25 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1621/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі - ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 22.11.2024 декларантом ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205050041523U8 та повний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200; (кузов, шасі, рама) №XMGDE02FS0H017428; включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 43 місця; загальна к-сть стоячих - 40 місць; -для людей з обмеженими можливостями - 1 місце; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 162kw; - колісна формула - 4x2; календарний рік виготовлення - 2010; модельний рік виготовлення - 2010; Країна виробництва - (NL) Торгівельна марка «VDL».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару у розмірі 3000,00 євро з урахуванням коригування відповідно до п.10 ст.58 МК України на витрати на доставку товару на суму 37825,00 грн.
Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024.
При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 9500,00 євро за шт (МД від 14.11.2023 року №UA205030/2023/021284).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2024/001152.
Позивач вказує, що 25.11.2024 декларантом подано митну декларацію №24UA205050041928U2 за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів 1 зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. На підставі зазначеного рішення внесено грошову гарантію у сумі 48325,51 грн.
Позивач зауважує, що заявлена декларантом вартість базувалася на контрактній вартості, скоригована на суму витрат на транспортування, шо відповідає вимогам Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, тому твердження відповідача, викладене у спірному рішенні про те, що декларантом не було подано усіх документів згідно з переліком та подальше визначення митної вартості за шостим резервним методом є безпідставними у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а.с.69).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити (а.с.72-80). В обгрунтування своєї позиції зазначав, що відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за митними деклараціями, поданими з метою імпорту товару, що ввозився на адресу ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», було встановлено неточності та розбіжності у поданих документах, а також виявлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. По МД №24UA205050041523U8 від 22.11.2024 (рішення №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024) відбулось спрацювання системи АСУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.
Зазначає, що час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару, з урахування поданих, у вказаних цілях разом із поданої МД документів було встановлено розбіжності у товаро-супровідних документах, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів.
У зв'язку з цим митним органом було винесено спірне рішення №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби на рівні 9500,00 євро за шт (МД від 14.11.2023 року №UA205030/2023/021284).
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №24UA205050041928U2 від 25.11.2024.
З огляду на вищевказане, вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.128-129).
У поданій відповіді на відзив від 05.03.2025 позивач заперечив доводи представника відповідача у відзиві на позовну заяву та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові (а.с.131-137).
Інших заяв по суті справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 17.11.2024 між ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (покупець) та WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V. (Нідерланди) (продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №1711NL відповідно до якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товари, зокрема транспортний засіб - автобус VDL Ambassador SB 200 vin - НОМЕР_1 (а.с.16-20).
Згідно із пунктом 2 контракту ціна контракту встановлюється є євро. Загальна сума контракту становить 13900,00 євро. Ціна VDL Ambassador vin НОМЕР_1 становить 3000,00 євро.
Умови поставки EXW Zevenbergen, 4761 RK Netherlands відповідно до правил «Інкотермс-2010» (п. 3 контракту).
Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передоплата. Оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем в євро (п.5 контракту).
Відповідно до інвойсу №10240981 від 17.11.2024 WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V. (Нідерланди) поставлено автобус VDL Ambassador SB 200 vin - XMGDE02FSOH017428 (а.с.21-22 переклад).
Згідно з інструкції в іноземній валюті №46 від 22.11.2024 ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» проведено оплату за товари відповідно до контракту №1711NL від 17.11.2024 в сумі 13900,00 євро.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТзОВ «777 Трейдінг Груп» подано МД №24UA205050041523U8 від 22.11.2024 на товар «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200; (кузов, шасі, рама) №XMGDE02FS0H017428; включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 43 місця; загальна к-сть стоячих - 40 місць; -для людей з обмеженими можливостями - 1 місце; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 162kw; - колісна формула - 4x2; календарний рік виготовлення - 2010; модельний рік виготовлення - 2010; Країна виробництва - (NL) Торгівельна марка «VDL» (а.с.33-34).
Разом з митною декларацією позивачем було подано перелік документів, визначених в гр.44 МД, а саме: рахунок-фактура (iнвойс) №10240981 від 17.11.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми AF01331213 від 19.11.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 0624113021 від 13.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.11.2024; калькуляція транспортних витрат від 21.11.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1802 від 22.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) №1711NL від 17.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи - довідка №221124016 від 22.11.2024; інші некласифіковані документи - фото; копія митної декларації країни відправлення №MRN24NLCU638LOE2IXDA2 від 19.11.2024.
