Справа № 521/17626/24
Номер провадження:1-кс/521/1716/25
29 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого,
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого, в якій зазначає, що він є потерпілим у кримінальному провадженні №12014160470006815 від 04.08.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Досудове розслідування проходить вкрай незадовільно. 28.04.2021 року проведення досудового розслідування було доручено слідчому СВ відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 04.06.2021 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження. 02.07.2021 року прокурором постанову про закриття кримінального провадження скасовано. 31.01.2022 року слідчий знову закрив кримінальне провадження. 22.02.2022 року прокурором цю постанову скасовано. 09.08.2022 року слідчий знову закриває кримінальне провадження. 01.09.2022 року прокурором цю постанову скасовано. Таким чином слідчий ОСОБА_3 тричі приймав незаконні процесуальні рішення. 07.12.23 року він звернувся до слідчого управління, щодо неналежного розслідування кримінального провадження № 12014160470006815 від 04.08.2014 року. 16.10.2023 року досудове розслідування доручено слідчому СВ відділення поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та надано вказівки в порядку ст.39 КПК України, аналогічні вказівки надавались слідчому ОСОБА_3 , до цього часу ці вказівки не виконані.
У зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП Одеській області ОСОБА_3 , що полягає невиконанні процесуальних рішень та дій, незаконності прийнятих рішень. Крім того, просить зобов'язати слідчого повідомити про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження 04.08.2014 року.
Ознайомившись з скаргою, доданими до неї документами, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. Випадки для оскарження рішень, дій або бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора чітко передбачені законодавцем і розширеному тлумаченню не підлягають.
Так, частиною першою статті 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності, слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження.
Слідчим суддею встановлено, що зі змісту скарги, вбачається, що скаржник просить визнати протиправною бездіяльність слідчого, що полягає у закритті кримінального провадження 04.06.2021 року, 31.01.2022 року та 09.08.2022 року року та прийняття незаконного процесуального рішення, при цьому слідчим суддею встановлено, відповідно до додатків скарги, що постановами прокурора від 02.07.2021 року, 22.02.2022 року та 01.09.2022 року постанови слідчого про закриття кримінального провадження скасовані.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.305 КПК України прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене п.3 ч.1 ст. 303 КПК України (рішення слідчого про закриття кримінального провадження), що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
По суті скаржник оскаржує саме дії слідчого, яким відповідно до наведених вимог КПК України прокурором вже надано оцінку та такі рішення слідчого були скасовані та відповідно до вимог КПК України не підлягають оскарженню в порядку ст.303 КПК України.
Так, ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Крім того, відповідно до змісту скарги, скаржник просить слідчого суддю зобов'язати слідчого повідомити особу, яка вчинила злочин, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень вторгатися в дискреційні повноваження слідчого та прокурора в кримінальному провадженні, визначені положеннями ст.ст. 276, 278 КПК України.
Так, повідомлення про підозру є система процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. У підозрюваного з'являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення у обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.
Відповідно до ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках:
- затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно положень ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Одним із етапів процедури здійснення повідомлення про підозру особі є етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч.1 ст.276 цього Кодексу, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення. На цьому етапі відбувається формування волевиявлення уповноваженої посадової особи (слідчого або прокурора) про необхідність здійснення повідомлення про підозру.
Отже, право прийняття рішення про повідомлення особи про підозру належить виключно до дискреційних повноважень слідчого та прокурора в кримінальному провадженні та зазначене питання не відноситься до питань, визначених вимогами ст.303 КПК України, які можуть бути оскарженими під час досудового розслідування.
Втручання слідчого судді в дискреційні повноваження слідчого, визначені положеннями ст.ст. 276, 278 КПК України, є недопустимими.
Наведене узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.04.2023 року, справа № 188/1146/22.
Таким чином, скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню відповідно до вимог ст.303 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Відповідно до ч.3 ст 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, а отже слідчий суддя не може виходити за межі своїх процесуальних повноважень.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого.
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1