Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/7019/24
17.04.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 21.09.2024р. до ЄРДР за №12024071080000597 по обвинуваченню-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Майданівка, Звенигородського району, Черкаської області та мешканеця АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою освітою, не працюючий, одружений, раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України;
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, ОСОБА_5 , 20 вересня 2024 року о 16 годині 20 хвилин, усвідомлюючи 'суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом з метою збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, умисно, через незачинені передні пасажирські двері проник в салон автомобіля марки «Фольксваген Каді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , звідки з пасажирського переднього сидіння викрав мобільний телефон марки «Хіоті Redmi Note 12S, 256 Gb», чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта СЕ - 19/107- 24/10646- ТВ від 03.10.2024 року становить 5379 (п'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень, та з викраденим зник, чим самим спричинив ОСОБА_6 матеріальних збитків на вище вказану суму, а відтак його дії бкло кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Такі висновки суду відповідно до вимог ч.3 ст.370 КПК України грунтуються на об'єктивно з'ясованих обставинах справи, які підтверджені доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України.
Зокрема, в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив, що дійсно він здійснив крадіжку за обставин, вказаних прокурором в обвинувальному акті, а саме: 20.09.2024р. через незачинені передні пасажирські двері з салону автомобіля марки «Фольксваген Каді», що належить ОСОБА_6 з пасажирського переднього сидіння викрав її мобільний телефон марки «Хіоті Redmi», дуже жалкує, що так сталося, просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, подала 21.10.2024р. до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, одночасно вказала, що претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявлятиме та просить суд винести вирок згідно чинного законодавства.
Учасники судового розгляду на участі потерпілого не наполягали, тому розгляд справи проведено у їх відсутності.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше сховище, вчинена в умовах воєнного стану, обвинувачений винуватий у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за скоєний ним злочин.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєний злочин і які пом'якшують або обтяжують їх відповідальність.
Призначаючи особі покарання, суд має дотриматися загальних засад, передбачених статтями 50,65 КК, та врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого (офіційно не працює, неодружений, раніше не судимий, на диспансерному обліку лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений на утримані та вихованні має троє неповнолітніх дітей).
Отже, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: згідно із ст.12 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставини вчиненого злочину (форму вини, корисливий мотив, стадію вчинення, кількість епізодів), характеризуючі дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не працюючий, одружений на утримані та вихованні має троє неповнолітніх дітей. (а.п.48-56).
За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступені суспільної небезпечності злочинів обставинам їх скоєння та особистості винного, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним, так і іншими особами, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення підсудного (ст.ст.50 п.2, 65 п.2 КК України), суд, з урахуванням позиції державного обвинувача та потерпілого, приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого все-ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, а відтак приходить до переконання про призначення йому покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України із застосуванням іспитового строку за правилами, передбаченими ст.ст.75-76.
Призначення саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Цивільний позов не заявлявся.
Майно, на яке накладено арешт відсутнє.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не застосовується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.91,94,370,374,394 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі.
В порядку ст.ст.75-76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на ннього судом обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не застосовується.
Речові докази- цифровий диск- залишити в матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.
Роз'яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
ГоловуючийОСОБА_1