Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 квітня 2025 р. № 520/4870/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
Позивач, Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
1. Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000044/2 від 30.01.2025р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000049.
2. Стягнути з Харківська митниця Держмитслужби на користь Приватне підприємство “Торговий дім “Золота миля» (ідентифікаційний код 34470937, місцезнаходження: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) судовий збір у сумі 4 844,80грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000044/2 від 30.01.2025р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000049 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 17.03.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскаржувані позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000044/2 від 30.01.2025р. та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000049 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачем - Приватним підприємством "Торговий дім "Золота миля", 30.01.2025 року подано до Кропивницької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA807200001179U3 щодо оформлення товару Пальмова олія рафінована, вибілена, дезодорована, без зміни хімічного складу у твердому стані: MEDALIA PALM FAT 36-39 (темп. плавлення 38,0 С, з вмістом вільних жирних кислот 0,1% максимум, в упаковці масою нетто 20 кг) - 63 000,00кг. Олія призначена для виробництва харчових продуктів. Не в первинній упаковці. Дата виробництва - вересень 2024 року. Кінцевий термін використання - вересень 2026 року, що надійшов в рамках Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015р. з Компанією PT.ASIANAGRO AGUNJAYA.
Специфікацією №197 від 08.08.24р. до Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015р. передбачено поставку товару - Рафінована відбілена дезодорована пальмова олія 36- 39, в кількості 126 000,00 кг., ціна товару 0,96 дол. США/кг., загальною вартістю 120 960,00 дол. США на умовах поставки FOB, Джакарта, Індонезія (INCOTERMS 2020).
Строк відвантаження товару- не пізніше 31 серпня 2024р. Умови оплати на поставку даної партії товару - 30% передоплата; 70% по отриманню сканкопій відвантажувальних документів, зазначених в параграфі 8 Контракту № BO-63-071015 від 07.10.2015р. через 21 день від дати Коносамента.
На підтвердження заявленої у митній декларації №25UA807200001179U3 від 30.01.2025р. митної вартості товару, яка становить 77 939,72 доларів США та відповідно 3 267965,54грн. разом з декларацією Позивачем до митного органу були надані наступні документи: Пакувальний лист б/н від 17.10.2024; Проформа інвойс 1200020874 від 08.08.2024; Інвойс 9000022198 від 17.10.2024; Коносамент 245528250 від 31.10.2024; ЖД накладная 31512893 від 20.12.2024; ЖД накладная 31512877 від 20.12.2024; ЖД накладная 31512878 від 20.12.2024; Т1 MRN24PL322080NU4DHTJ0 від 20.12.2024; Т1 MRN24PL322080NU4DHEJ4 від 20.12.2024; Т1 MRN24PL322080NU4DHNJ5 від 20.12.2024; Сертифікат походження 0055207/JKT/2024 від 25.10.2024; Платіжне доручення про оплату за товар 479 від 27.09.2024; Платіжне доручення про оплату за товар 526 від 25.11.2024; Транспортний рахунок 0000000760 від 17.12.2024; Транспортний рахунок 5653429684 від 02.12.2024; Платіжне доручення про оплату за транспортні послуги 542 від 12.12.2024; Cправка про транспортні витрати б.н від 03.01.2025; Прайс лист б/н від 08.08.2024; Біржеві котирування б/н від 09.08.2024; Калькуляція б.н від 17.10.2024; Додаткова угода 6 від 28.12.2018; Додаткова угода 5 від 25.07.2018; Додаткова угода 3 від 10.10.2016; Додаткова угода 7 від 02.03.2021; Додаткова угода 8 від 02.08.2022; Специфікація 197 від 08.08.2024; Додаткова угода 9 від 06.03.2022; Контракт BO-63-071015 від 07.10.2015; Транспортний договір UA00069121 від 20.09.2021; Транспортний договір 23-17 від 28.07.2023; Ветеринарний сертифікат б.н від 22.10.2024; Декларація виробника б.н від 22.10.2024; Лист б.н від 02.01.2023; Cертифікат аналізу AAJ/LAB/102/OCT/24 від 17.10.2024.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №25UA807200001179U3 від 30.01.2025, спрацювали ризики, згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодом 105-2: “Контроль правильності визначення митної вартості товарів».
30.01.2025р. (вих. № 25/26/27) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, а саме:
Щодо надання виписки з бухгалтерської документації, ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією від 30.01.2025р. №25UA807200001179U3 було надано митному органу Проформа інвойс 1200020874 від 08.08.2024, Інвойс 9000022365 від 12.11.2024р., Транспортний рахунок 0000000800 від 09.01.2025р., Транспортний рахунок 0000000801 від 09.01.2025р., Платіжне доручення про оплату за товар №479 від 27.09.2024р., Платіжне доручення про оплату за товар №536 від 09.12.2024р., а також повідомляємо, що бухгалтерський облік товару не здійснювався у зв'язку з тим, що він ще не був випущений у вільний обіг на територію України.
Стосовно надання транспортно-експедиційних рахунків, рахунки експедиційних витрат, заявки перевезення, договори, рахунки збереження товарів в місце призначення, рахунки завантаження-розвантаження контейнера/товару, портові збори тощо, ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією від 30.01.2025р. №25UA807200001179U3 митному органу було надано Коносамент DJA1307750 від 17.11.2024р., ЖД накладная 31513674 від 15.01.2025, ЖД накладная 31513672 від 15.01.2025р.,ЖД накладная 31513717 від 15.01.2025р., Т1 MRN25PL322080NU5XISJ0 від 15.01.2025р., Т1 MRN25PL322080NU5XIQJ2 від 15.01.2025р.,Т1 MRN25PL322080NU5XIRJ1 від 15.01.2025р., Транспортний рахунок 0000000800 від 09.01.2025р.; Транспортний рахунок 0000000801 від 09.01.2025р.; Платіжне доручення про оплату за транспортні послуги 554 від 27.12.2024; Довідка про транспортні витрати б.н від 30.01.2025р., Транспортний договір 23-17 від 28.07.2023 р.
Щодо надання каталогів, специфікації, загальних прейскурантів (прайс-листи) виробника товару, ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що разом з митною декларацією №25UA807200001179U3 від 30.01.2025р було надано митному органу Прайс лист б/н від 08.08.2024р.; Калькуляція б/н від 12.11.2024р.
Щодо надання копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ), ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомляє, що такий документ не був наданий продавцем товару.
Стосовно надання висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - повідомляємо, що на цей час ПП «Торговий дім «Золота миля» не має таких висновків.
30.01.2025 року Харківською митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000049 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2025/000044/2 від 30.01.2025р. Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст.59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально найближчий до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор»). У зв'язку з чим, митну вартість товарів визначено згідно ст.60 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО “Інспектор»).
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару, вартості.
Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.
При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.
Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.
Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.
Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор».
При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.
Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з вимогами положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу.
Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.
У означеному аспекті варто також враховувати поняття надмірного формалізму, що обов'язково перевіряється судом при оцінці рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ст.2 КАС України.
Водночас суд зазначає, що відсутність факту подібності товару та подібності умов поставки/імпорту не дозволяє використовувати рівні/однакові показники митної вартості товару до окремих господарських операцій, котрі здійснюються різними суб'єктами господарювання - юридичними особами приватного права за відсутності доказів доведеного в установленому законом порядку наміру на отримання безпідставної податкової вигоди за рахунок штучного заниження вартості (ціни) товару за зовнішньоекономічним договором/контрактом.
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Спірне рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.
Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було.
Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.
Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз положень ч. 3 ст.53, частин першої, другої та п'ятої ст.54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Сумніви митного органу у числових складових митної вартості товарів є обґрунтованими для початку процедури митних консультацій, водночас, процедуру застосування резервного методу відповідачем не дотримано, що свідчить про необґрунтованість спірного рішення про коригування митної вартості, що має наслідком його скасування, а також скасування картки відмови як похідної позовної вимоги.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000044/2 від 30.01.2025р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000049.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби на користь підприємства "Торговий дім "Золота миля" сплачений судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.