Справа № 496/4991/24
Провадження № 2/483/79/2025
Іменем України
28 квітня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в поряду загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, -
19 вересня 2024 року з Біляївського районного суду Одеської області до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вказана цивільна справа в порядку ст. 31 ЦПК України. Предметом позову у справі є: позбавлення відповідачки батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачка є матір'ю ОСОБА_3 , яка проживає разом з ним. Відповідачка, будучи матір'ю дитини, не займається її вихованням, нехтує своїми батьківськими обов'язками, не піклується та не дбає про дитину, а тому позивач змушений звернутися до суду.
У судовому засіданні, яке відбулось 15 квітня 2025 року, позивач вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що з малого віку дитина проживає разом із ним. Відповідачка перебуває за кордоном, має іншу родину, зв'язок з дитиною втрачений.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про причини не явки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заяв/клопотань до суду не направила.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, у судовому засіданні, яке відбулось 15 квітня 2025 року, позовні вимоги та висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав підтримала.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, допитавши свідків, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
За змістом судового наказу від 18 січня 2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
Актом обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 07 травня 2024 року встановлено, що остання проживає разом із батьком по АДРЕСА_1 . У будинку наявні усі необхідні умови для проживання дитини. Дитина забезпечена шкільним приладдям. Стосунки у сім'ї добрі, є сімейні традиції, всі члени сім'ї добре контактують один з одним (а.с. 15).
За змістом довідки № 186 від 01 травня 2024 року Очаківської ЗОШ, ОСОБА_1 з 2009 року самостійно опікується донькою ОСОБА_3 , а мати дитини шкільним життям дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує, у виховному процесі дитини участі не бере (а.с. 16).
Згідно з відомостями з бази даних Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 13 жовтня 2019 року виїхала за межі України та відомості щодо її повернення відсутні (а.с. 114, 115).
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що до січня 2024 року вона була класним керівником ОСОБА_5 . Шкільним життям дитини цікавилися тільки її батько та бабуся. Мати у школі не з'являлася.
Свідок ОСОБА_6 , який був сусідом родини ОСОБА_7 у період проживання їх в місті Очакові, показав, що приблизно у віці двох років ОСОБА_8 залишилася на утриманні та вихованні батька. У дитинстві вона грала із онукою свідка, а тому вони часто бачилися, і обставини дитинства ОСОБА_9 йому відомі.
Сама дитина - ОСОБА_3 , якій виповнилося 16 років, підтримала позовну заяву про позбавлення її матері батьківських прав, зазначила, що юридичні наслідки їй відомі і зрозумілі.
З досліджених у судовому засіданні доказів суд встановив, що відповідачка, будучи матір'ю неповнолітньої дитини, не приділяє уваги її вихованню та утриманню, матеріально не забезпечує, долею та життям не цікавиться, дитину не відвідує, зв'язок із нею не підтримує. Дитина проживає з батьком.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить про те, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
За змістом висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, останній, захищаючи права та інтереси дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт втрати відповідачкою зв'язку зі своєю дитиною, а також відсутність зацікавленості долею доньки підтверджений у судовому засіданні самою ОСОБА_3 ..
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачка заперечень проти позову не надала, жодного разу до суду не з'явилася, беручи до уваги те, що наведені вище докази у своїй сукупності доводять той факт, що відповідачка фактично втратила зв'язок зі своєю дитиною, не цікавиться її долею та не піклується про неї, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення її батьківських прав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Частина 3 статті 166 СК України містить імперативну норму, згідно з якою при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що з відповідачки за рішенням суду вже стягуються аліменти на утримання дитини, суд не стягує аліменти.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп., що у зв'язку із задоволенням позову на підставі статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, ч. 3 ст. 200, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. - в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: