Справа № 755/3385/18
№ 1-кп/755/408/25
"24" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040017143 від 27.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040017143 від 27.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України мотивуючи тим, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12017100040017143 були внесені 27.12.2017 року. Того ж дня, 27.12.2017 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто, двомісячний строк досудового розслідування, встановлений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, закінчився 27.02.2018 року. 26 лютого 2018 року стороною обвинувачення було відкрито матеріали кримінального провадження та того ж дня, ОСОБА_5 з ними ознайомився. 28 лютого 2018 року ОСОБА_5 вручено копію обвинувального акта, затвердженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 28.02.2018 року, та копію реєстру матеріалів досудового розслідування, про що свідчить розписка про отримання, підписана цього ж дня понятими. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , який був складений та підписаний прокурором 28.02.2018, зареєстрований Дніпровським районним судом м. Києва 05.03.2018 року та в той же день, визначений склад суду, що підтверджується роздруківкою із сайту Дніпровського районного суду м. Києва, яка міститься в матеріалах провадження. З огляду на той факт, що строк досудового розслідування закінчувався 27.02.2018 року, обвинувальний акт був скерований до суду вже поза межами строку досудового розслідування (на шостий день після закінчення строку). Позаяк, прокурором не надано постанови про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100040017143, то дане кримінальне провадження, розпочате 27.12.2017 року відносно ОСОБА_5 , як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3ст. 185 КК України, підлягає закриттю, відповідно до положень статті 284 КПК України, у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування. Зважаючи на ту обставину, що пункт 4 параграфу 2 Розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим внесено зміни до статті 284 КПК України (у частині доповнення частини 1 даної норми пунктом 10), містить застереження про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, сторона захисту наголошує на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду, такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). З огляду на зазначене, сторона захисту заявляє про наявність чітких імперативних приписів правового акта вищої юридичної сили, відповідно до яких, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слід застосувати у даному кримінальному провадженні та вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду (постанова від 26.05.2020 року в справі № 556/1381/18, постанова від 26.05.2020 року в справі № 712/6375/18, постанова від 21.04.2021 року в справі № 991/6516/20, ухвала від 13.10.2020 року в справі № 243/11589/19, постанові від 26.05.2020 року в справі № 556/1381/18 та постанові від 31.10.2022 року в справі № 753/12578/19). Кримінально-процесуальний кодекс не містить підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 цього Кодексу окремих правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року. Положення пункту 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК. Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (у редакції Закону № 2147-VIII) застосовуються до кримінальних проваджень, де відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені як до 16 березня 2018 року, так і після цієї дати.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримали з наведених у ньому підстав.
Прокурор щодо заявленого клопотання заперечив, мотивуючи тим, що 27.12.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. За результатом проведеного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 22.02.2018 року прокурором у провадженні надано слідчому доручення, у порядку ст. 290 КПК України, щодо відкриття матеріалів кримінального провадження потерпілому та стороні захисту для ознайомлення. У подальшому, 26.02.2018 року підозрюваним ОСОБА_5 здійснено ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, а потерпілим - 27.02.2018 року. Після чого, 28.02.2018 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні затверджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 та скеровано до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду по суті. Згідно з відомостями, що містяться у Книзі обліку документів, відправлених кур'єром до Дніпровського районного суду м. Києва, 02.03.2018 року Дніпровським районним судом міста Києва отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , про що проставлено печатку суду з датою отримання акту. Таким чином, на момент затвердження обвинувального акту прокурором та його скерування до суду для розгляду по суті, а також отримання безпосередньо Дніпровським районним судом м. Києва, строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не сплинули. Також, необхідно зазначити, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України включений до КПК України на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року. Згідно з п. 1 Розділу 6 вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Як встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду № 2 від 30.11.2017 року, днем початку роботи Верховного Суду встановлено 15 грудня 2017 року. Між тим, відповідно до п. 4 параграфу 2 Розділу 4 вказаного Закону зміни, згідно з якими, ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено п. 10, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (тобто з 15 березня 2018 року), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Крім цього, відповідно до положень рішення Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 року в справі № 711/8244/18 (провадження № 51-769кмо22) з приводу набрання чинності положеннями п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147) ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10. Пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону №2147-VIII (далі - пункт 4 параграфу 2) визначено, що п. 10 і ряд інших змін до КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Відповідно до розділу 6 «Прикінцеві положення» Закону № 2147, він набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 року днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017 року. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк. Таким чином, у цьому випадку положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України почали діяти із 16.03.2018 року, оскільки в разі обліку тримісячного строку з дня початку роботи Верховного Суду (15.12.2017) такий строк закінчується 15.03.2018 року. Також, відповідно до положень рішення Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 року в справі № 711/8244/18 (провадження № 51-769кмо22) щодо зворотної дії п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, при внесенні змін до кримінального процесуального закону, які стосувалися його доповнення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, законодавець чітко висловився стосовно того, що досліджувані положення КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Таким чином, законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію. Тому, фактично йдеться про формулювання законодавцем спеціальної норми, яка стосується застосування цього пункту. Також, колегія суддів Об'єднаної палати ККС погоджується з тим, що п. 4 параграфу 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali). У зв'язку з цим, Об'єднаною палатою ККС зроблено висновок про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто, поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16.03.2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника, вивчивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147) ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10.
Пунктом 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (далі - пункт 4 §2) визначено, що п. 10 і ряд інших змін до КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Відповідно до розділу 6 «Прикінцеві положення» Закону № 2147, він набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.
Відповідно до ч. 5 ст.115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Таким чином, у цьому випадку, положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України почали діяти із 16 березня 2018 року, оскільки в разі обліку тримісячного строку з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року) такий строк закінчується 15 березня 2018 року.
Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.
При внесенні змін до кримінального процесуального закону, які стосувалися його доповнення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, законодавець чітко висловився стосовно того, що досліджувані положення КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Водночас, ст. 5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Як вже зазначалося, пункт 4 § 2 разом із моментом набуття чинності відповідними положеннями встановлює також і умову їх застосування: не мають зворотної дії в часі, застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Таким чином, законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію.
Фактично йдеться про формулювання законодавцем спеціальної норми, яка стосується застосування цього пункту.
Пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali).
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).
Відтак, норма пункту 4 § 2 є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена.
Наведене дозволяє зробити висновок про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.
Вищенаведена позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 року в справі № 711/8244/18 (провадження № 51-769 кмо 22).
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017100040017143, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, було внесено 27.12.2017 року, тобто до введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому, ці положення не мають зворотньої дії в часі та не підлягають застосуванню у цьому провадженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Щодо доводів захисника з приводу закінчення строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, то суд не вдається до оцінки таких доводів з урахування наведеного вище.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 27, 28, 219, 284, 350, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040017143 від 27.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: