Справа № 483/1272/24
Провадження № 1-кп/483/82/2025
28 квітня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в режимі відеконференції з використанням захисником та обвинуваченим комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» в залі суду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152100000110 від 24 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою від 04 листопада 2024 року призначене підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню.
13 листопада 2024 року до суду від представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 надійшла заява про зміну місця зберігання тимчасово вилученого майна, в якому представник просила змінити місце зберігання транспортного засобу SKODA OCTAVIA TOUR 1.9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , та передати вказаний транспортний засіб власнику на відповідальне зберігання за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви представник посилалася на те, що ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024152100000110 від 24 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було накладено арешт на вищезазначений транспортний засіб належний ОСОБА_8 , який був вилучений та поміщений на територію ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. О. Зінченка, 90, шляхом встановлення заборони на його відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження як речового доказу. Посилаючись, що у ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відсутній спеціально обладнаний майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів, автомобіль знаходиться просто неба на відкритій території, а на даний час в умовах воєнного стану, при складній безпековій ситуації у м. Очакові, постійних обстрілах міста і області, якщо не забезпечити його належне і безпечне зберігання, зазначений автомобіль може бути знищений в результаті чергового обстрілу, або пошкоджений та розукомплектований, що, в свою чергу, позбавить ОСОБА_8 , в подальшому права користування цим майном. Крім того, представник посилається, що слідством вже проведений огляд транспортного засобу, обшук у автомобілі, взяті зразки, що містять сліди злочину, проведено експертизи: трасологічну, експертизу по досліженню технічного стану транспортного засобу, експертизу по дослідженню обставин ДТП, а також, що обвинувачений повністю визнає свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся у заподіяному, добровільно відшкодував шкоду здоров'ю потерпілого, а також шкоду, завдану державі у вигляді витрат на лікування потерпілого.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали вказану вище заяву про зміну місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Прокурор просив вирішити заяву на розсуд суду. При цьому зазначив, що вилучено майно під час війни може бути пошкоджено в будь-якому регіоні країни, та підтвердив, що дійсно всі експертизи вилученого транспортного засобу вже проведені.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 , думку якої підтримав потерпілий ОСОБА_4 , заперечувала проти задоволення заяви захисника, посилаючись на те, що вона є передчасною, автомобіль є власністю самого обвинуваченого, він переданий на зберігання відповідно до законодавства України, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та може виникнути необхідність в проведенні додаткових експертиз. Просила відмовити в задоволенні заяви.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024152100000110 від 24 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України під час досудового розслідування було накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль SKODA OCTAVIA TOUR 1.9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , був вилучений та поміщений на територію ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. О. Зінченка, 90, шляхом встановлення заборони на його відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження як речового доказу.
Відповідно до вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, які зокрема можуть бути у виді арешту майна.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3.06.2016 №5 передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник, у тому числі й особа, котра не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст.174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви представника власника тимчасово вилученого майна про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 314-316, 372 КПК України, суд -
Заяву представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про зміну місця зберігання тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Змінити місце зберігання арештованого транспортного засобу автомобіля SKODA OCTAVIA TOUR 1.9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , та передати вказаний транспортний засіб на відповідальне зберігання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Попередити ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження вказаного вище арештованого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: