Справа № 522/930/25
Провадження № 2/522/3501/25
24 квітня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Морозовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
20 січня 2025 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив, на підставі ст. 110 СК України розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 14 липня 2020 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 575.
25 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подавав.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі N 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено, що між сторонами був зареєстрований шлюб 14 липня 2020 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 575.
У сторін спільне життя не склалось, вони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства.
З огляду на наведене та враховуючи положення ч. 1 ст. 24 СК України, згідно з якою шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд доходить висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Враховуючи викладені вище обставини та виходячи з положень ст. 24 СК України про добровільність шлюбу, суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 110,112,113 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 14 липня 2020 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 575, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя