Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 511/3751/24
Номер провадження: 1-кп/511/117/25
29 квітня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області кримінальне провадження № 12024162390000540 від 01.08.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Саврань Одеської області, громадянина України, працюючого в таксі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше судимого 15.12.2023 Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., штраф сплачено 05.06.2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
У зв'язку з військовою агресією збройних сил Російської Федерації, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан строком на 90 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв станом на 16.07.2024.
В період дії воєнного стану, а саме 15.07.2024 у вечірній час доби, приблизно о 18:00, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , підробляючи в службі таксі на автомобілі марки Форд моделі Скорпіо, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав замовлення за адресою: м.Роздільна, вул. Дружби, 5, Одеської області. По прибуттю на зазначеному автомобілі за вищевказаною адресою до автомобіля, на заднє сидіння сів раніше невідомий йому чоловік - ОСОБА_6 . Виконуючи замовлення ОСОБА_5 здійснював перевезення ОСОБА_6 за декількома адресами по м. Роздільна, Одеської області.
В подальшому 16.07.2024 вранці, прибираючи в автомобілі марки Форд моделі Скорпіо, державний номерний знак НОМЕР_1 ,, на якому він здійснює перевезення осіб, підробляючи в службі таксі, ОСОБА_5 виявив на задньому сидіння автомобіля мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Notе 12 Pro» синього кольору. В цей час у ОСОБА_5 виник корисливий умисел на незаконне покращення свого матеріального становища за рахунок чужого майна шляхом таємного викрадення вказаного мобільного телефону та подальшого розпорядження на власний розсуд, так як жодних дій, спрямованих на пошук власника вказаного мобільного телефону чи повернення його власнику ОСОБА_5 не вчинив.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, так як жодних дій, спрямованих на пошук власника вказаного мобільного телефону чи повернення його власнику, ОСОБА_5 не вчинив, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку мобільним телефону марки «Xiomi Redmi Notе 12 Pro» синього кольору, вартість якого становить 6509,30 грн., що належить ОСОБА_6 .
Після чого, 16.07.2024 у денний час доби до ОСОБА_5 зателефонував родич ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та запитав, чи не знаходив він у своєму автомобілі мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Notе 12 Pro» синього кольору, який належить ОСОБА_6 , на що ОСОБА_5 повідомив, що будь-яких телефонів у своєму автомобілі не знаходив.
В подальшому, ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6509,30 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 15.07.2024 року виконував в такси замовлення клієнта ОСОБА_6 , якого раніше не знав, возив його по різних адресах. Наступного дня зранку на задньому сидінні автомобіля виявив мобільний телефон Ксіомі, який привласнив для особистих потреб. Йому телефонував знайомий ОСОБА_7 , питав, чи не знаходив він у своєму автомобілі мобільний телефон синього кольору, який належить ОСОБА_6 , на що він повідомив, що будь-яких телефонів у своєму автомобілі не знаходив. У вчиненому щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність.
Відтак обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення по всім обставинам пред'явленого йому обвинувачення, не оспорював фактичних обставин і не заперечував проти них.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні доведена, а дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Суд призначаючи, покарання ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має не меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого кримінальне правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.
Так обставини, які пом'якшують покарання для ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання для обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір-пенсіонерку, працевлаштований, потерпілий претензій до нього немає.
Враховуючи вищевикладене, а також відомості про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, досудову доповідь від 03.01.2025 року, суд дійшов висновку, що необхідне й достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі без його реального відбуття, так як суд з урахуванням всіх обставин справи вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого, покласти на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Призначене в такий спосіб покарання обвинуваченому ґрунтується на положеннях ст.50 та ст. 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.
Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
Питання по речовим доказам по справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, арешт, накладений на тимчасово вилучене майно - скасувати.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався і підстав його обирати немає.
Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.08.2024 року на тимчасово вилучене майно - мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Not 12 Pro» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який добровільно видав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - скасувати після набрання вироком суду законної сили.
Речовий доказ, який зберігається в камері зберігання речових доказів Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, а саме: мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Not 12 Pro» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , після набрання вироком суду законної сили повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Речовий доказ: коробку від мобільного телефону марки «Xiomi Redmi Not 12 Pro» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 вважати таким, що повернутий потерпілому ОСОБА_6 після набрання вироком суду законної сили.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1