Справа № 243/1831/25
Провадження № 1-кп/243/603/2025
29 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024052510001120 від 07 грудня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чита рф, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія-електрика польової лазні взводу матеріального забезпечення 2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 03 травня 2025 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, не зменшилися та не відпали, обвинувачений у разі скасування чи зміни обраного запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку із чим, з метою запобігання вказаним ризикам просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, просили визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумі доходу громадян.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вказані обставини та дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать, що ризики, на підставі яких обвинуваченому було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, на даний час не зникли та не зменшились, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує може переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, прокурором доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4)щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст. 183 КПК України, яка наділяє суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, однак відповідно до вказаної статті зобов'язує суд визначити розмір застави застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, отже з урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, обставин його вчинення, майнового стану обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 можливо визначити заставу у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 червня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області: рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ м. Київ.
У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проходження військової служби;
4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 , покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області ОСОБА_1