зазначенням у довідці МСЕК причини інвалідності звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача та третіх осіб на адресу суду відзиви на позовну заяву не надходили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.05.2024 року №338-ОС звільнено у відставку на підставі висновку госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України згідно свідоцтва про хворобу №577/222 від 22.03.2024 року на підставі ст. 40-а, 39-а, 38-б, 41-б, 20-в, 68-в, 13-в графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно свідоцтва про хворобу №5777/222 від 22.03.2024 року, діагноз - постінфарктний кардіосклероз з порушенням серцевого ритму за типом пароксизмів шлуночкової тахікардії, стентування ПМШГ ЛКА-1 (24.01.2024)СН І ст. зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Залишкові явища перенесеного енцефаліту (листопад 2023) у вигляді множинних вогнищ гліозу білої речовини головного мозку, диплопії, елементів синдрому Вебера справа, розбіжної косоокості правого ока при гостроті зору без корекції 1.0. Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

У позивача під час виконання бойового завдання стався інфаркт, що підтверджується довідкою форми 100 та свідоцтвом про хворобу №5777/222 та анамнезами виписками, де позивачем було описано обставини звернення за медичною допомогою у м. Дружківка.

Згідно довідки Акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №919813 позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи (захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби), яка встановлена йому з 26.06.2024 строком дії до 01.10.2025. Дата чергового переогляду вересень 2025 року.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, зокрема, щодо визначення причини встановлення інвалідності, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (частина друга статті 6 Закону №875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина третя статті 7 Закону № 2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).

Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом п. 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

Згідно з пунктом 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення №1317).

Відповідно до Пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.

При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.

Також слід зазначити, що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.

Так, пунктами 23, 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 визначено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

Суд зазначає, що заява про перегляд рішення Хмельницької обласної МСЕК на адресу Міністерства охорони здоров'я України надіслана позивачем 14.01.2025.

Однак, згідно з поясненнями ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» наданими до суду встановлено, що згідно з обліком даних реєстрації кореспонденції, а також, архівної документації, медико-експертні документи ОСОБА_1 , 1972 р.н., у тому числі заяви щодо оскарження рішення МСЕК, на адресу ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» не надходили. Відомостей щодо складання жодного висновку медико-соціальної експертизи ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» стосовно інвалідності громадянина ОСОБА_1 , 1972 р.н., не знайдено.

Тобто, позивач своїм правом оскарження спірного рішення до Центральної медико-соціальної експертної комісії, не скористався.

У справі, що розглядається, спір виник у зв'язку із незгодою позивача із висновком МСЕК зокрема щодо причини інвалідності. У позовній заяві позивач не наводить обґрунтування порушення відповідачем процедури прийняття спірного висновку, не встановлено такої і під час судового розгляду справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з предмету спору та правового врегулювання зазначених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про те, що оскільки під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття оскарженого висновку МСЕК (довідки), відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" (вул. Юрія Коцюбинського, 9,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 38260065)

Треті особи:Комунальний заклад охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" (м.Хмельницький, вул.Пілотська, 1 , код ЄДРПОУ - 23562203) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Попередній документ
126931012
Наступний документ
126931014
Інформація про рішення:
№ рішення: 126931013
№ справи: 560/2032/25
Дата рішення: 28.04.2025
Дата публікації: 01.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (03.06.2025)
Дата надходження: 28.05.2025