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв'язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи (а.с.102).
У відповідь на електронне повідомлення митного органу позивачем було додатково надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті №46 від 22.11.2024, договір про надання послуг №17-1/11 від 17.11.2024 та акт прийому-передачі №17-1/11 від 21.11.2024 та лист пояснення (а.с.23-27,53-55).
25.11.2024 відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000289/2 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/001152 (а.с.39-42).
Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
1) графі 44 МД №24UA205050041523U декларантом вказано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.11.2024 №1711NL, який фактично не надано;
2) продавець товару відповідно до інвойсу від 17.11.2024 №10240981 - фірма WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., зареєстрована в Нідерландах, та поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів. При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18.11.2024 № НОМЕР_2 видане в Австрії;
3) надана копія митної декларації країни відправлення не містила ні присвоєного номеру, ні дати оформлення;
4) для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом разом з №24UA205050041523U було надано калькуляцію транспортних витрат від 21.11.2024 б/н, проте не було надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Крім того, як слідує з поданих до позовної заяви документів позивачем 06.01.2025 ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» було додатково надіслано додаткові документи та пояснення (а.с.56-60-55).
Однак листом від 21.01.2025 Волинська митниця відмовила у скасуванні спірного рішення про коригування митної вартості товару (а.с.61-65).
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено,- пасажирського автобуса ідентичної марки «VDL BERKHOF» та моделі «AMBASSADOR 200», з ідентичною країною походження (EU), ідентичного календарного та модельного року виготовлення- 2010, з подібними технічними характеристиками (6693см3, 162квт, 43 сидячих та 40 стоячих місць), який ввезено на митну територію України на ідентичних умовах поставки EXW Zevenbergen, NL від ідентичного продавця «WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V.», та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить: 9500,00 євро за шт (МД від 14.11.2023 року №UA205030/2023/021284).
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація № 24UA205050041928U2 від 25.11.2024 (а.с.35-36).
Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Як уже було зазначено вище, як і до митного оформлення, так і до суду позивач надав документи що передбачені статтею 53 МК України, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, а саме: рахунок-фактура (iнвойс) №10240981 від 17.11.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми AF01331213 від 19.11.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 0624113021 від 13.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.11.2024; калькуляція транспортних витрат від 21.11.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1802 від 22.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) №1711NL від 17.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022; інші некласифіковані документи - довідка №221124016 від 22.11.2024; інші некласифіковані документи - фото; копія митної декларації країни відправлення №MRN24NLCU638LOE2IXDA2 від 19.11.2024.
Додатково на вимогу митного органу позивачем було надано, зокрема: копію платіжної інструкції в іноземній валюті №46 від 22.11.2024, договір про надання послуг №17-1/11 від 17.11.2024 та акт прийому-передачі №17-1/11 від 17.11.2024; копію заяви про купівлю іноземної валюти; копію валютного SWIFT, копію листа АТ «ПУМБ» від 27.10.2023 №LSK-07.8/155.
На думку суду відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200; (кузов, шасі, рама) №XMGDE02FS0H017428; включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 43 місця; загальна к-сть стоячих - 40 місць; -для людей з обмеженими можливостями - 1 місце; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 162kw; - колісна формула - 4x2; календарний рік виготовлення - 2010; модельний рік виготовлення - 2010; Країна виробництва - (NL) Торгівельна марка «VDL».
При цьому позиція відповідача, викладена у спірному рішенні №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024, полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.
З приводу твердження відповідача про те, що продавець товару згідно контракту від 17.11.2024 №1711NL фірма WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., зареєстрована в Нідерландах, та поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, при цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18.11.2024 № НОМЕР_2 видане в Австрії, суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.
З поданих декларантом документів (контракту №1711NL від 17.11.2024) зрозуміло, що продавцем є компанія WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V. (Нідерланди). Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Також чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Крім того, Волинською митницею в оскаржуваному рішенні, як однією з підстав його винесення було зазначено, що одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу). П.5 Контракту передбачена передоплата за товар. Банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, разом з МД №24UA205050041523U8 від 22.11.2024 не було надано.
Суд зауважує, що на вимогу митного органу ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №46 від 22.11.2024, що підтверджено графою 18 рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024.
Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що у графі 70 «Призначення платежу» даного банківських платіжного документу міститься лише посилання на контракт №1711NL від 17.11.2024, тому, оскільки в наданому суду платіжному дорученні відсутня повна інформація щодо призначення платежу, на підставі якого здійснювалося перерахування коштів, а саме: не зазначено рахунку-фактури (інвойсу), що призводить до неможливості ідентифікувати його з певною поставкою товару, такий документ не є достатнім доказом підтвердження заявленої митної вартості товарів. Та зауважив, що форма оплати, передбачена контрактом, є саме передоплата. Тоді як товар був оформлений на експорт 19.11.2024 (згідно копії митної декларації країни відправлення №MRN24NLCU638LOE2IXDA2), а платіжна інструкція в іноземній валюті №46 датовано 22.11.2024.
Суд зазначає, що на дату подання декларації 22.11.2024 оплата за товар проведена в повному обсязі, що відповідає умовам оплати визначеним в контракті №1711NL від 17.11.2024. Наведене підтверджено записом в призначенні платежу - передоплата за транспортний згідно договору №1711NL від 17.11.2024 (Prepayment for the vehicle according to the contract 1711NL DD 17.11.2024).
Також, листом АТ «ПУМБ» № LSK-07.8/155 від 27.10.2023 повідомлено, що рахунки ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» відкриті та обслуговуються на умовах Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів, укладеного клієнтом з Банком 20.07.2021. Умови вказаного Договору відповідають нормам законодавства з питань електронного документообігу в частині правового статусу електронного документа. Сторони взаємно визнають юридичну (доказову) силу за електронними документами, підписаними клієнтом/представниками клієнта та/або уповноваженими працівниками банку з використанням удосконалених/кваліфікованих ЕЦП без необхідності їх підтвердження документами на паперових носіях з накладенням на них власноручних підписів (а.с.24-25).
Отже, платіжна інструкція в іноземній валюті №46 від 22.11.2024 повністю відповідає умовам оплати, визначеним в специфікації в інвойсі №10240981 від 17.11.2024 та контракті №1711NL від 17.11.2024, що підтверджено записам в призначенні платежу - Prepayment for the vehicle according to the contract 1711NL DD 17.11.2024.
Крім того, суд наголошує, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (вказані висновки узгоджуються із правовою позицією, наведеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20).
Разом з тим, суд враховує, що оплата товару 22.11.2024 відбулась перед оформленням товару на експорт, відтак, на думку суду, такі твердження митного органу є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо твердження митного органу, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 21.11.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, суд ставиться критично.
Справді при поданні електронної декларації для митного оформлення товару позивачем було надано калькуляцію транспортних витрат від 21.11.2024. Проте, на вимогу митниці позивачем додатково було надано договір про надання послуг №17-1/11 від 17.11.2024 та акт прийому-передачі №17-1/11 від 17.11.2024, що підтверджено представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що наказом №599 затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Так, транспортні витрати підтверджені договором про надання послуг №17-1/11 від 17.11.2024 відповідно до пункту 2.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з транспортування автобусу VDL з ідентифікаційним номером vin- НОМЕР_1 власним ходом з місяця знаходження вантажу за адресою: Zevenbergen (Нідерланди) до пункту його призначення за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 151, Волинська обл., Україна. Замовник та виконавець за результатами надання послуги перевезення вантажу складають акт приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням сторін про належне виконання послуг виконавцем (а.с.24-26).
Згідно акту прийому-передачі №17-1/11 від 17.11.2024 вартість наданих послуг складає 39250,00 грн. (а.с.27).
Відповідно до калькуляції витрат по доставці автобуса VDL Ambassador SB 200 vin- НОМЕР_3 витрати на транспортування по маршруту Zevenbergen (Нідерланди)- Ковель Україна складають: Zevenbergen (Нідерланди) - Ягодин Україна у сумі 37825,00 грн. (1513 км.), Ягодин - Ковель у сумі 1425,00 грн. (57 км.) (а.с.52). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На думку суду, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування є достатніми та повною мірою відповідають вимогам Наказу №559.
З урахуванням наведених обставин відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби на рівні 9500,00 євро за шт. (МД від 14.11.2023 року №UA205030/2023/021284).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.
Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов'язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024 слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №318 від 27.12.2024 (а.с.15).
Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000289/2 від 25.11.2024.
Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» судовий збір в сумі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський