28 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/360/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Савмоторс» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Приватне підприємство «Савмоторс» (далі - ПП «Савмоторс», позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2, від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1, від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою проведення митного оформлення товарів (автомобілі легкові, автобус пасажирський) декларантом ПП «Савмоторс» було подано до Рівненської митниці митні декларації (далі - МД) №24UA204140012270U5 від 05.12.2024, №24UA204140012513U7 від 11.12.2024, №24UA20414001252U0 від 12.12.2024 та товаросупровідні документи на підтвердження заявленої митної вартості.
Однак, Рівненською митницею були винесені рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2, від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1, від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1 та складено картки відмови у прийнятті митої декларації №UA204140/2024/000121, №UA204140/2024/000122, №UA204140/2024/000119.
Позивач із вказаними рішеннями не погоджується та вважає, що подані до митного оформлення документи в сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
Зазначає, що ввезення товару відбувалось на підставі контрактів №07/24-KALI/SAV, укладеного із компанією-експортером «KALITERI COMPANY» та №14/24- GSIS/SAV від 09.09.2024, укладеного із компанією-експортером «GENESIS TRADING HOUSE OU».
На виконання умов контрактів, в процесі здійснення господарської діяльності, експортерами було сформовано рахунки-фактури №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024, №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024 та №0411/-1/KALI/24 від 04.11.2024, які не містять жодних розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та наявних ознак підробки.
Позивач вказує, що базис умов доставлення DAP передбачає, що всі витрати на транспортування (в тому числі і по території країни-експорту) включаються до вартості товарів. Саме тому, формуюючи рахунки-інвойс, експортери закладали вартість транспортування таких товарів.
Щодо наявності штампів на міжнародній автотранспортній накладній перевізників, позивач зауважує, що експортер не обмежений у праві вибору того чи іншого перевізника, або ж самостійно власними засобами здійснювати таке доставлення.
Окрім того, позивач вказує, що Рівненська митниця належним чином не обґрунтувала числове значення скоригованої ним митної вартості товару, оскільки у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати іншої митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару слід наводити пояснення щодо зроблених коригувань, та зробити порівняльний аналіз, чи з точно такими ж характеристиками товар ввозився на митну територію України за митною декларацією, що наведена представниками митниці.
Також в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої митної вартості імпортованого товару. Не вказав також митний орган в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої митної вартості товарів.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.60).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що з метою митного оформлення товару позивачем до Рівненської митниці було подано МД №24UA204140012513U7 від 11.12.2024, №24UA204140012270U5 від 05.12.2024 та №24UA204140012525U0 від 12.12.2024. Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом на підставі положень статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України).
При проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за вказаною вище митною декларацією, посадовою особою Рівненської митниці встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частини другої, третьої статті 53 МК України, містяться не всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:
По рішенню про коригування митної вартості товарів від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1:
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.11.2020 №1038510831 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявлені декларантом;
- митна декларація країни відправлення від 14.11.2024 №24FRD3000116762931 не містить жодних відміток митниці відправлення;
- у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 05.11.2024 №б/н відсутні дані перевізника транспортного засобу, а також його підпис та печатка;
- згідно умов поставки DAP Рівне, які зазначені в інвойсі від 13.11.2024 № 1311- 3/KALI/24, продавець зобов'язаний доставити товар в обумовлене місце, однак відповідно до Журналу пропуску в АСМО «Інспектор» перевезення здійснювалося ПП «Савмоторс» (код ЄДРПОУ 45160570);
- в наданому банківському платіжному документі SWIFT від 14.11.2024, графа 70 «Details of Payment» не підлягає візуальній перевірці.
По рішенню про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2:
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.10.2024 №1037340357 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом;
- митна декларація країни відправлення від 06.11.2024 №24FRD3000113699125 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu);
- у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 05.11.2024 №б/н відсутні дані перевізника транспортного засобу, а також його підпис та печатка;
- згідно умов поставки DAP Рівне, які зазначені в інвойсі від 04.11.2024 №0411- 1/KALI/24, продавець зобов'язаний доставити товар в обумовлене місце, однак відповідно до Журналу пропуску в АСМО «Інспектор» перевезення здійснювалося ПП «Савмоторс» (код ЄДРПОУ 45160570);
- в наданому банківському платіжному документі SWIFT від 22.11.2024, графа 70 «Details of Payment» не підлягає візуальній перевірці.
