Справа № 483/290/25
Провадження № 2/483/322/2025
Іменем України
28 квітня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення аліментів в розмірі частки доходу відповідача на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідач є її батьком. Вона, будучи повнолітньою, продовжує навчання. Оскільки відповідач має можливість надавати допомогу на її утримання, однак такої допомоги не надає, позивачка змушена звернутися до суду.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належними чином.
Заслухавши пояснення позивачки, надані у судовому засіданні, що відбулось 01 квітня 2025 року, дослідивши позовну заяву та долучені до неї письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 .
З матеріалів справи слідує, що позивачка навчається на 1-му курсі у Національному університеті «Одеська юридична академія» на денній формі навчання. Строк навчання становить до 30 червня 2028 року (а.с. 6).
З довідки, наданої ГУ ДПС у Миколаївській області, слідує, що ОСОБА_2 є працездатним та його дохід складається із заробітної плати.
Так, у період з січня 2024 по січень 2025 року відповідачу нараховано заробітну плату на загальну суму 1 569 472 грн 50 коп..
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статі 182 цього Кодексу.
Таким чином, однією з обов'язкових умов надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є можливість надання ними такої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом роз'яснень, що викладені у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_2 є можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання.
Враховуючи матеріальне становище відповідача та стан його здоров'я, який дозволяє працювати та отримувати регулярний дохід у виді заробітної плати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів у розмірі частки його доходів підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти слід стягувати на час навчання, тобто до 30 червня 2028 року.
Відповідно до ст. 192 СК України сторони не позбавлені права звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів за наявності для цього відповідних підстав, передбачених законом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується нормою статті 141 ЦПК України та у зв'язку із задоволенням позовних вимог стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп., від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивачка була звільнена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, -
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на час її навчання у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 04 березня 2025 року і до закінчення навчання - 30 червня 2028 року.
Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп..
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: (підпис)
Суддя: