28 квітня 2025 рокуСправа № 280/3240/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подачі позовної заяви,
25.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідно до якої заявник просить суд зупинити дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, номер ЦО-10989 від 25 березня 2025 року до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, номер ЦО-10989 від 25 березня 2025 року.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що з огляду на прийняття зазначеного рішення, наявні очевидні підстави його протиправності, та його дія, по-перше, порушує право заявника на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки йому була надана така на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ строком до 31.10.2025; по-друге, порушує права заявника на отримання виплати пенсії по інвалідності, оскільки вказане рішення матиме наслідком скасування відповідної виплати, яку заявник потребує для продовження реабілітації та підтримання нормальної життєдіяльності.
Розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони заявника не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях, що стосовно заявника можуть вчинятися мобілізаційні заходи та йому буде припинена виплата пенсія по інвалідності, що поставить його у скрутне становище, позбавить засобів існування та обмежить його права на володіння майном у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї.
По-перше, заявником не надано до суду жодних підтверджуючих документів, що свідчать про вжиття уповноваженими особами (ТЦК та СП) дій щодо призову заявника на військову службу. Заявником не надано доказів, що стосовно нього вчиняються активні мобілізаційні заходи, які полягають у прийнятті (або врученні) мобілізаційного розпорядження щодо нього, винесенні наказу про його призов на військову службу тощо, та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації внаслідок прийняття експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи рішення №ЦО-10989 від 25.03.2025.
Наведені у заяві про забезпечення позову аргументи про можливий призов заявника на військову службу під час мобілізації на цій стадії судового процесу не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.
По-друге, до заяви про забезпечення позову заявником не надано доказів його перебування у скрутному матеріальному становищі, як і не надано доказів того, що у випадку припинення виплати пенсії по інвалідності заявник не матиме права на інший вид пенсії.
Будь-яких інших фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку може, ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, суду не надано.
Крім того, посилання заявника на очевидну протиправність рішення №ЦО-10989 від 25.03.2025 не обґрунтовано жодними доводами, а судом з матеріалів заяви такої протиправності не виявлено.
Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода заявника із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Водночас забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-10989 від 25.03.2025 до набрання законної сили рішенням суду за позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення може свідчити про передчасний висновок суду щодо протиправності рішення, дій або бездіяльності відповідача, без з'ясування всіх обставин справи, що є неприпустимим та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Слід зазначити, що обраний заявником захід забезпечення позову фактично за своїм змістом є вирішенням спору до початку його розгляду по суті, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову. Правова оцінка дій відповідача підлягає встановленню під час судового розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви слід відмовити, оскільки вона є необґрунтованою, відсутні ознаки очевидної протиправності рішення №ЦО-10989 від 25.03.2025 та не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до подачі позовної заяви, відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 28.04.2025.
Суддя К.В.Мінаєва