Справа № 489/3191/25
Провадження № 1-кс/489/1060/25
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
28 квітня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні № 12025152040000474 від 26.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 15 ч. 2 та 115 ч. 2 п. 1, 5, 263 ч. 1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України
з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом замаху ОСОБА_3 на вбивство 26.04.2025 близько 15:00 год. працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та працівника поліції ОСОБА_9 , які перебували по пров. Фестивальному, 25, в м. Миколаєві в автомобілі «Мерседес Бенз» р.н. НОМЕР_1 , вчиненого із застосуванням предмету, схожого на гранату, а також незаконного зберігання останнім до 26.04.2025 бойової гранати та вибухонебезпечного предмету.
28.04.2025 до слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання, вважаючи можливим застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому, підозрюваний підтвердив факт придбання та зберігання вибухонебезпечних предметів, однак вказав, що вибух гранати стався випадково через необережне поводження з нею.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 26.04.2025 близько 15:00 год. по АДРЕСА_2 здійснив замах на вбивство працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та працівника поліції ОСОБА_9 , які перебували в автомобілі «Мерседес Бенз» р.н. НОМЕР_1 , шляхом підриву гранати, а також, що придбав та зберігав при собі до 26.04.2025 ручну гранату по провулку Фестивальному, 25, м. Миколаєва, та в домоволодінні за місцем проживання по АДРЕСА_1 до 26.04.2025 зберігав пакет з метальним зарядом без передбаченого законом дозволу.
26.04.2025 о 18:45 годин ОСОБА_3 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 15 ч. 2 та 115 ч. 2 п. 1, 5 КК України та 27.04.2025 повідомлений про підозру за статтями 15 ч. 2 та 115 ч. 2 п. 1, 5, 263 ч. 1 КК України, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями протоколів прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, допиту потерпілих та свідків, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду місця події та обшуку, довідками про категорію вибухонебезпечності, а також особистими показаннями підозрюваного, наданими під час розгляду клопотання. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень та покарання за їх вчинення, офіційно не працює та не має стабільного джерела доходу, а також міцних соціальних зв'язків, характеризується негативно, хоча на даний час вважається не судимим, однак історія його кримінального минулого свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема тяжких злочинів.
Прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні, зокрема особливо тяжкого злочину. Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
Враховуючи встановлені при розгляді клопотання обставини, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки особа підозрюється у вчинені злочину із застосуванням насильства, направленого на позбавлення життя декількох людей.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025152040000474 від 26.04.2025 за статтями 15 ч. 2 та 115 ч. 2 п. 1, 5, 263 ч. 1 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з часу його фактичного - 26.04.2025 до 24.06.2025 включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 24.06.2025 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1