Справа № 303/2769/25
Провадження № 3/303/945/25
29 квітня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Сідун В.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.03.2025, близько 20 год. 00 хв. на Червеньовському каналі, околиця с. Червеньово, громадянин ОСОБА_1 здійснював лов риби забороненим знаряддям лову «сіткою-павуком» у кількості - 1 шт., внаслідок чого зловив рибу річкову за видом: «карась сріблястий» - 3 штуки, «головень європейський» - 2 штуки, «плітка» - 1 штука. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп.1, п.1 р. IV Правил любительського рибальства. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч.4 ст.85 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні визнав та просив суворо його не карати.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗК № 000456 від 20.03.2025, протоколом про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів виявлених у порушника № 000456, відеозаписом.
Дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, тобто грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та керуючись ст. 23 КУпАП, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься клопотання про стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь держави 9503,00 гривень за шкоду, завдану порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України.
Так. відповідно до ч.1 ст.40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Статтею 283 КУпАП передбачено, якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Згідно зі статтею 20 ЗУ «Про рибне господарство», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, заподіяна суб'єктам рибного господарства неправомірними діями центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів рибоохорони, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.4 ст.63 ЗУ «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.
Однак з протоколу про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів виявлених у порушника № 000456 вбачається, що риба за видом: «карась сріблястий» - 3 штуки, «головень європейський» - 2 штуки, «плітка» - 1 штука - повернуті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про тваринний світ» Кабінет Міністрів України затвердив такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок:
- незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України) (додаток 1);
- незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів континентального шельфу України (додаток 2);
- незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, зокрема анадромних видів риб (додаток 3);
- незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів (додаток 4).
Таким чином, вищезазначеною постановою встановлено такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство, в тому числі внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», до рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого значення належать водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення.
У судовому засіданні установлено, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за рибальство на Червонянському каналі, який у розумінні ч.3 ст.13 ЗУ «Про рибне господарство» не є рибогосподарським водним об'єктом загальнодержавного значення та не відноситься до переліку рибогосподарським водним об'єктом місцевого значення, до яких належать: озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища.
Відповідно, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 вказаної у клопотанні та розрахунку від 07.04.2025 року шкоди.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 85, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - невідомий) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 гривень, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника (сітка «павук» розміром 2,30м х 2,30 м, білого кольору).
Оплату адміністративного штрафу в розмірі 340 гривні провести на рахунок отримувача - UA188999980313040106000007429, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/Великолучківська тг/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету:21081100, назва платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - невідомий) в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, пункт 5.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Термін звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Владислав СІДУН