Справа №522/5056/25
Провадження № 1-кс/522/2661/25
28 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025162510000310 від 21.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-
До провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025162510000310 від 21.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою суду від 19.03.2025 року вирішено накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12025162510000310 від 21.02.2025 року під час проведення 13.03.2025 в період часу з 13 години 54 хвилин по 17 годину 35 хвилин невідкладного обшуку підвального приміщення обладнане під офісне приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Ніни Строкатої, 40, за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого було виявлено та вилучено в тому числі і Системний блок персонального комп'ютера у корпусі чорного кольору з назвою НКС, без серійного номеру, вилучено до жовтого поліетиленового пакету разом з дротом живлення чорного кольору.
В клопотанні зазначено, що в подальшому арешті зазначеного майна немає потреби так як в ньому не міститься інформація, яка має відношення до кримінального провадження.
25.04.2025 року до суду надійшло клопотання від старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області в якому слідчий зазначив, що не запречує проти задоволення клопотання та підтвердив посилання заявника, вказавши, що в подальшому арешті зазначеного майна немає потреби так як в ньому не міститься інформація, яка має відношення до кримінального провадження
Сторони у судове засідання не з'явились, повідомленні про дату судового засідання належним чином.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025162510000310, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року вирішено накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12025162510000310 від 21.02.2025 року під час проведення 13.03.2025 в період часу з 13 години 54 хвилин по 17 годину 35 хвилин невідкладного обшуку підвального приміщення обладнане під офісне приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Ніни Строкатої, 40, за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого було виявлено та вилучено в тому числі і Системний блок персонального комп'ютера у корпусі чорного кольору з назвою НКС, без серійного номеру, вилучено до жовтого поліетиленового пакету разом з дротом живлення чорного кольору
Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Врахувавши вказане слідчий суддя приходить до переконання, що в даному випадку відсутня об'єктивна необхідність у подальшому існуванні арешту на Системний блок персонального комп'ютера у корпусі чорного кольору з назвою НКС, без серійного номеру разом з дротом живлення чорного кольору.
Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов'язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.
Слідчий суддя, враховуючи доводи клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також вищевикладені приписи закону, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог вищевказаного клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025162510000310 від 21.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України- задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.03.2025 року в рамках кримінального провадження №12025162510000310 від 21.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого .3 ст. 369-2 КК України в частині накладення арешту на Системний блок персонального комп'ютера у корпусі чорного кольору з назвою НКС, без серійного номеру разом з дротом живлення чорного кольору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1