По рішенню про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1:
- пунктом 1.1 Контракту від 09.09.2024 №14/24-GSIS/SAV передбачено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі вантажні та легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку. Проте, до митного оформлення заявлено згідно графи 31 МД товар «Автобус пасажирський, призначений для перевезення людей, що був у використанні: марка: VAN HOOL, модель: TX 17 ASTRONEF, номер кузова: НОМЕР_1 , календарний рік: 2012», постачання якого пунктом 1.1 Контракту від 09.09.2024 №14/24-GSIS/SAV не передбачено;
- у Контракті від 09.09.2024 № 14/24-GSIS/SAV та додатковій угоді від 14.10.2024 №1 відсутні печатки ПП «Савмоторс»;
- у автотранспортній накладній CMR від 04.12.2024 б/н не заповнена графа 16 «Перевізник»;
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.11.2023 №DR/BAT 4353324 містить відомості про особу на яку зареєстрований автобус - URBANEK SLAWOMIR, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом - відповідно ПП «Савмоторс» та GENESIS TRADING HOUSE OU;
- країна відправлення, що зазначена у графі «16 07» копії митної декларації країни відправлення від 04.12.2024 №24ROIS2700TX6816B5 - Естонія, не кореспондується з країною відправлення, що зазначена у автотранспортній накладній CMR від 04.12.2024 б/н - Румунія. Також згідно графи «14 01» копії митної декларації країни відправлення від 04.12.2024 №24ROIS2700TX6816B5 умови поставки - DAP Rivne RO, що не кореспондується з умовами поставки, що зазначені у графі 20 МД - DAP Рівне UA.
Декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості.
У зв'язку з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі інформації щодо митної вартості транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, об'єму двигуна, календарного року виготовлення) за рівнем вартості 35 118,00 євро та 48900,00 євро та згідно цінової інформації відкритого Інтернет ресурсу www.mobile.de та вартості транспортування згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 04.11.2024 №04/11-1 у розмірі 200,00 євро, а також на підставі інформації щодо митної вартості автобуса з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення та технічних характеристик, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 21.10.2024 №24UA204130016281U0 - 92 200євро/од.
Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 17.12.2024 №24UA204140012695U9, від 17.12.2024 №24UA204140012694U0, від 17.12.2024 №24UA204140012726U3.
Загальна сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 717 797,17 грн.
З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с.66-68).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.78).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ПП «Савмоторс» укладено з компаніями-експортерами, аналогічні за змістом зовнішньоекономічні договори (контракти), а саме:
- №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024, з компанією «Kaliteri Company» (продавець) (а.с. 40 зворот.-42);
- №14/24-GSIS/SAV від 09.09.2024 з компанією «GENESIS TRADING HOUSE OU» (продавець) (а.с.28 зворот.-30).
За умовами вищезазначених контрактів продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі вантажні та легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку (надалі «товар»).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. контрактів загальна вартість контракту не обмежена шляхом додавання загальної вартості товару за всіма поставками до даного Контракту. Ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та /або проформа інвойс) і встановлюються в Євро / або в доларах США.
На виконання умов вищезазначених контрактів згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024 позивачу був поставлений товар вартістю 38800,00 Євро, згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024 - вартістю 35000,00 Євро та згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №0411-1/KALI/24 від 04.11.2024 - вартістю 23300,00 Євро.
З метою здійснення митного оформлення товару: «автомобіль легковий, призначений для перевезення пасажирів, що був у користуванні, марки PORSCHE, CAYENNE E-HYBRYD, VIN - НОМЕР_2 , календарний рік: 2020, модельний рік виготовлення: 2020, тип двигуна: бензин/гібрид, робочий об'єм циліндрів двигуна: 2995 CM3, потужність: 250 кВт, загальна кількість місць, включаючи місце воля: 5, тип кузова: універсал колісна формула: 4x4 KT3, здатний заряджатись, шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії» згідно з вищевказаним контрактом, декларантом позивача подано до Рівненської митниці було подано МД №24UA204140012513U7 від 11.12.2024, в якій митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору у сумі 38800,00 Євро (а.с.15).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024, додаткова угода №1 від 05.11.2024 до вказаного контракту, рахунок-фактура (інвойс) №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024, платіжна інструкція кредитового переказу в іноземній валюті №59 від 14.11.2024, міжнародна товарно - транспортна накладна від 15.11.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.11.2020 №1038510831, митна декларація країни відправлення №24FRD300116762931 від 14.11.2024 (а.с.17-20,40 зворот.-42).
Також для митного оформлення ввезеного на територію України товару «автобус пасажирський, призначений для перевезення людей, що був у користуванні, марки VAN HOOL, TX 17 ASTRONEF, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , каленларний рік: 2012, модельник рік виготовлення: 2012, тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна: 12902 см3 - потужність: 340 кВт, кількість місць для сидіння (включаючи водія): 68, тип кузова: автобус пасажирський, колісна формула: 6x2» декларант позивача подав до Рівненської митниці МД №24UA204140012525U0 від 12.12.2024, в якій митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору у сумі 35000,00 Євро (а.с.23 зворот.-24).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №14/24-GSIS/SAV від 09.09.2024, додаткову угоду №1 від 14.10.2024 до вказаного контракту, рахунок-фактура (інвойс), №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024, міжнародна товарно-транспортна накладна від 04.12.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR/BAT 4353324 від 15.11.2023, митна декларація країни відправлення №24ROIS2700TX6816B5 від 04.12.2024 (25 зворот.-31).
Окрім того, з метою здійснення митного оформлення товару «автомобіль легковий, призначений для перевезення пасажирів, що був у користуванні, марки MERCEDES-BENZ, E300D, 2023 року виготовлення, VIN - НОМЕР_3 , календарний рік: 2023, модельний рік виготовлення: 2023, тип двигуна: бензин/гібрид, робочий об'єм циліндрів двигуна: 1950 см3, потужність: 143 кВт, загальна кількість місць, включаючи місце воля: 5, тип кузова: седан колісна формула: 4x4 KT3, здатний заряджатись, шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії» декларант позивача подав до Рівненської митниці МД №24UA204140012270U5 від 05.12.2024, у якій декларантом визначено ціну товару та митну вартість у сумі 23300,00 Євро (а.с.34 зворот.-35).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024, додаткова угода №1 від 05.11.2024 до вказаного контракту, рахунок-фактура №0411-1/ KALI/24 від 04.11.2024, платіжна інструкція кредитового переказу в іноземній валюті №70 від 22.11.2024, міжнародна товарно-транспортна накладна від 05.11.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 04.10.2024, митна декларація країни відправлення №24FRD3000113699125 від 06.11.2024 (а.с.36 ворот.-42).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати додаткові документи, а саме:
По МД №24UA204140012513U7 від 11.12.2024: висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу та інформації, наявній в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу 30.11.2020 № НОМЕР_5 ; копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці відправлення; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують фактичний переказ коштів на рахунок продавця товару; виписку з бухгалтерської документації продавця.
По МД №24UA20414001252U0 від 12.12.2024: висновок про якісні та вартісні характеристики автобусу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; виписку з бухгалтерської документації; контракт, який можливо пов'язати з оцінюваним товаром з печаткою покупця; автотранспортну накладну CMR від 04.12.2024 б/н із заповненою графою 16 «Перевізник».
По МД №24UA204140012270U5 від 05.12.2024: висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу та інформації, наявній в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу 04.10.2024 № НОМЕР_4 ; копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці відправлення; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують фактичний переказ коштів на рахунок продавця товару; виписку з бухгалтерської документації продавця.
У відповідь на електронні повідомлення митниці декларант надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 13.12.2024, від 12.12.2024 та від 16.12.2024 (а.с. 47-52), в яких просив прийняти рішення у відповідності до частини третьої статті 54 МК України без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України. До вказаних листів позивач додатково долучив листи від експортерів щодо вартості транспортування від 13.11.2024 №13/11-1 (а.с. 20 зворот.-21), від 04.12.2024 (а.с.31 зворот.-32) та від 04.11.2024 №04/11-1 (а.с.40).
Однак, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2 (а.с.32 зворот.-33), від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1 (а.с.13), від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1 (а.с.21 зворот.-22).
У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані документи містять наступні розбіжності.
1) По МД №24UA204140012513U7 від 11.12.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1):
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.11.2020 №1038510831 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявлені декларантом;
- митна декларація країни відправлення від 14.11.2024 № 24FRD3000116762931 не містить жодних відміток митниці відправлення;
- у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 05.11.2024 №б/н відсутні дані перевізника транспортного засобу, а також його підпис та печатка;
- згідно умов поставки DAP Рівне, які зазначені в інвойсі від 13.11.2024 №1311- 3/KALI/24, продавець зобов'язаний доставити товар в обумовлене місце, однак відповідно до Журналу пропуску в АСМО «Інспектор» перевезення здійснювалося ПП «Савмоторс» (код ЄДРПОУ 45160570);
- в наданому банківському платіжному документі SWIFT від 14.11.2024, графа 70 «Details of Payment» не підлягає візуальній перевірці.
2) По МД №24UA204140012525U0 від 12.12.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1):
- пунктом 1.1 Контракту від 09.09.2024 №14/24-GSIS/SAV передбачено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі вантажні та легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку. Проте, до митного оформлення заявлено згідно графи 31 МД товар «Автобус пасажирський, призначений для перевезення людей, що був у використанні: марка: VAN HOOL, модель: TX 17 ASTRONEF, номер кузова: НОМЕР_1 , календарний рік: 2012», постачання якого пунктом 1.1 Контракту від 09.09.2024 № 14/24-GSIS/SAV не передбачено;
- у контракті від 09.09.2024 № 14/24-GSIS/SAV та додатковій угоді від 14.10.2024 №1 відсутні печатки ПП «Савмоторс»;
- у автотранспортній накладній CMR від 04.12.2024 б/н не заповнена графа 16 «Перевізник»;
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.11.2023 №DR/BAT 4353324 містить відомості про особу на яку зареєстрований автобус - URBANEK SLAWOMIR, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом - відповідно ПП «Савмоторс» та GENESIS TRADING HOUSE OU;
- країна відправлення, що зазначена у графі «16 07» копії митної декларації країни відправлення від 04.12.2024 №24ROIS2700TX6816B5 - Естонія, не кореспондується з країною відправлення, що зазначена у автотранспортній накладній CMR від 04.12.2024 б/н - Румунія. Також згідно графи «14 01» копії митної декларації країни відправлення від 04.12.2024 №24ROIS2700TX6816B5 умови поставки - DAP Rivne RO, що не кореспондується з умовами поставки, що зазначені у графі 20 МД - DAP Рівне UA.
3) По МД №24UA204140012270U5 від 05.12.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2):
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.10.2024 №1037340357 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом;
- митна декларація країни відправлення від 06.11.2024 №24FRD3000113699125 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu);
- у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 05.11.2024 №б/н відсутні дані перевізника транспортного засобу, а також його підпис та печатка;
- згідно умов поставки DAP Рівне, які зазначені в інвойсі від 04.11.2024 №0411- 1/KALI/24, продавець зобов'язаний доставити товар в обумовлене місце, однак відповідно до Журналу пропуску в АСМО «Інспектор» перевезення здійснювалося ПП «Савмоторс» (код ЄДРПОУ 45160570);
- в наданому банківському платіжному документі SWIFT від 22.11.2024, графа 70 «Details of Payment» не підлягає візуальній перевірці.
За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України, а саме:
За МД №24UA204140012513U7 від 11.12.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1) - на підставі інформації щодо митної вартості транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, об'єму двигуна, календарного року виготовлення) за рівнем вартості 48900,00 Євро згідно цінової інформації відкритого Інтернет ресурсу www.mobile.de та вартості транспортування згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 04.11.2024 №04/11-1 у розмірі 200,00 євро.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 48900,00 Євро (48900,00 євро + 200,00 євро), що з урахуванням курсу НБУ до митною оформлення у національній валюті України становить 2151635,6500 грн.
За МД №24UA204140012525U0 від 12.12.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1) - на підставі інформації щодо митної вартості автобуса з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення та технічних характеристик, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 21.10.2024 №24UA204130016281U0 - 92 200 Євро/од.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 92 200 Євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 4 038 332,34 грн (92 200 Євро * 43,7997 грн/ Євро).
За МД №24UA204140012270U5 від 05.12.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2) митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, об'єму двигуна, календарного року виготовлення, за рівнем вартості 35 118,00 євро згідно цінової інформації відкритого Інтернет ресурсу www.mobile.de та вартості транспортування згідно документу, що підтверджує вартість перевезення від 04.11.2024 №04/11-1 у розмірі 200,00 Євро.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 35 318,00 Євро (35 118,00 Євро + 200,00 Євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1 543 548,4674 грн (35 318,00 Євро * 43,7043грн/Євро).
Одночасно із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Рівненська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.12.2024 №UA204140/2024/000121 (а.с.14), від 12.02.2024 №UA204140/2024/000122 (а.с.22 зворот.-23) та від 05.12.2024 №UA204140/2024/000119 (а.с.23 зворот.-34).
Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 17.12.2024 №24UA204140012695U9 (а.с.16), від 17.12.2024 №24UA204140012726U3 (а.с.24 зворот.-25) та від 17.12.2024 №24UA204140012694U0 (а.с.35 зворот.-36).
Не погоджуючись із прийнятими Рівненською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічні договори (контракти) №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024 та №14/24-GSIS/SAV від 09.09.2024 з додатковими угодами, рахунки-фактури (інвойси) №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024, №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024 та №0411-1/KALI/24 від 04.11.2024, платіжні інструкції кредитового переказу в іноземній валюті №59 від 14.11.2024, №75 від 22.11.2024, міжнародні товарно-транспортні накладні від 15.11.2024, від 04.12.2024, від 05.11.2024, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.11.2020 №1038510831, DR/BAT 4353324 від 15.11.2023, №1037340357 від 04.10.2024, митні декларації країни відправлення №24FRD300116762931 від 14.11.2024, №24ROIS2700TX6816B5 від 04.12.2024, №24FRD3000113699125 від 06.11.2024.
На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактами №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024 та №14/24-GSIS/SAV від 09.09.2024 визначено предмет, ціну та загальну вартість контракту, умови оплати товару та порядок розрахунків, умови поставки та прийому товару.
Як встановлено судом, транспортні засоби: автомобіль марки PORSCHE, CAYENNE E-HYBRYD, VIN - НОМЕР_2 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ, E300D, VIN - НОМЕР_3 постачалися позивачу компанією Kaliteri Company на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024.
Згідно із пунктом 3.1 вказаного контракту покупець здійснює оплату за товар на умовах попередньої оплати протягом 14 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойс) від продавця. В разі досягнення домовленостей між сторонами можлива після оплата вартості товару протягом 180 календарних днів.
Відповідно до проформи-інвойсу рахунку-фактури (інвойсу) №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024 (а.с.17) сторони контакту домовилися про поставку автомобіля марки PORSCHE, CAYENNE E-HYBRYD, VIN - НОМЕР_2 вартістю 38800,00 Євро та на підставі рахунку-фактури (інвойсу) 0411-1/KALI/24 від 04.11.2024 - автомобіля марки MERCEDES-BENZ, E300D, VIN - НОМЕР_3 вартістю 23300,00 Євро (а.с. 36 зворот.). Умови оплати: передоплата протягом 14 календарних днів, що відповідає умовам контракту.
На виконання умов контракту, згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №59 від 14.11.2024 (а.с.17 зворот.) позивач здійснив на користь компанії Kaliteri Company передоплату за товар в сумі 38 800 Євро та згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №75 від 22.11.2024 - в сумі 23 300 Євро (а.с.37).
За змістом платіжних інструкцій можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та номер контракту №07/24-KALI/SAV від 06.09.2024, за яким така оплата була здійснена.
Транспортний засіб автобус пасажирський, VIN - НОМЕР_1 постачався позивачу компанією GENESIS TRADING HOUSE OU на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту №14/24-GSIS/SAV від 09.09.2024.
Згідно із пунктом 3.1. вказаного контракту покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 365 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між сторонами можлива попередня оплата вартості товару протягом 14 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойс).
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024 (а.с.25 зворот.) сторони контакту домовилися про поставку автобусу VAN HOOL, TX 17 ASTRONEF, VIN - НОМЕР_1 , вартістю 35000,00 Євро. Умови оплати: банківський переказ в межах 365 днів, що узгоджується із умовами контракту.
Таким чином, на момент митного оформлення товару термін його оплати не настав, у зв'язку із чим у позивача не було обов'язку надати документи на підтвердження такої оплати.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Ціна товару в рахунках-фактурах (інвойсах) №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024 в сумі 38800,00 Євро, №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024 в сумі 35000,00 Євро та №0411-1/KALI/24 від 04.11.2024 в сумі 23300,00 Євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA204140012513U7 від 11.12.2024, МД №24UA204140012525U0 від 12.12.2024 та МД №24UA204140012270U5 від 05.12.2024. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Отже, подані позивачем документи містять інформацію про товар та його ціну, інші складові митної вартості, які не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1 зазначено, що пунктом 1.1 контракту від 09.09.2024 №14/24-GSIS/SAV передбачено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі вантажні та легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку. Проте, до митного оформлення заявлено згідно графи 31 МД товар «Автобус пасажирський, призначений для перевезення людей, що був у використанні: марка: VAN HOOL, модель: TX 17 ASTRONEF, номер кузова: НОМЕР_1 , календарний рік: 2012», постачання якого пунктом 1.1 Контракту від 09.09.2024 № 14/24-GSIS/SAV не передбачено.
Разом з тим, суд враховує, що згідно із додатковою угодою від 02.12.2024 (а.с.31) до вищезазначеного контракту сторони дійшли взаємної згоди викласти пункт 1.1. контракту в новій редакції відповідно до якої ««Продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно Інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, автомобілі вантажні нові та бувші у використанні, електроавтомобілі нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використані автобуси та мікроавтобуси (надалі «Товар»).»
Як вбачається із матеріалів справи, вказана додаткова угода була надана митному органу разом із повідомленням про надання додаткових пояснень та документів від 16.12.2024 №2, однак не врахована відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно із пунктами 4.1, 4.2. контрактів товар буде поставлений згідно правил «Інкотермс 2020». Умови поставки товару зазначаються продавцем для кожної окремої поставки в відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс).
Судом встановлено, що у рахунках-фактурах (інвойсах) №1311-3/KALI/24 від 13.11.2024, №0412-8/GSIS/24 від 04.12.2024 та №0411-1/KALI/24 від 04.11.2024 умовами поставки визначено DAP Рівне.
З приводу доводів митного органу про те, що згідно умов поставки DAP Рівне, які зазначені в інвойсах від 13.11.2024 №1311-3/KALI/24 та від 04.11.2024 №0411-1/KALI/24, продавець зобов'язаний доставити товар в обумовлене місце, однак відповідно до Журналу пропуску в АСМО «Інспектор» перевезення здійснювалося ПП «Савмоторс», суд зазначає таке.
Умови DAP Інкотермс розшифровується «Delivered At Point» named point of destination перекладається «Поставка в пункті», вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно умов поставки DAP Інкотермс продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак, продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP-price) означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.
Додатково наданими митному органу листами від експортерів від 13.11.2024 №13/11-1 (а.с. 20 зворот.-21), від 04.12.2024 (а.с.31 зворот.-32) та від 04.11.2024 №04/11-1 (а.с.40), підтверджується, що витрати на транспортування в сумі 200 Євро були включені до вартості транспортних засобів, вказаної у відповідних рахунках-фактурах.
Тобто, вартість транспортування до визначеного пункту призначення включена до фактурної ціни за товар. При цьому, не має значення хто саме безпосередньо транспортує товар: чи продавець, чи покупець, або інший перевізник.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваних рішень також слугувало те, що подані до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу містять відомості про особу на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявлені декларантом.
З даного приводу суд зазначає, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів, а саме контракту та інвойсу зрозуміло, що продавцями товару є компанією «Kaliteri Company» та компанія «GENESIS TRADING HOUSE OU».
Згідно із усталеною міжнародною практикою реалізація транспортного засобу може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Крім того, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу.
Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600).
Додатково суд звертає увагу, що відповідно до статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що митні декларація країни відправлення не містить жодних відміток митниці відправлення. та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu), суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортних митних декларацій у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/), а також наявності відомостей щодо умов поставки.
Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Європейського Союзу. Проходження товару через митний кордон Євросоюзу за експортними митними деклараціями є підтвердженням належного оформлення та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1 відповідач також вказує що країна відправлення, що зазначена у графі «16 07» копії митної декларації країни відправлення від 04.12.2024 №24ROIS2700TX6816B5 - Естонія, не кореспондується з країною відправлення, що зазначена у автотранспортній накладній CMR від 04.12.2024 б/н - Румунія.
З даного приводу, суд зауважує, що у повідомленні про надання додаткових пояснень та документів від 16.12.2024 (а.с.51-52) позивач повідомляв митний орган про те, що до митного оформлення долучена експортна митна декларація, оформлена в одній із країн Європейського Союзу, та просив врахувати про передбачену можливість замитнювати товари (транспортні засоби) в одній із країн Європейського Співтовариства.
При цьому, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Стосовно посилання відповідача на те, що в автотранспортних накладних відсутні дані перевізника транспортного засобу, а також його підпис та печатка, то суд їх до уваги не приймає та зазначає, що такі недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Також на думку суду, жодним чином не впливає на заявлену митну вартість той факт, що в наданих банківських платіжних документах SWIFT від 14.11.2024 та від 22.11.2024, графа 70 «Details of Payment» не підлягає візуальній перевірці.
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про неподання декларантом додаткових документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Також не можна погодитися із діями відповідача стосовно витребування у позивача додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Зокрема, суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою також є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Вимога надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують фактичний переказ коштів на рахунок продавця товару є безпідставною, оскільки позивачем надано платіжні інструкції в іноземній валюті №59 від 14.11.2024, №75 від 22.11.2024.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Також безпідставною є вимога про надання копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці відправлення, оскільки як встановлено судом до митного оформлення позивачем були надані митні декларації країни відправлення №24FRD300116762931 від 14.11.2024, №24ROIS2700TX6816B5 від 04.12.2024, №24FRD3000113699125 від 06.11.2024, при цьому позивач не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження.
За обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірних рішеннях митний орган вказав, що митну вартість визначено згідно цінової інформації відкритого Інтернет ресурсу www.mobile.de, а також за МД від 21.10.2024 №24UA204130016281U0, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2, від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1, від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 8613,57 грн, який сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 14.01.2025 №4190626 (а.с.57).
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/13685/19, від 23.04.2021 у справі №360/700/19, відповідно до якої склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивача надав: договір про надання правничої допомоги №144-ЮП від 19.12.2024 (а.с.43-45), укладений між позивачем та Адвокатським бюро «КРЮЧКОВА», попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу від 14.01.2025 №14/01-1 (а.с.45) та ордер на надання правничої допомоги серії АС №1124119 (а.с.45 зворот.).
Разом з тим, суд зауважує, що у поданій позовній заяві позивач зазначив, що для підготовки документів та представництва інтересів ПП «Савмоторс» в суді із Адвокатського бюро «КРЮЧКОВА» було укладено договір про надання правничої допомоги від 02.01.2024.
Однак, самого договору про надання правничої допомоги від 02.01.2024 позивачем суду надано не було.
Окрім того, згідно із наданим попереднім (орієнтовним) розрахунком на виконання умов договору про надання правничої допомоги №144-ЮП від 19.12.2024 адвокатом Крючковою О.Б. надано та в подальшому планується надати наступні види послуг: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов'язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права; ознайомлення з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів та іншими товаросупровідними документами наданими до митного оформлення; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної операції; складання стратегії представництва ПП «Савмоторс» у суді щодо зазначеної справи; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання вищевикладеної позовної заяви. Орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 12 000 грн.
Поряд з цим, у позовній заяві позивач вказує, що вартість послуг адвоката включає ті ж послуги, однак становить 10 000 грн.
Таким чином, у даному випадку наявні розбіжності як щодо самого договору, на підставі якого правова допомога надавалася, так і щодо понесеної позивачем суми витрат на правничу допомогу.
Також суду не було надано підтвердження оплати позивачем витрат на професійну правову допомогу згідно із договором про надання правничої допомоги про надання правничої допомоги від 02.01.2024.
Суд зауважує, що факт оплати таких послуг не є обов'язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, разом з тим з огляду на відсутність в матеріалах справи самого договору про надання правничої допомоги, суд позбавлений можливості встановити про які умови оплати домовилися сторони.
Враховуючи відсутність документального підтвердження понесених адвокатських витрат, належного розрахунку таких витрат, а також документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, на переконання суду, надані суду документи не є належними та достатніми доками на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу у цій справі, а тому зазначені витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства «Савмоторс» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 76А, код ЄДРПОУ 45160570) до Рівненської митниці (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.12.2024 №UA204000/2024/000118/2, від 13.12.2024 №UA204140/2024/000003/1, від 16.12.2024 №UA204000/2024/000119/1.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Савмоторс» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати в сумі 8613 (вісім тисяч шістсот тринадцять) гривень 57 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк