Справа № 521/4657/25
Номер провадження:1-кс/521/1649/25
28 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, у якій зазначає, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025162470000389 від 11.03.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 03.04.2025 року ним було подано клопотання до старшого слідчого СВ ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про повернення тимчасово вилученого майна в порядку ст.220 КПК України, просив задовільнити клопотання та повернути тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження № 12025162470000389 від 11.03.2025 року ОСОБА_4 , яке було вилучено під час обшуку 25.03.2025 року, а саме мобільний телефон марки «Samsung SM» - А256В/DSN, 256 GB, Іmei1: НОМЕР_1 , Іmei2: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету №№112026082; два нагрудні жетони Державної прикордонної служби України № П - 027470 та № П - 042039; військовий квиток ОСОБА_4 с/н МО №580451, який упаковано до сейф пакету РГГ 2026083; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу с/н НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 та поміщено до сейф пакету Р/С 2010188; транспортний засіб марки «Skoda Octavia», чорного кольору, 2009 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_4 », що зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 . Однак відповіді від старшого слідчого СВ ВП №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ним отримано не було, що свідчить про порушення вимог ст. 220 КПК України.
Також зазначає, що даний обшук проведений незаконно а майно, що було вилучене підлягає негайному поверненню, оскільки протокол обшуку від 26.03.2025 року був складений з порушенням вимог КПК України та обшук відбувався без ухвали слідчого судді, слідчим підстав невідкладності такого обшуку не наведено, слідчим не здійснювалася відеофіксація. У зв'язку з чим вважає, що так як майно було вилучене з порушенням норм ст.ст. 223-234 КПК України, останнє не може визначатись як допустимий доказ та використовуватись як речовий доказ у кримінальному провадженні № 12025162470000389 від 11.03.2025 року в розумінні ст. 98 КПК України, а тому підлягає поверненню підозрюваному ОСОБА_4 .
Крім того, звертає увагу суду, що під час проведеного обшуку від 26.03.2025 року, у ОСОБА_4 не було виявлено та вилучено речових доказів, що б підтверджували б причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України в межах кримінального провадження № 12025162470000389 від 11.03.2025 року, зокрема уповноваженими органами не було виявлено та вилучено у ОСОБА_4 грошові коштів отриманих злочинних шляхом, чорнові записи або ж інші документи, що містили б інформацію про вчинення кримінального правопорушення. Тому вважає, що вилучене під час обшуку 26.03.2025 року підлягає негайному поверненню та не може вважатись допустимими доказами, отриманими в ході його проведення та похідні від них.
Крім того, зазначає, що згідно з положенням ч.4 ст.216 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчими ДБР, якщо є достатні підстави вважати, що злочин, можливо, вчинив саме працівник правоохоронного органу, а не встановлено будь-яку іншу причетність такого працівника до події кримінального правопорушення. Здійснення такого розслідування іншими органами є порушенням правил підслідності. Виходячи з матеріалів кримінального провадження № 12025162470000389 від 11.03.2025 року.
Також наголошує на тому, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було подано старшим слідчим СВ ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області до Малиновського районного суду м.Одеси 27.03.2025 року, клопотання слідчим суддею не розглянуто, а судове засідання було відкладено на 02.05.2025 року. Згідно із ч.6 ст.173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
У своїй скарзі заявник просить скаргу задовольнити та повернути тимчасово вилучене майно підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвалою від 24.04.2025 року відкрито провадження за скаргою захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна на 28 квітня 2025 року о 12:20 годин.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в судове засідання не прибув, відповідно до змісту скарги просив розгляд скарги здійснити за його відсутності.
Старший слідчий відділу поліції №1 ОРУП № 1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 надав до суду заяву відповідно до змісту якої просив розгляд скарги здійснити за його відсутності, заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що вилучене майно у підозрюваного перебуває у органу досудового розслідування, постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та слідчим скеровано до Малиновського районного суду м.Одеси клопотання про арешт майна, яке належить ОСОБА_4 , розгляд якого призначено на 02.05.2025 року.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи думки сторін, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з пункту 5) частини 1 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження визначені в частині ст.303 КПК України, зокрема : пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, передбачено право на оскарження бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування,ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
За змістом ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Порядок тимчасового вилучення майна визначено ст. 168 КПК України, згідно якої слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 169 КПК України визначено підстави припинення та повернення тимчасового вилучення майна, а саме: таке майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Згідно з ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
При цьому, за змістом п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Згідно з ч.1, ч.2 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025162470000389 від 11.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку 26.03.2025 року у період часу з 13:02 годин по 13:58 годин було проведено невідкладний обшук транспортного засобу марки «Skoda Octavia», чорного кольору, 2009 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_4 », який перебував у користуванні ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон чорного кольору марки Samsung SM-A256B/DSN, 256 GB, imei 1 - НОМЕР_1 , imei 2 - НОМЕР_2 ; два нагрудні жетони ДПСУ № П-027470, № П-042039; військовий квиток виданий на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с/н МО580451; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2009 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 , с/н НОМЕР_5 ; металевий суцільно спаяний брелок, зовні схожий на гранату Ф-1, чорного кольору, без маркування; транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2009 року випуску.
Постановою слідчого від 27.03.2025 року вилучене майно під час невідкладного обшуку 26.03.2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025162470000389 від 11.03.2025 року.
27.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, а також сприянні їх вчиненню порадами, вказівками вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 28.03.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2009 року випуску, який мав місце 26.03.2025 року, з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та виявлення речей і предметів, що мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження відповідних речових доказів, а також з безпосереднім переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Визнано законними дії слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 щодо проведення обшуку транспортного засобу SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2009 року випуску, який мав місце 26.03.2025 року.
27.03.2025 року слідчий звернувся із клопотанням, погодженим прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні, вилученого під час обшуку. На час розгляду скарги остаочне рішення щодо арешту майна не прийнято.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно під час невідкладного обшуку 26.03.2025 року, на який надано дозвіл слідчим суддею ухвалою від 28.03.2025 року, цілком відповідає критеріям тимчасового вилученого майна та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Слідчим клопотання про арешт майна подано своєчасно, а саме 27.03.2025 року, що відповідає вимогам КПК України. У свою чергу слідчим суддею своєчасно розпочато розгляд клопотання слідчого та остаточно питання арешту майна на час розгляду скарги не вирішено, розгляд клопотання слідчого відкладався серед іншого за клопотанням сторони захисту, рішень про відмову у задоволенні клопотання слідчого не приймалося.
Таким чином підстав для повернення тимчасово вилученого майна підозрюваному ОСОБА_4 на даний час слідчим суддею не встановлено.
За наслідками розгляду скарги, враховуючи положення ст.303 КПК України, та повноважень слідчого судді щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги потрібно відмовити.
Керуючись статтями 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
В задоволені скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1