Справа № 560/2593/25
іменем України
28 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить визнати незаконними дії Державної казначейської служби України щодо виконання рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24 про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. Зобов'язати Державну казначейську службу України виконати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року, по справі № 674/31/24 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. Зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми відповідно до вимог п. 1 ст. З Закону № 4901-VI. Зобов'язати Державну казначейську службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний термін з дня коли рішення суду вступить у законну силу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по оправі № 674/31/24 - позов ОСОБА_1 до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), задоволено частково. Вирішено стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень. Рішення суду набрало законної сили 16.04.2024.
Позивачка вказує, що 16 травня 2024 року направлено до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заяву з вимогою виконати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2024 року по справі №674/31/24 на підставі виконавчого листа виданого Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області 02 травня 2024 року про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 , за рахунок Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень. 28 червня 2024 року отримала лист Державної казначейської служби України від 21.06.2024 № 5-11-11/13644 де відповідач, посилаючись на вимоги абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, пункту 3, 39 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 повідомляє, що питання перерахування коштів на підставі виконавчого документа у справі № 674/31/24 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого документа. Тобто на дату написання позовної заяви виконавчий лист знаходиться на виконанні у Державній казначейській службі України.
У зв'язку із тим, що відповідно до вимог п.4 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» граничний термін виконання рішення суду закінчився 16 серпня 2024 року і рішення суду не виконане відповідачем у передбачені Законом строки позивачка вирішили звернутись із захистом своїх прав до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що Казначейство з моменту надходження пакету документів вживає усіх передбачених законодавством заходів щодо виконання Виконавчого листа, однак встановлений Верховною Радою України у законі про державний бюджет обсяг коштів не дозволяє здійснити відшкодування шкоди на користь позивача у 2024 та 2025 році.
У ході опрацювання документів встановлено, що Рішення суду ухвалене відповідно до статті 56 Конституції України з метою відшкодування моральної шкоди, завданої через неправомірні дії Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам'янець Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Поданий позивачем виконавчий документ видано на підставі рішення, якими передбачено право особи на відшкодування коштів безпосередньо за рахунок Держави. Статтею 56 Конституції України передбачено, що матеріальна та моральна шкода, завдана незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок Держави.
Вказує, що ані Бюджетний кодекс України, ані Порядок № 845, ані будь-який інший акт законодавства не встановлюють для Казначейства строку для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно із судовими рішеннями про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями державних органів.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій остання просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.03.2024 у справі № 674/31/24 стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області на виконання Рішення суду 03.05.2024 видав виконавчий лист у справі № 674/31/24. Боржником у Виконавчому листі є Держава Україна.
16 травня 2024 року позивачка направила до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області заяву з вимогою виконати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2024 року по справі №674/31/24 на підставі виконавчого листа виданого Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області 02 травня 2024 року про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 , за рахунок Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
Листом Державної казначейської служби України від 21.06.2024 № 5-11-11/13644 повідомлено, що на вимоги абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, пункту 3, 39 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845, питання перерахування коштів на підставі виконавчого документа у справі № 674/31/24 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого документа. Відповідачем віднесено виконання вказаного судового рішення згідно вимог Порядку №845 відповідно до бюджетної програми КПКВК 3504030.
Позивачка не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання визначає Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Відповідно до ст.3 Закону №4901-VI, Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до ст.5 Закону №4901-VI, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п'яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
У разі якщо кошти за рішенням суду не перераховані стягувачу з відповідного рахунка органу державної виконавчої служби протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей, стягувачу виплачується компенсація в розмірі, встановленому частиною першою цієї статті, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до п.2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно п.4 Порядку №845, органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів, розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Відповідно до п.35 Порядку №845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
Згідно до п.36 Порядку №845, у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
Пунктом 37 Порядку №845 передбачено, що орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).
Відповідно до п.38 Порядку №845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Відповідно до п.47 Порядку №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Відповідач зазначає, що з 19.06.2024 Виконавчий лист обліковується у Казначействі для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (далі - КПКВК 3504030).
Вказує, що згідно з пунктом 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.
Суд звертає увагу, що віднесення відповідачем виконання судового рішення згідно вимог Порядку №845 відповідно до бюджетної програми КПКВК 3504030 є безпідставним, оскільки в даному випадку моральну шкоду нанесено незаконними діями державного виконавця Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тобто працівником виконавчої служби.
Таким чином, віднесення відповідачем виконання судового рішення згідно вимог Порядку № 845 відповідно до бюджетної програми КПКВК 3504030 є помилковим на думку суду.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24 залишається не виконаним, оскільки жодних доказів цього суду не надано, а в свою чергу відповідач в порушення норм Конституції України, Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також Порядку №845 не виконав вказане судове рішення, а тому суд вважає, що такі дії Державної казначейської служби України, щодо виконання рішення суду про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн є протиправними.
З метою належного захисту прав позивача та за для вчинення дій, які сприятимуть забезпеченню виконання норм Конституції України, Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також Порядку №845 суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача виконати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 5000 грн. відповідно до вимог п.1 ст.3 Закону №4901-VI, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону №4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема, державний орган.
Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
В даному випадку відповідачем у справі та відповідно і боржником, визначеним у виконавчому листі, є Державна казначейська служба України.
Державна казначейська служба України - центральний орган виконавчої влади України, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є учасником системи електронних платежів Національного банку України, тобто є державним органом.
Стягувачем при цьому є фізична особа.
Відповідно до ст.5 Закону №4901-VI, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Суд встановив, що відповідачем протягом трьох місяців не перераховано кошти за рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24, а також не надано доказів такого перерахунку, а тому враховуючи те, що відповідач не забезпечив належне виконання судового рішення відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", а тому позивач на підставі ст.5 Закону №4901-VI має право на компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивач просить зобов'язати Державну казначейську службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний термін з дня коли рішення суду вступить у законну силу.
Аналізуючи наведене вище клопотання суд враховує наступне.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В наведених вище нормах законодавець визначив, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи тривалість не виконання відповідачем рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24, та відсутність вмотивованого пояснення щодо причин такого невиконання, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль по виконанню рішення суду у справі №560/2593/25, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Державну казначейську службу України подати протягом 30-ти днів з моменту набрання цим рішенням законної сили звіт по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/2593/25.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо виконання рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24 про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
Зобов'язати Державну казначейську службу України виконати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.04.2024 року по справі № 674/31/24 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 5000 грн. відповідно до вимог п.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Встановити судовий контроль по виконанню рішення суду у справі №560/2593/25, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Державну казначейську службу України подати звіт по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/2593/25, протягом 30-ти днів з моменту набрання цим рішенням законної сили.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01104 , код ЄДРПОУ - 37567646)
Головуючий суддя О.П. Шевчук