Справа № 308/15112/22
1-в/308/131/25
28 квітня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, заяву лікаря психіатра - ОСОБА_3 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , -
Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2023 року до ОСОБА_4 застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.
Згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2024 року, ОСОБА_4 змінено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації із звичайним наглядом на надання амбулаторної допомоги в примусовому порядку.
ОСОБА_4 з 08.07.2024 р проходив примусове амбулаторне лікування в ВП «Клінічна лікарня з невідкладних станів та екстреної медичної допомоги» КНП УМБКЛ» Ужгородської міської ради.
Адміністрації ВП «Клінічна лікарня з невідкладних станів та екстреної медичної допомоги» КНП «УМБКЛ» Ужгородської міської ради звернулася до суду з поданням про припинення амбулаторного примусового лікування ОСОБА_4 , оскільки на даний час, ОСОБА_4 вже не потребує примусового амбулаторного лікування.
Ініціатор звернення лікар-психіатр ОСОБА_3 в судове засідання надав клопотання про розгляд заяви без його участі. Підтримав подану ним заяву та просив таку задоволити.
Прокурор в судове засідання надав заяву про розгляд заяви без його участі. Не заперечив щодо задоволення вказаної заяви.
ОСОБА_4 та його законний представник - ОСОБА_5 у судове засідання надали заяву у якій просили розглянути заяву без їх участі. Також просили таку задоволити.
Дослідивши подану заяву з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Вказані положення закону також містяться і у ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Згідно висновку комісії лікарів - психіатрів № 6 від 01.04.2025 року, враховуючи стійкі позитивні зміни в психічному стані та поведінці ОСОБА_4 , комісія прийшла висновку, що ОСОБА_4 вже не потребує примусового амбулаторного лікування.
Вказаний висновок також міститься і в акті лікарів психіатрів №6, який досліджено судом.
З огляду на вказані фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_4 на даний час вже не потребує примусового амбулаторного лікування, виходячи з вимог ст. 95 КК України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд приходить до висновку, про підставність та обґрунтованість поданої заяви, а тому така підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу», ст. 95 КК України, ст.336, 512-514 КПК України, суд -
Примусовий захід медичного характеру, застосований ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2023 р., який в подальшому змінений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2024 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - припинити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня їх проголошення.
Суддя ОСОБА_1