СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25407/24
пр. № 2/759/1610/25
05 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-
27.11.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території у розмірі 14792, 21 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ «Інвестбудгаличина» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 . Відповідач, споживаючи надані позивачем послуги, не виконував своїх обов'язків щодо своєчасної оплати їх вартості, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 14792, 21 грн.
Ухвалою суду Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без вилкику сторін.
06.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти вимог заперечував з підстав необгрунтованості, набуття права вимоги позивачем до відповідача до 01.04.2023 р. жодним чином не доведено, окрім того відповідач не ухиляється від сплати платежів за утримання житла і комунальних послуг на користь позивача, в підтвердження чого надав копій квитанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що на утриманні з 01.04.2023 у ТОВ «Інвестбудгаличина» знаходиться будинок АДРЕСА_2 , для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги, що підтверджується копією Договору про передачу в управління багатоквартирного житлового будинку № НІ010423/6 від 01.04.2023 року.
Крім того, до позовної заяви долучено наказ № 47 від 01.12.2021, яким затверджено тариф у розмірі 13,86 грн за 1 квадратний метр у житловомк комлексі « Нивки Парк » ( АДРЕСА_3 ).
Проте, на підставі чого позивачем видавався вказаний наказ про затвердження тарифу з управління, утримання будинків і спору, прибудинкових територій та сприйння комунальних послуг у житловому комплексі « Нивки Парк » ( АДРЕСА_3 ), є не зрозумілим, оскільки управителем спірного будинку він став з 01.04.2023 у відповідності до договору про передачу в управління багатоквартирного житлового будинку № НІ010423/6 від 01.04.2023.
Відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем по сплаті внесків склала 14792, 21 грн., як вбачається з даної довідки станом на 01.04.2023 р, у ОСОБА_1 наявна заборгованість (сальдо) в розмірі 23300, 00 грн.
За даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2024 ОСОБА_1 з 02.11.2022 року є власником спірної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Зі змісту позову вбачається, що відповідач неналежним чином не виконує свої зобов'язання та, як власник, не сплачує позивачу кошти за надані послуги, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 14792, 21 грн.
Однак, достатніх доказів наведеному до позову також долучено не було, а наявна у справі довідка, за відсутності доказів належного погодження та затвердження ціни надання таких послуг, переконливо про це не свідчить.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування та реального розміру заборгованості, стороною позивача суду надано не було.
Разом з тим, відповідачем в заперечення позовних вимог надано копії платіжних інструкцій про оплату платежів за утримання будинку та прибудинкової території, а саме: - копія платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» №6P2E-5M16-7K7M-H5KT від 17.01.2023 року відровідно до якої відповідачем сплачено на користь позивача за комунальні послуги за грудень 2022 року 0 - 1374, 46 грн.; - копія квитанції до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2846157284.1 від 06.02.2023 року, відповідно до якої відповідач сплатив на користь ТОВ «Інвестубгаличина» в рахунок комунальних послуг у розмірі 1374, 46 грн.; - копія платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2984711210.1 від 08.05.2023 року відповідно до якої на користь позивача сплачено 4123,38 грн. з призначенням платежу утримння будинку та прибудинкової території о/р за березень 2023 року; копія платіжної інсьтрукції АТ КБ «Приватбанк» №0.03024378795.1 від 31.05.2023 року відповідно до якої на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» сплачено за квітень 2023 року - 1374, 46 грн. в рахунок утримання будинку та прибудинокової території; - копія платіжної інструції АТ КБ «Привтабанк» №0.0.3072196655.1 від 29.06.2023 року відповідно до якої відповідачем було сплачено на утримання будинку та прибудинкової територіїза травень 2023 року суму у розмірі 1444, 93 грн.; копія латіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.3097128731.1 від 14.07.2023 року відповідно до якої відповідачем на користь позивача сплачено 1403, 40 грн. в рахунок оплати за утримання будинку та прибудинкової території за червень 2023 року; копія платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.31901265032.1 від 11.09.2023 року відповідно до якої відповідачем сплачено 1374, 46 грн. за серпень 2023 року; - копія платіжної інструкції АТ КБ «Привтабанк» №0.0.3192474026.1 від 12.09.2023 року відповідно до якої відповідачем сплачено - 1198, 48 грн. в рахунок оплати послуг на утримання будинку та прибкдинкової території за липень 2023 року; - копія платіжої інструкції АТ КБ «Приватбанк»№ №0.0.3337271107.1 від 02.12.2023року відповідно до якої ОСОБА_1 на користь позивача слпачено заутриманнґя будинку та прибудинокової території за жовтень 2023 року - 1374, 46 грн.; - копія платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.3355572421.1 від 13.12.2023 року відповідно до якої відповідачем сплачено в рахунок послуг наданих на утримання будинку та прибудинкової території за вересень 2023 року - 1374, 46 грн.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, власникам квартир та нежитлових приміщень у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Предметом регулювання Закону України «Про житлово - комунальні послуги» № 2189-VIII, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Права та обов'язки Управителя визначені частинами 3, 4 ст. 8 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», так, управитель багатоквартирного будинку має право: 1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; 2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт; 3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг; 4) отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 5) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку; 6) доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; 7) вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором; 8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації; 9) у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі; 10) за письмовою заявою співвласника багатоквартирного будинку діяти від його імені як представник такого співвласника у відносинах з виконавцями комунальних послуг. У такому разі застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення.
Управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний: 1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; 2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; 3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; 4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; 6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг; 7) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 8) у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку; 9) вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором; 10) щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження; 11) направляти протягом п'яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов'язків виконавців послуг (робіт); 12) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника; здійснювати розподіл між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства; 13) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, відкривати поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків. За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов'язки управителя багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», Індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Постановою КМУ від 05 вересня 2018 року № 712 (далі Правила) затверджено правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Вказані Правила визначають порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - договір управління), укладеного відповідно до Законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до п. 9 Правил, послуга з управління включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, № 190 від 27 липня 2018 року затверджено обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Згідно переліку, до таких робіт (послуг) відноситься: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання. Технічне обслуговування ліфтів. Обслуговування систем диспетчеризації. Обслуговування димових та вентиляційних каналів. Технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності). Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання. Поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності). Прибирання прибудинкової території. Прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних). Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами. Дератизація. Дезінсекція. Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 10 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.
Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.
Звертаючись із даним позовом до суду, в обгрунтування своїх позовних вимог, представником позивача не надано достатніх та переконливих доказів,затвердження у встановленому законом порядку тарифів та вартість послуг з управління багатоквартирним будинком після передачі зазначеного житлового будинку позивачу в управління для утримання, експлуатації та обслуговування, а не в 2021 р., в той час як будинок не перебував в управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина", не надано доказів укладення Договору між сторонами щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Крім того, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували розмір заборгованості відповідача.
Окрім цього, як встановлено судом в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи відповідач ОСОБА_1 слпачував внески на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» за надання послуг з утримання будинку та прибудинокової території.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема змагальність сторін та диспозитивність.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Окремо слід звернути увагу на те, що виходячи із системного аналізу наведених вимог закону, правовідносини між управителем багатоквартирного будинку та співвласниками багатоквартирного будинку, на підставі яких управителем надаються послуги з утримання багатоквартирного будинку, є договірними.
Разом із тим, позивачем у даній справі не доведено наявність правовідносин між товариством, як управителем багатоквартирного будинку, та співвласниками багатоквартирного будинку, на підставі яких управителем надаються послуги з утримання багатоквартирного будинку, та на підставі яких позивачем здійснюється нарахування заборгованості за утримання будинку, в тому числі кватири, яка належить відповідачу.
При цьому, всі інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, та позивачем не доведено підстави, з якими закон пов'язує можливість стягнення із відповідача на користь позивача заявленої суми заборгованості за послуги із утримання будинків і споруд та прибудинкової території, більше тогу судом не встановлено наявної заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки ОСОБА_1 в період з 01.04.2023 року сплачував надані послуги, а відтак суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 318, 319, 322, 509, 525, 526, 530, 609, 611, 629, 638 ЦК України, статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда