Справа № 333/10064/24
Пр. № 2/333/1131/25
25 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги:приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
Позивач звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з даним позовом, який обґрунтовує наступним.
22 січня 2020 р. між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» було укладено кредитний договір №775915-А, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
Правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «СС ЛОУН» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», до якого і подається вказаний позов.
З сайту "Автоматизована система виконавчого провадження" Позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо Позивача, в зв'язку з виконанням виконавчого провадження № 64624589, яке відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса за № 1292, вчиненого 18.02.2021 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №775915-А від 22 січня 2020 р. в розмірі 22036,96 грн. В межах виконавчого провадження накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату.
На дату складання вказаної позовної, в межах виконавчого провадження № 64624589 з боржника було стягнуто 24 909,66 грн. з яких:
22 036,96 грн. - кошти перераховані на погашення заборгованості перед стягувачам;
2 203,70 грн - кошти перераховані як основна винагорода виконавця;
669,0 - кошти перераховані як витрати виконавчого провадження.
Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені, тому просить суд:
-визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню,
-стягнути на його користь з відповідача в рахунок повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, - 22 036 грн. 96 коп.
Також позивач проситься стягнути на його користь з відповідача витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2024 р. відкрито провадження по даній справі, призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
В судове засідання позивачка не з'явилася, в позові міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, відносно заочного розгляду справи не заперечують.
В судові засідання представник відповідача по справі повторно не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся. Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався. Про розгляд справи за його відсутності, чи з інших процесуальних питань, зокрема щодо відкладення розгляду справи, відповідач не заявляв.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
22 січня 2020 р. між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» було укладено кредитний договір №775915-А, за умовами якого позичальнику було надано кредит. Даний договір нотаріально не посвідчувався.
18.02.2021 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В.вчинено виконавчий напис за № 1292 про стягнення зОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №775915-А від 22 січня 2020 р. в розмірі 22036,96 грн. на користь позивача, який відповідно до інформації, зазначеної у виконавчому написі, є правонаступником первісного кредитора у вищевказаному кредитному договорі.
На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. відкрите виконавче провадження № 64624589.
Відповідно до відповіді приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. на запит представника позивачки, в межах виконавчого провадження № 64624589, з боржниці ОСОБА_1 було стягнуто 24 909,66 грн., з яких:
22 036,96 грн. - кошти перераховані на погашення заборгованості перед стягувачам;
2 203,70 грн - кошти перераховані як основна винагорода виконавця;
669,0 - кошти перераховані як витрати виконавчого провадження
03.10.2024 р. постановою приватного виконавця вищевказане виконавче провадження закінчено у зв'язку з погашення боргу, який стягувався за виконавчим написом.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Таким чином, пункт 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172«Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», на момент вчинення виконавчого напису діяв наступній в редакції «….Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили, опублікована на офіційному сайті Верховної ради України.
В Постанові Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», та в Постанові КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», які містяться на офіційному сайті Верховної ради України, є посилання на вищевказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, та ухвалу Вищого адміністративного суду № К/800/6492/17 від 01.11.2017 р., якою дана постанова залишена без змін.
З аналізу вищевказаних судових рішень, вбачається, що після 01.11.2017 р. (дата набрання законної сили Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, нотаріуси не мають право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.
Правової позиції щодо неможливості вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріальні, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, дотримується й Міністерство Юстиції України (лист «Щодо вчинення виконавчих написів» від 25.06.2020 року).
Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Головкіною Я.В. 18.02.2021 р., після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що існують підстави для визнання вищезазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 21 жовтня 2020 року по справі № 172/1652/18.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зі змісту ст. 1212 ЦК можна зробити висновок, що не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права.
Так одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів). Тому особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі ст. 1212 ЦК.
При цьому судове рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили та за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 вересня 2021 року по справі № 201/6498/20.
Позивачкою надані належні докази на підтвердження заявленої обставини щодо стягнення з неї на користь відповідача, в межах виконання виконавчого напису, який суд визнає таким, що не підлягає виконанню, грошових коштів у сумі 22 036,96 грн., в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про повернення цих коштів позивачці обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору за пред'явлення майнової та немайнової позовної вимоги розмірі 2422,40 грн.
З наданих позивачем копій: договору від 28.01.2022 р. про надання правової допомоги, Акту здачі-приймання наданих послуг від 04.10.2024 р. з детальним описом наданих правничих послуг, зазначенням витраченого часу на їх надання та їх вартості, ордеру на надання правничої допомоги, свідоцтва про право на адвокатську діяльність, квитанції до прибуткового касового ордеру від 04.10.2024 р., вбачається, що адвокатом Усенко А.В. позивачці надані правничі послуги з підготовки та подання цього позову у загальній вартості 8500,00 грн.
З урахуванням положень ст. 137, ч. 2 ст. 142 ЦПК України, відсутності заяв від відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачкою витрати на правову допомогу у розмірі 85000,00 грн.
Керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 263-265, 273,280-281,352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований в реєстрі за № 1292, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ: 41717584, заборгованості за кредитним договором №775915-А від 22 січня 2020 р. в розмірі 22036,96 грн.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ: 41717584, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в рахунок повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, - 22 036 (двадцять дві тисячі тридцять шість) грн. 96 коп.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ: 41717584, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на сплату судового збору за пред'явлення позову у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8500.00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя: І.Й. Наумова