Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 квітня 2025 року № 520/33467/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у не зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислуги років в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів, внаслідок чого виплати грошового забезпечення поліцейського у неналежному розмірі та позбавлення права на додаткову оплачувану відпустку;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу служби в поліції, зарахувавши до цього стажу період служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів; перерахунок грошового забезпечення поліцейського та додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням перерахованого стажу в органах Національної поліції України;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України виплатити ОСОБА_1 недоплачену з 25.03.2024 року частину грошового забезпечення поліцейського.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України протиправно не зарахував до стажу роботи в поліції період служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, чим допустив порушення прав позивача.
Ухвалою суду від 16.12.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав до суду відзив, де проти задоволення позовних вимог повністю заперечував, оскільки вважає відсутніми підстави для зарахування до стажу роботи в поліції період служби в органах податкової міліції. Просив суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив таке.
З 15.01.2014 - 01.10.2021 проходив службу в податковій міліції.
ОСОБА_2 з 17.03.2023 перебуває на посаді оперуповноваженого 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (наказ ДСР НПУ від 17.03.2023 № 147 о/с).
Згідно наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 01.10.2021 №360-о капітана податкової міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Харківській області звільнено з посади та податкової міліції ДФС України в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» п.64 (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання по службі), з 01.10.2021.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 520/10284/24, зобов'язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, вислугу за період проходження служби в органах податкової міліції з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років, 08 місяців, 16 днів.
Представник ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до Департаменту про надання інформації щодо виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 520/10284/24 та з інших питань.
Листом Департаменту від 22.11.2024 № 65858-2024 представнику позивача надана відповідь на вищезазначений адвокатський запит, в якій проінформовано, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №520/10284/24 Департамент зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 період проходження служби в органах податкової міліції саме до календарної вислуги років, а не до стажу служби в поліції. Інших зобов'язань судом апеляційної інстанції на Департамент не встановлено, а тому розмір надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки перегляду не підлягають.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Суд вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1-3 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за № 580-VIII (далі за текстом - Закон № 580-VIII) стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони ( зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 року, до вказаних змін - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частинами 3, 4 статті 78 Закону № 580 передбачено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580 зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Статтею 19 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 №509-ХІІ було визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.
Згідно з частиною 1 статті 24 вказаного Закону особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 26 цього Закону держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Законом України від 05.07.12 №5083-VІ визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 №509-ХІІ та внесено зміни до Податкового кодексу України,
Статтею 348 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 356.1. статті 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з пунктами 1, 2 та 3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 15.05.08 №313, ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України (далі - стаж), яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства.
Дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції, у тому числі осіб начальницького складу податкової міліції, що працюють на посадах державних службовців структурних підрозділів органів державної податкової служби України із залишенням їх у кадрах податкової міліції, та тих, що працюють в інших органах державної влади або на підвідомчих їм підприємствах, установах і в організаціях, а також в органах місцевого самоврядування, до яких вони відряджені відповідно до законодавства для виконання спеціальних робіт або обов'язків, із залишенням їх у кадрах податкової міліції.
Обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції.
З урахуванням наведених вище положень законодавства стаж служби в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
У свою чергу, періоди проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду зараховуються до стажу служби у поліції.
З наведеного слідує, що служба у податковій міліції прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна зараховуватись до стажу служби в поліції, в силу пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним судом, зокрема в постановах від 02 червня 2022 року у справі № 280/8419/20, від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 07 жовтня 2020 року в справі № 826/16143/18.
Суд зазначає, що аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/16143/18 дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення, за чинним на момент проходження служби законодавством, статусу такої служби.
За чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством, статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені і у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №440/1564/20.
У контексті спірних правовідносин у справі №380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі №280/1546/21, від 02 червня 2022 у справі №280/8419/20.
Вказані висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №380/8659/20, від 02.06.2022 у справі № 280/8419/20.
Водночас таке зарахування не є самостійним видом вислуги й не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Відтак, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів та зобов'язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 здійснити ОСОБА_1 зарахувати до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Що також узгоджується з висновками викладеними у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 440/11508/24.
Розглядаючи позовні вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення поліцейського у неналежному розмірі та позбавлення права на додаткову оплачувану відпустку та зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення поліцейського та додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням перерахованого стажу в органах Національної поліції України та зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України виплатити ОСОБА_1 недоплачену з 25.03.2024 року частину грошового забезпечення поліцейського, суд зазначає таке.
У листі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 22.11.2024 № 65858-2024 відповідач зазначив, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №520/10284/24 Департамент зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 період проходження служби в органах податкової міліції саме до календарної вислуги років, а не до стажу служби в поліції. Інших зобов'язань судом апеляційної інстанції на Департамент не встановлено, а тому розмір надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки перегляду не підлягають.
Тому, питання щодо надання додаткової оплачуваної відпустки та питання щодо перерахунку грошового забезпечення з урахуванням оновлених розмірів надбавки за вислугу років, з подальшою виплатою частини грошового забезпечення не були розглянуті відповідачем.
Відповідно до частини статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас суд враховує, що право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Відтак позовні вимоги у вказаній частині є такими, що заявлені на майбутнє, а тому, враховуючи, що судовому захисту підлягає порушене право, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601 ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.