Справа № 591/13309/24
Провадження № 2-а/591/203/24
29 квітня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу № 591/13309/24 за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Грицика Геннадія Олексійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
30 грудня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Грицика Г.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обгрунтовує тим, що відповідно до військового білету позивача знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього 21 липня 2022 року він став невійськовозобов'язаним в зв'язку із виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 за ст. 37 п. 6 п.п. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я, частково відсутній слух.
04 грудня 2024 року на вулиці було вручена повістка №ХАБ, відповідно до якої позивачу 15 грудня 2024 року належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення персональних даних та проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період.
Крім цього, у цей час, 04 грудня 2024 року ст. солдат ОСОБА_2 складає протокол про порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП згідно абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В поясненнях позивач зазначив, що документи, що підтверджують відсутність слуху знаходяться вдома.
Відповідно протоколу розгляд адміністративної справи призначається о 15.30 на 15 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 в кабінеті 102.
15 грудня 2024 року - це був день тижня - неділя.
В п'ятницю 13 грудня 2024 року адвокат Грицик Г.О. перетелефонував до ІНФОРМАЦІЯ_3 та попросив перенести розгляд справи із 15 грудня 2024 року на вівторок 17 грудня 2024 року в зв'язку з тим, що на цей час у нього було до розгляду декілька адміністративних справ.
Погодивши нову дату розгляду адміністративної справи, адвокат 16 грудня 2024 року направив листа трек-номер 4003000108174 з повідомленням-скаргою №292 від 16 грудня 2024 року.
Відповідно до трекінга відправлення 4003000108174 отримано 17 грудня 2024 року.
У повідомленні-скарзі адвокат наголошував, що виключений із обліку ОСОБА_1 не є військовозобов'язаним.
Відповідно до військово-облікового документу позивач виключений із військового обліку, знаходиться у відставці, тому не підлягає взяттю на військовий облік повторно.
Тому повістка №ХАБ від 04 грудня 2024 року для уточнення персональних даних та проходження ВЛК не відповідає нормі ст. 32, 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не могла бути врученою позивач, бо він не є військовозобов'язаним, призовником.
З'явившись 17 грудня 2024 року о 15 год. 00 хв. на адміністративну комісію, адвокат з'ясував, що повідомлення-скарга №292 від 16 грудня 2024 року знаходиться на розгляді адміністративної комісії, але постанова, що складена 17 грудня 2024 року вже датована 15 грудня 2024 року і ніхто не буде її переглядати та переробляти. Зазначено, що в цей же день 17 грудня 2024 року постанова буде направлена позивачу.
Представники ТЦК попередили, що відповідь на повідомлення-скаргу буде направлена окремо.
27 грудня 2024 року в поштовому ящику позивач знаходить постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 грудня 2024 року.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №12/24-84 від 15 грудня 2024 року, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , встановлено, що ним встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановлено, що ОСОБА_1 визнаний винний у вчиненні правопорушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн.
Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивач, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З 19 травня 2024 року законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України, які підлягають взяттю на військовий облік, свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил. Але з 21 липня 2022 року позивач не підлягав взяттю на військовий облік, тому не міг нести відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, позивач не міг вчинити адміністративно правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення з 21 липня 2022 року, оскільки норма ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення введена в дію лише 19 травня 2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.
Постанова складена 15 грудня 2024 року, але надійшла позивачу листом тільки 27 грудня 2024 року.
Посилаючись на вказані обставини, просить суд постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення адміністративного стягнення №12/24-84 від 15 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 січня 2025 року позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. 02 січня 2025 року представником позивача адвокатом Попович Ю.О. надано суду документи на виконання ухвали суду від 01 січня 2025 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 січня 2025 року у справі за вказаним адміністративним позовом відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 копію ухвали отримав 12 березня 2025 року, правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 березня 2025 року у справі за вказаним адміністративним позовом залучено як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 копію ухвали отримав 13 березня 2025 року, правом на подання відзиву не скористався.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 21 липня 2022 року лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку відповідно до ІІ ст. 36а згідно Наказу МО України №402-2008 року, що підтверджено копією військового квитка НОМЕР_1 (а.с. 8-10).
04 грудня 2024 року позивачу вручена повістка №ХАБ, якою його зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 15 грудня 2024 року о 09 год. 00 хв. для уточнення персональних даних, проходження військово-лікарської комісії (а.с. 11)
Відповідно до копії протоколу без номеру від 04 грудня 20__року діловодом групи документального забезпечення старшим солдатом ОСОБА_2 складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 . Суть адміністративного правопорушення: порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП згідно абз. 3 ч. 1 ст. 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В поясненнях позивач зазначив, що документи, що підтверджують відсутність слуха знаходяться дома (а.с. 12)
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 від 15 грудня 2024 року №12/24-84 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 15 грудня 2024 року о 15 год 30 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного ( міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 17000 грн. 00 коп. (а.с. 17).
Копію оскаржуваної постанови 17 грудня 2024 року направлено позивачу поштою (зворотній бік а.с. 17).
З копії витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Резерв +» від 06 лютого 2025 року вбачається, що позивач уточнив персональні дані 20 травня 2024 року, в графі Категорія обліку вказано «не військовозобов'язаний», підстава зняття «непридатний», статус дійсний до 06 лютого 2026 року (а.с. 31).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваної постанови.
Що стосується вимоги позивача щодо закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.
Так, ст. 284 КУпАП встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП..
Згідно зі статтею 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року справа №337/346/17.
Тому в частині вимог щодо закриття провадження у справі слід відмовити.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., сплачений при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246, 250, 271, 286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити чамстково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення адміністративного стягнення №12/24-84 від 15 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя А.П.Сидоренко