25 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/267/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, НОМЕР_1 прикордонний загін) про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 до 21.06.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін («базового місяця») - січень 2008 року;
зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 30.07.2016 до 28.02.2018 включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 21.06.2018 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення з 01.03.2018 до 21.06.2018 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 30.07.2016 до 21.06.2018 проходив військову службу за контрактом в складі НОМЕР_1 прикордонного загону, послідовно займаючи різні посади, в зв'язку з чим отримував відповідне грошове забезпечення (заробітну плату).
Позивач зазначає, що за час проходження військової служби в складі НОМЕР_1 прикордонного загону йому практично не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка гарантована Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078), у зв'язку з чим він звернувся на адресу відповідача з відповідним зверненням із метою отримання належних виплат, проте вимоги його заяви були проігноровані.
Позивач вважає, що вказана бездіяльність відповідача носить тривалий протиправний характер, а тому НОМЕР_1 прикордонний загін зобов'язаний здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 до 21.06.2018 включно відповідно до вимог Порядку №1078.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.39).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.41-46) представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час проходження військової служби в НОМЕР_1 прикордонному загоні позивач з відповідним рапортом чи заявою до керівництва прикордонного загону про перерахування та виплати йому індексації грошового забезпечення з іншим базовим місяцем не звертався. При цьому звернувся з відповідною заявою лише через 6 років після виключення зі списків прикордонного загону у зв'язку із звільненням з військової служби в запас Збройних Сил України. За результатами розгляду заяви позивача було проінформовано листом від 16.09.2024 вих. №09/Т-542/548 «Про результати розгляду заяви», що визначення базового місяця при розрахунку індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень прикордонного загону та проводиться у відповідності до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078. Відтак, підстави вважати протиправними дії (бездіяльність) відповідача в цій частині позовних вимог, на думку представника відповідача, є неаргументовані та непідтверджені, адже НОМЕР_1 прикордонним загоном вживались дії щодо вирішення спірного питання.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 30.07.2016 до 28.02.2018 включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, представник відповідача зазначає, що на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення базового місяця здійснювалося з урахуванням змін розмірів доплат, надбавок та премій до грошового забезпечення військовослужбовців. Зокрема, у серпні 2016 року відбулась зміна посадового окладу ОСОБА_1 з 1110,00 грн на 1135,00 грн, що підтверджується зворотнім боком особистої картки грошового забезпечення за 2016 рік. Таким чином, прийняття індексу споживчих цін за 1 або 100 для обчислення індексації слід зробити в серпні 2016 року (базовий), що спростовує доводи позивача.
В подальшому, у період з 01.03.2018 до дати виключення зі списків військової частини позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення із урахуванням базового місяця саме березень 2018 року, що також підтверджується зворотнім боком особистої картки грошового забезпечення №585 за 2018 рік.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що суд повинен критично віднестись до тверджень та розрахунків базового місяця ОСОБА_1 , адже нарахування розміру індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача. Крім того, відсутні підстави для перерахунку та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.06.2018 включно, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу позивача у березні 2018 року та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078. При здійсненні вказаного розрахунку прикордонний загін для визначення базового місяця нарахування індексації врахував збільшення доходу у зв'язку із підвищенням розміру посадового окладу військовослужбовця.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.07.2016 по 21.06.2018 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.12.2024 №261 його було виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення як такого, що звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я (а.с.18).
Позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив, зокрема, провести перерахунок та здійснити доплату індексації грошового забезпечення за період з 05.09.2008 по 21.06.2018 (а.с.34).
Оскільки відповідач не надав відповідь на звернення позивача та, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 Закону №2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Як визначено у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону №1282-XII цифри «101» замінено цифрами «103».
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (пункт 6 Порядку №1078).
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Абзацами першим-п'ятим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Аналіз наведених норм дає підстави суду дійти висновку, що за загальним правилом для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації. При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів) незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
До набрання чинності Постановою №1013 абзац перший пункту 5 Порядку №1078 був викладений та застосовувався у такій редакції: «У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації».
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Крім того, пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були затверджені відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності у січні 2008 року. Надалі зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням 01 березня 2018 року чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).
Тобто, підвищення тарифних ставок (окладів) після 01 січня 2008 року, в тому числі у період перебування позивача на військовій службі, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2018 року є саме січень 2008 року.
У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до Постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку №1078 з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит Департаменту фінансів Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 також вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами позивача, що у спірний період - з 30.07.2016 по 28.02.2018 - необхідно було застосовувати як базовий місяць січень 2008 року (посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року включно були незмінними).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін., в яких Верховний Суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Таким чином, відповідачем безпідставно застосовано як базовий місяць - серпень 2016 року при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення в період з 30.07.2016 по 28.02.2018.
За встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 по 28.02.2018 з врахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін).
Вирішуючи позов в частині позовних вимог, які стосуються перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.06.2018, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункт 4 Порядку №1078).
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на березень 2018 року, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
За загальним правилом індексація в місяці підвищення заробітної плати/грошового забезпечення проводиться шляхом порівняння суми підвищення та суми поточної індексації, зокрема, якщо в результаті такого порівняння сума підвищення зарплати/грошового забезпечення: більше суми індексації, то зарплату/грошове забезпечення в цьому місяці не індексують; менше суми індексації, то в цьому місяці необхідно розрахувати індексацію, як різницю між сумою можливої індексації (яка могла бути нарахована в місяці підвищення доходу) та сумою підвищення.
Для правильного застосування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п'ятого пункту 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, а тому враховуються при вирішенні цієї справи.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260).
Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 11616,40 грн (оклад за військове звання - 115,00 грн, посадовий оклад - 1135,00 грн, надбавка за вислугу років - 250,00 грн, НВОВЗ - 1050,00 грн, надбавка за особ. умови служби пов. з підв.риз.для життя - 170,25 грн, премія - 4540,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 4356,15 грн), за березень 2018 року - 11583 грн (оклад за військове звання - 1200,00 грн, посадовий оклад - 5360,00 грн, надбавка за вислугу років - 1968,00 грн, премія - 3055,20 грн), тобто дохід не збільшився (а.с.50).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22).
Оскільки грошовий дохід позивача в березні 2018 року не збільшився, тому починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 4463,15 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції, викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Проте з відомостей про нараховане та виплачене грошове забезпечення під час проходження військової служби позивача слідує, що за період з 01.03.2018 по 21.06.2018 відповідач не здійснював виплату індексації-різниці, розрахованої відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (а.с.50).
Отже, оскільки чергового підвищення тарифних ставок (окладів) за спірний період не відбулося, а відтак відповідач протиправно в період 01.03.2018 по 21.06.2018 включно не виплачував позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі, розрахованому відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, що становить 4463,15 грн, а тому таку бездіяльність відповідача слід визнати протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.06.2018 у розмірі 4463,15 грн щомісячно відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума індексації грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.
Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що нарахування та виплату індексації грошового забезпечення слід проводити з врахуванням пункту 2 Порядку №44.
При цьому безпідставними є твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, адже за правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції), норми якої не обмежували будь-яким строком звернення до суду працівника з вимогою про стягнення заробітної плати.
Оскільки позивач звільнений з військової служби 05.12.2024, а з позовом звернувся 09.01.2025, що підтверджується штемпелем на конверті, тобто в період дії статті 233 КЗпП України (у новій редакції), тому позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений нормами вказаної статті у редакції, що діє з 19.07.2022.
Також суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що нарахування індексації грошового забезпечення є дискреційними повноваженнями відповідача.
Слід зазначити, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
При цьому повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17).
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.06.2024 у справі №280/4745/23, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 по 28.02.2018 з врахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2016 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.06.2018 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.06.2018 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4463,15 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій