Справа № 522/19301/24
Провадження № 2/522/174/25
24 квітня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
До Приморського районного суду м. Одеси 01.11.2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом у розмірі 180 374, 24 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення 04.02.2022 року у справі № 420/24770/21 за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги задоволено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 є донькою та спадкоємцем ОСОБА_2 та успадкувала від померлого недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю, який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області. Під час життя ОСОБА_2 ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/24770/21 виконано не було. Після смерті батька, позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із запитом щодо можливості отримання не отриманих коштів на виконання рішення суду, однак їй повідомили, що у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина(чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сумі в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Згідно до розрахунків сума невиплаченої пенсії на виконання рішення суду у справі № 420/24770/21 становить 180 374,24 грн., у зв'язку з чим позивачка була змушена звернутись до суду.
Разом з позовом позивачкою було заявлено клопотання про витребування доказів, в якому просила витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виникла на момент його смерті на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року у справі № 420/24770/21.
04.11.2024 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.
Матеріали позову суддя отримала 05.11.2024 року.
Ухвалою суду від 11.11.2024 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та судове засідання було призначено на 18.11.2024 року та задоволено клопотання про витребування доказів з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси, розгляд справи, призначений на 18.11.2024 року, відкладено на 09.01.2025 року.
До суду 04.12.2024 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування відзиву зазначено, що ГУ ПФУ в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року по справі № 420/24770/21, залишеної без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 01.02.2024 року зобов'язано замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (правонаступника). Постановою Верховного Суду від 17.07.2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 року скасовано. ОСОБА_2 перебував на обліку ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплата пенсії припинена у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_1 не є стороною по справі № 420/24770/21 та не є правонаступником померлого ОСОБА_2 , тому відсутні підстав для отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду. (а.с. 38-41).
У судове засідання 09.01.2025 року з'явилася представник ОСОБА_1 -адвокат Стаханова М.Д., просила відкласти розгляд справи з метою ознайомлення з відзивом. Від представника ГУ ПФУ в Одеській області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Протокольною ухвалою суд у зв'язку з неотриманням відповіді відповідача на ухвалу суду про витребування доказів ухвалив відкласти розгляд справи на 03.02.2025 року з метою повторного направлення ухвали суду про витребування.
До суду 23.01.2025 року від ГУ ПФУ в Одеській області на виконання ухвали суду надійшли: перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.05.2024 року, розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 04.02.2022 року по справі № 420/24770/21. (а.с. 52-57)
У судове засідання 03.02.2025 року сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином, розгляд справи відкладено на 03.03.2025 року.
До суду 06.02.2025 року від представника ОСОБА_1 -адвоката Стаханової М.Д. надійшла позовна заява у новій редакції з визначення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом у розмірі 180 374, 24 грн., з урахуванням відповіді відповідача на ухвалу суду (а.с. 67-70).
У судове засідання 03.03.2025 року сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином, розгляд справи відкладено на 21.03.2025 року.
У судове засідання 21.03.2025 року сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином, розгляд справи відкладено на 24.04.2025 року.
До суду 02.04.2024 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування відзиву зазначено, що ГУ ПФУ в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року по справі № 420/24770/21, залишеної без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 01.02.2024 року зобов'язано замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (правонаступника). Постановою Верховного Суду від 17.07.2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 року скасовано. ОСОБА_2 перебував на обліку ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплата пенсії припинена у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_1 не є стороною по справі № 420/24770/21 та не є правонаступником померлого ОСОБА_2 , тому відсутні підстав для отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду. (а.с. 97-106).
До суду 04.04.2025 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшло клопотання про долучення доказів, а саме інформації про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , що виникла на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року у справі № 420/24770/21 перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.05.2024 року, розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 04.02.2022 року по справі № 420/24770/21. (а.с. 105-108)
У судове засідання 24.04.2025 року сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявна заява представника ОСОБА_1 -адвоката Стаханової М.Д. про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Від представника ГУ ПФУ в Одеській області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 28.04.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Предметом позовних вимог є стягнення невиплаченої пенсії у порядку спадкування.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Суд вважає за необхідне окремо відзначити, що ця справа підлягає розгляду саме за правилами цивільного судочинства, адже предметом позовних вимог є захист цивільних (спадкових) прав спадкоємця на отримання належного їй спадкового майна, яке протиправно утримує у себе інша особа.
При цьому, належним відповідачем за цими вимогами є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області, адже за змістом ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» саме на Пенсійний фонд покладено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Правильність вищевказаних висновків суду в частині юрисдикції спору та в частині належності відповідача підтверджується практикою Верховного Суду, яка відображена в постанові від 14 червня 2018 року по справі № 527/346/16-ц.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.05.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років, про що складено відповідний актовий запис № 5636. (а.с. 14)
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02.04.1970 року Пунктом реєстрації актів цивільного стану в управлінні коменданта гарнізону радянських військ, актовий запис № 209 (а.с. 18) та копією свідоцтва про шлюб від 12.01.1991 року, згідно якого прізвище після укладання шлюбу дружини ОСОБА_4 . (а.с. 17)
Спадкова справа до майна ОСОБА_2 , 1946 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена 27.07.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В., за №10/2022, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №71980664 від 30.03.2023 року. (а.с. 13)
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа № 10/2022, зареєстровано в реєстрі за № 226) посвідченого 30.03.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В., спадкоємцем, у тому числі з урахуванням відмови дружини померлого ОСОБА_5 , зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 1261 ЦК України, є його донька- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадщина, складається з недоотриманої пенсії, що належала спадкодавцю, який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області:
- у розмірі 180 374, 24 гривень, за період з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, нараховану на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2022 року по справі № 420/24770/21.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року задоволена заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 420/24770/21.
01.02.2024 року Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року про заміну сторони виконавчого провадження залишена без змін.
Постановою Верховного Суду від 17 липня 2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 року скасовано.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як і поняття «цивільних прав і обов'язків», концепція «майна» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному праві: певні інші права та інтереси, які становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в ч. 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у ч. 1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у ч. 1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч. 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі № 750/8819/19, від 20 лютого 2020 року по справі № 428/5418/18.
Разом з тим, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз зазначених приписів статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також подібних за змістом приписів статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Саме такий висновок викладено в постанові ВС від 02.10.2024 року справа № 201/11074/23.
Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_2 , 1946 року народження, відкрилася спадщина, яка складається із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії за рішенням суду за період з квітня 2019 року по день проведення перерахунку, розмір якої становить 180 374,24 грн, яка перейшла у спадщину.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст. 1227 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Позивачка є спадкоємцем першої черги (ст. 1261 ЦК України), яка в установлений законом строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, прийняла спадщину після померлого батька - ОСОБА_2 , як спадкоємиця за законом у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу ПФУ не впливає на розмір виплат та не надає органам ПФУ права на обмеження цих виплат. Видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю у задоволенні позову про стягнення усіх нарахованих сум.
17.10.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 28574-25950/Г-02/8-1500/24 повідомило ОСОБА_1 , що питання щодо суми, розрахованої на виконання рішення суду по справі № 420/24770/21, можливо буде розглянути лише за наявності судового рішення на користь правонаступника. (а.с. 15)
У свою чергу відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум є підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі № 520/926/21, від 16 травня 2023 року у справі № 420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/16546/21, від 13 лютого 2024 року у справі № 240/17105/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/25417/21, від 11 квітня 2024 року у справі № 280/737/19, від 03 липня 2024 року у справі № 420/8083/20 та інших.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивачки як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
Враховуючи викладене суд вважає, що такі позовні вимоги є ефективним способом захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивачки.
Суд, враховуючи стандарти доказування у цивільній справі, баланс прав та інтересів сторін спору, дійшов висновку, що суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки не отримана сума пенсії є спадковим майном, на яке має право позивачка як спадкоємець першої черги відповідно до ст. 1227 ЦК України.
Згідно із ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії.
У ст. 1227 ЦК встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини.
Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст. 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст. 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (ст. 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст. 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом недоотриманої пенсії, яка належала за життя ОСОБА_2 в розмірі 180 374,24 грн.
Відмова у виплаті пенсії, що була нарахована та не була виплачена за життя спадкоємця, є втручанням у права, гарантовані Конвенцією, що свідчить про порушення права позивачки на володіння майном.
Виходячи з викладеного суд встановив порушення відповідачем права мирного володіння майном, до якого також відноситься і пенсія, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на що позивачка має право за законом.
Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
У зв'язку із тим, що позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 328, 1216-1218, 1227, 1261 ЦК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення»,ст.ст. 10-13, 43, 49, 89, 95, 131, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом задовольнити.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 у розмірі 180 374 (сто вісімдесят тисяч триста сімдесят чотири) гривні 24 копійки.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 28.04.2025 року.
Суддя: Домусчі Л.В.