Справа №500/724/25
28 квітня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку,
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 виданого 19.12.2014 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , на сторінці 7, зроблено запис під номером 15 про те, що 02.03.2023 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 він визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 47 "а" розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402) і на сторінці 23 військового квитка наявний відтиск штампу про зняття з військового обліку. 10 липня 2024 року, позивач оновивши відомості про себе в застосунку "Резерв+" отримав витяг з названого вище мобільного застосунку та виявив, що він перебуває на військовому обліку, а відомості про проходження ВЛК та виключення з військового обліку відсутні - відсутні. Позивачу засобами поштового зв'язку 06 лютого 2025 року надійшла повістка, яка була направлена органом місцевого самоврядування на прибуття до 30.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду. У відповіді на адвокатський запит відповідач заперечує проходження позивачем ВЛК у 2022, 2023, 2024, а також стверджує, що він є військовозобов'язаним.
На переконання позивача, така бездіяльність відповідача, що полягає у не виключенні його з військового обліку, є протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог вказаної ухвали, відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З посиланням на норми чинного законодавства в заперечення вказує, що 18.07.2024 на адресу відповідача поштовим зв'язком поступило звернення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке зареєстровано у діловодстві ІНФОРМАЦІЯ_5 за вх. номером Х-2033. В цей же день звернення було скеровано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем перебування останнього на військовому обліку.
Згідно відомостей реєстру військовозобов'язаних в базі АІКС " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", значиться, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , крайній раз проходив медичний огляд 02.10.2014 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 та був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
У ІНФОРМАЦІЯ_1 немає жодних відомостей про повторне проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії у 2023 році. У книзі протоколів проходження медичних оглядів під №27 значиться проходження ВЛК не ОСОБА_1 а іншою особою.
Крім цього, у картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , при проходженні ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 1.03.2023 року, у графі обмежень при обстеженні лікарем терапевтом, мається виправлений запис такого змісту "ст. 47 п. "не то (а) не то (в)". Однак, у заключній частині картки висновок: Діагноз та постанова ВЛК - Бронхіальна астма, на підставі статті 47 "а", графи II Розкладу хвороб, Не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
У зв'язку з наявністю небезпідставних сумнівів у проходженні медичного обстеження ОСОБА_1 та висновках військово-лікарських комісій, відомості про виключення його з військового обліку не були внесені до Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи із вищевказаного військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була надана відповідь, що він підлягає повторному переогляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Як слідує з матеріалів справи за результатами медичного огляду видано довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 01.03.2023 №335/17, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 47 "а" графи ІІ Розкладу хвороб.
02.03.2023 за місцем перебування на військовому обліку, позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_12 .
За результатами цього медичного огляду (02.03.2023) ІНФОРМАЦІЯ_4 видано довідку військово-лікарської комісії від 02.03.2023 №27, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 також визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 47 "а" графи ІІ Розкладу хвороб.
У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , на сторінці 7, зроблено запис під номером 15 про те, що 02.03.2023 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 він визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 47 "а" розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. № 402) і на сторінці 23 військового квитка наявний відтиск штампу про зняття з військового обліку.
Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку "Резерв+", відсутня інформація про виключення позивача з військового обліку.
16.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив виправити, актуалізувати відомості Реєстру щодо нього, відповідно до того як зазначено у його військовому квитку серія НОМЕР_1 та виданих йому довідок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 від 01.03.2023 №335/17 та військово-лікарської комісії п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_14 від 02.03.2023 №27. Однак, жодної відповіді від відповідача на вказану заяву не надійшло.
04.11.2024, представником позивача - адвокатом Кантелюком Т.-Т.Ю. направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо надання інформації про те чи розглянуто звернення Позивача та яке рішення прийнято (копія запит та докази направлення додаються).
У відповіді на адвокатський запит зазначено: "Згідно наявної у нас інформації: звернення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 18 липня 2024 року поступило поштовим зв'язком у нашу адресу та зареєстровано у діловодстві ІНФОРМАЦІЯ_5 за вх. номером X-2033.
В цей же день звернення було скеровано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем перебування останнього на військовому обліку.
Згідно відомостей у реєстрі військовозобов'язаних в базі АКС " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", значиться, що ОСОБА_1 проходив медичний огляд 2.10.2014 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 та був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
У ІНФОРМАЦІЯ_15 немає жодних відомостей про повторне проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії за 2022, 2023, 2024 р.р.
Також повідомляю Вам, що Наказом МО України від 25.07.2024 №509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2024 р. за №1217/42562, визнано таким, що втратив чинність: наказ Міністерства оборони України від 20 грудня 2017 року №684 "Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 січня 2018 року за № 73/31525.
Таким чином, відповідно до вимог п.1.3 глави 1, п.п. 2.3.4, 2.8.2. глави 2 розділу І та п. 3.8. глави 3 розділу і "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року, зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 року за №1109/15800, по військовозобов'язаним, по яким прийнято постанову "обмежено придатний" за п. "в" статей Розладу хвороб дванадцяти та більше місяців назад, провести повторний медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 з прийняттям відповідної постанови згідно пункту 20.4 глави 20 розділу II Положення направити на контрольний медичний огляд до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_16 .
У зв'язку з вищенаведеним, також необхідно переглянути прийняті постанови щодо військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Виходячи із вищевказаного військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає повторному переогляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 за погодженням 16 РВЛК (м. Львів)."
15.11.2024 представником позивача - адвокатом Кантелюком Т.- Т.Ю. направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо належним чином завіреної копії довідки ВЛК виданої позивачу за результатами проходження медичного огляду проведеного 01.03.2023.
12.12.2024 отримано відповідь на адвокатський запит, яким надано належним чином завірену копію довідки ВЛК від 01.03.2024 №335/17.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України Про загальну мобілізацію №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно частини першої статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154 від 23.02.2022).
Згідно пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов'язок і військову службу.
Частиною 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, згідно пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
При цьому, згідно пункту 81 Порядку №1487 на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
До 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженим постановою КМУ від 07.12.2016 за №921 (далі - Порядок №921), який містить аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а саме згідно пункту 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності.
При цьому, взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Відповідно до пункту 2 Положення №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Так, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 №321/1167 (дск) прийнято відповідні організаційно-методичні вказівки щодо визначення особливостей ведення військового обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу запасу у військових комісаріатах.
Згідно абзацу 4 підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок підставами для виключення військовозобов'язаних з військового обліку у Р(М)ВК для військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, є постанови ВЛК.
Згідно підпункту 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення військовозобов'язаних з військового обліку посадові особи Р(М)ВК зобов'язані:
- перевірити підстави для виключення з військового обліку персонально для кожного військовозобов'язаного, які визначені в підпункті 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ;
- вилучити алфавітні картки з картотеки алфавітних карток та знищити їх без складання акта;
- оформити військово-облікові документи (заповнити відповідний розділ військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаних, підписати у військового комісара Р(М)ВК та завірити гербовою печаткою);
- відібрати облікові картки військовозобов'язаних та встановити їх до розділу виключених з військового обліку картотеки облікових карток;
- повернути військово-облікові документи їх власникам або закласти їх на архівне зберігання.
Згідно підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення з військового обліку військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку посадові особи Р(М)ВК, крім заходів, визначених у підпункті 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ, зобов'язані вилучити постанови ВЛК та долучити їх до справи, яка зберігається встановленим порядком.
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
Законодавством встановлено, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті2 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", а саме, частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в такій редакції: "1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати".
В ході розгляду справи встановлено, що у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , на сторінці 7, зроблено запис під номером 15 про те, що 02.03.2023 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 він визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 47 "а" розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402) і на сторінці 23 військового квитка наявний відтиск штампу про зняття з військового обліку
Проте згідно Військово-облікового документа "Резерв+" позивач рахується військовозобов'язаним та який перебуває на військовому обліку, відомості про проходження ВЛК та виключення з військового обліку відсутні - відсутні .
Відтак, позивач знятий з військового обліку, про що у військовому квитку позивача вчинений відповідний запис.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає під дію статей Розладу хвороб, що визначають ступінь придатності особи до військової служби з посиланням на п.3.13 Глави 3 Розділу ІІ Положення.
Таким чином, відомостями, які містяться у військовому квитку позивача підтверджується той факт, що у 2023 році позивач пройшов ВЛК і за рішенням комісії його було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку.
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для:
- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята);
- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, згідно зі змістом статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням), зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;
які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов'язаних;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
які виконали обов'язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;
3) з військового обліку резервістів:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Водночас, згідно зі змістом статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням), Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Необхідно зауважити, що на даний момент до Закону №2233-ХІІ внесені зміни та Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 37 Закону №2233-ХІІ викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною шостою статті 37 №2233-ХІІ установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, підстава "визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Проте в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як "визнані непридатними до військової служби".
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку та, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, відповідно до частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку.
При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних бездіяльності, рішення.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 600,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 28 квітня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 );
третя особа:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) .
Головуючий суддя Мартиць О.І.