Справа № 521/14689/23
Номер провадження:1-кп/521/760/25
28 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час судового засідання, у режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні №521/14689/23 відносно:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима, останній раз за вироком Херсонського міського суду від 04.10.2019 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена 02.08.2022 з Дніпродзержинської ВК по відбуттю покарання,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що є об'єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу остання матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченої заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та недоведеними, просила суд відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У своєму клопотанні прокурор зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, доказами на обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, яких є нетяжким, покарання за який передбаченого у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 на неодноразові виклики до суду не з'являлася, тому ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2024 надано дозвіл на її затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та останню оголошено в розшук.
26.04.2025 відповідно до протоколу затримання, обвинувачену ОСОБА_4 затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, судом ще не допитано свідків, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені, ОСОБА_4 , перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом, безперешкодно зможе впливати на вищезазначених свідків, із метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, суд вважає, що ризик впливу на свідків, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачена раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про те, що вона на шлях виправлення не стала і може продовжувати свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків; майновий стан обвинуваченої; наявність судимостей.
Суд вважає, що перелічені прокурором доводи під час розгляду клопотання є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Разом із цим, суд керується положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно з якими при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 10 мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 30 280 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 315, 369 - 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 26.06.2025 включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, у розмірі 10 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 30 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачена звільняється з - під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за викликом до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_6