Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 квітня 2025 р. № 520/20822/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (м. Тернівка) в інтересах держави в особі: Міністерства культури та інформаційної політики України (пров. Франка Івана, 19,м. Київ,01601), Харківської обласної військової (державної) адміністрації (вул. Сумська, буд. 76,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61002), Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 76,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61002) до Богодухівської міської ради Харківської області (пл. Соборності, буд. 2,м. Богодухів,Харківська обл., Богодухівський р-н,62103) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Міністерства культури та інформаційної політики України, Харківської обласної військової (державної) адміністрації, Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Богодухівської міської ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного місця смт. Шарівка.
2. Зобов'язати Богодухівську міську раду вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця смт. Шарівка.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність Богодухівської міської ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного місця смт. Шарівка є протиправною.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 року по справі № 520/20822/24 апеляційну скаргу Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєв Ярослав Юрійович - задоволено.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі № 520/20822/24 - скасовано. Справу №520/20822/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
24.02.2025 року до суду від представника Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації надійшли додаткові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
13.03.2025 року до суду від представника Міністерства культури та інформаційної політики України надійшли додаткові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло селище міського типу Шарівка Харківської області.
Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації № 05-25/659 від 11.03.2024 історико архітектурний план смт. Шарівка на теперішній час не виготовлений.
Згідно вказаного листа у 2018 органом охорони культурної спадщини були направлені листи до голів селищних та міських рад тих населених пунктів, які ввійшли до Списку історичних населених місць України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 N 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» стосовно необхідності розроблення ними історико-архітектурних опорних планів історично населених місць, у зв'язку із прийняттям постанови КМУ від 21.02.2018 № 92 “Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» (зміна умов розробки проектної документації).
Вказаний лист був направлений і до адміністрації Шарівської сільської ради.
Науково-проєктна документація «Історико-архітектурний опорний план смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області» у 2019 році був наданий до Департаменту та розглянутий на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації (далі - Консультативна рада), яке відбулося 31.10.2019, протокол № 46.
Під час розгляду ІАОП смт Шарівка на Консультативній раді було надано зауваження до матеріалів документації, а згідно з протоколом Консультативної ради від 31.10.2019 р N 46 було прийнято рішення схвалити науково-проєктну документацію: «Історико-архітектурний опорний план смт Шарівка Богодухівського району Харківської області», за умови доопрацювання в частині охорони археологічної спадщини.
Листом Департаменту від 27.11.2019 № 02-38/3596 ІАОП смт Шарівка був повернутий розробнику - ТОВ «Науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «СХІДБУДПРОЕКТ» для подальшого доопрацювання зауважень.
Нових звернень щодо повторного розгляду зазначеної документації після виправлення зауважень та врахування рекомендацій, до Департаменту не надходило.
Таким чином на теперішній час історико-архітектурний план смт. Шарівка на не затверджено, а встановлені недоліки не усунуто.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
В силу вимог ст. 5 Закону України “Про основи містобудування» однією із основних вимог до містобудівної діяльності є охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів. Законом України “Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-111) визначено: охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;
історичне населене місце - це населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, серед іншого належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об'єктів культурної спадщини, відповідного використання пам'яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини га інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 32 Закону № 1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4, 5 ст. 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до загальних положень ДБН Б.2.2-3:2012 "Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту" історико-архітектурний опорний план виконують в установленому порядку для всіх населених пунктів, що занесені до Списку історичних населених місць України. Матеріали історико-архітектурного опорного плану є підґрунтям для визначення меж історичних ареалів та розроблення або коригування зон охорони пам'яток культурної спадщини.
Відповідно до підпункту 6 пункту а ч. 1 ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР (далі Закон - № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед власних (самоврядних) повноважень передбачені, у тому числі, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Окрім цього, серед делегованих повноважень згідно з підпунктом 5 пункту 6 вказаної статті Закону № 280/97-ВР визначені повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо організації охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
В силу вимог підпункту 7 пункту а ч. 1 ст. 32 Закону № 280/97-ВР серед власних (самоврядних) повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради також передбачені повноваження щодо створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.
Підпунктом 10 пункту б вказаної статті Закону № 280/97-ВР до делегованих повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, віднесено забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Відповідно до пунктів 1, 4, 5, 6, 7 “Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (далі - Порядок № 318) історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.
Збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах нерухомих об'єктів культурної спадщини, збереження її містоформуючої ролі є пріоритетним напрямом містобудівної діяльності в межах історичних ареалів.
З метою реалізації вказаних законодавчих вимог наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64 затверджено Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (далі - Порядок № 64).
Відповідно до п. 2.1. Порядку №64 історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб'єктами господарювання, спеціалізованими у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат (далі - розробник).
Історико-архітектурний опорний план підписується та скріплюється печаткою головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат.
Оригінал затвердженого історико-архітектурного опорного плану зберігається у відповідному уповноваженому органі містобудування та архітектури та центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Дані історико-архітектурного опорного плану вносяться до містобудівного кадастру (пункти 2.2. та 2.3. Порядку № 64).
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 внесено зміни до пунктів 8, 9 Порядку № 318 та визначено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону. При цьому, установлено, що вимоги, зазначені в поточному абзаці застосовуються до 01.01.2019.
Таким чином, з урахуванням внесених законодавчих змін, з 01.01.2019 за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об'ємно - просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.
З вищенаведеного вбачається, що саме на виконавчий комітет Богодухівської міської ради Харківської області покладається обов'язок вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця смт. Шарівка, однак судом встановлена триваюча бездіяльність відповідача з вказаного питання, доказів зворотнього представником відповідача до суду не надано.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (м. Тернівка) в інтересах держави в особі: Міністерства культури та інформаційної політики України (пров. Франка Івана, 19,м. Київ,01601), Харківської обласної військової (державної) адміністрації (вул. Сумська, буд. 76,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61002), Департаменту культури та туризму Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 76,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61002) до Богодухівської міської ради Харківської області (пл. Соборності, буд. 2,м. Богодухів,Харківська обл., Богодухівський р-н,62103) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Богодухівської міської ради, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історичного місця смт. Шарівка.
Зобов'язати Богодухівську міську раду вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця смт. Шарівка.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.