Справа № 127/6658/25
Провадження № 2/127/1168/25
24 квітня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року в розмірі 54172,87 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 10 липня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір у виді заяви №010/64695/82/596493 про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» на отримання кредиту, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 10 липня 2023 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 48%. Банк належним чином виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в порядку передбаченому умовами кредитного договору.
30 листопада 2021 року між ТОВ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до умов якого ТОВ «Райффазен Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року. В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі і за договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року, укладеним з відповідачем.
Позивач вказує, що відповідач не виконала умови кредитного договору, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість, яка становить 54172,87 грн, з яких: 32273,13 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 14217,86 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 7681,88 грн - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення рахунку заборгованості). Заборгованість не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року в розмірі 54172,87 грн, а також 2422,00 грн судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак матеріали справи містять заяву представника щодо розгляду справи у його відсутність та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач вкотре у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 10 липня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/64695/82/596493 (а.с.20).
Відповідно до умов договору, банк відкрив позичальнику картковий рахунок (емітована для відповідача платіжна картка) з кредитним лімітом в розмірі 10000,00 грн.
Згідно п.1.5 строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування) з можливістю подовження. Відповідно до п.1.6 заяви фіксована процентна ставка становить 48 % річних. Процентна ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» становить 0,0001% річних (пп.1.6.1 заяви).
Сторонами у додатку №1 до заяви №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року визначено: дату щомісячного платежу - до 20 числа місяця, розмір щомісячного платежу від суми заборгованості - 5% річних, суму щомісячного платежу - 1322,67 грн, проценти за користування кредитом - 407,67 грн, комісію за зняття готівки - 315,00 грн, щомісячна плата за обслуговування карткового рахунку - 100,00 грн, неустойку від суми простроченого щомісячного платежу - 1,0% (мін. 50 грн), реальну річна процентну ставку - 60,07 %, загальну вартість кредиту - 34 315,00 грн. Загальну вартість кредиту та реальну річну процентну ставку розраховано з урахуванням зняття повної суми поточного ліміту кредиту в банкоматі та користування коштами поза межами пільгового періоду.
10 липня 2019 року ОСОБА_1 було видано платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання картки (зворотній бік а.с. 21).
Відповідач ОСОБА_1 власноручним підписом підписала: заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року, Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» №010/64695/82/596493, розписку про отримання картки від 10 липня 2019 року, тим самим підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов'язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року.
Банк свої зобов'язання виконав, про що свідчить виписка по рахунку. Однак позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання належними чином не виконує.
З розрахунку заборгованості за кредитом, проведеним АТ «Райффайзен Банк» станом на 30 листопада 2021 року (дату відступлення права вимоги за договором № 010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року) становить: 33922,39 грн, з яких: 25391,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 8 353,89 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом; 177, 50 грн - заборгованість за відсотками (а.с.33).
30 листопада 2021 року між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен банк» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договорами кредиту, в тому числі і за договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року, укладеним з ОСОБА_1 , на суму 33922,39 грн, з яких: 33744,89 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту; 177,50 грн - сума заборгованості за відсотками (витяг з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30 листопада 2021 року).
Відповідно до п.2.2 договору відступлення новому кредитору, зазначених в попередньому реєстрі боржників, прав вимоги відбувається за умовами виконання новим кредитором п.3.2 договору та з моменту підписання сторонами Реєстру боржників.
Відповідно до п.2.3 договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно п. 3.1 договору, сторони домовились, що розмір фінансування за договором складає 4774940, 58 грн.
Відповідно до п.3.2 новий кредитор здійснює оплату загальної вартості шляхом безготівкового переказу протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору.
Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжним дорученням № 306770027 від 30 листопада 2021 року (а.с.39) та сторонами підписаний реєстр боржників.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року слідує, що товариством в період з 30 листопада 2021 року по 09 січня 2023 року включно нараховано відсотки за користування кредитом за відсотковою ставкою 48 % річних за 405 днів, що становить 17368,60 грн. У зв'язку з цим, станом на день розрахунку загальний розмір заборгованості за кредитним договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року, з урахування проведених погашень, становить 46 490,99 грн, з яких: 32273,13 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 14217, 86 грн - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору (а.с.34).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. 19 листопада 2024 року до цього договору між його сторонами укладена додаткова угода №6 та Реєстр боржників виклали в новій редакції.
Відповідно до його умов ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за кредитним договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 5.2 цього договору право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту прийняття-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).
Сторони цього договору підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників.
За Реєстром ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитним договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року, укладеним з ОСОБА_1 , в загальному розмірі 46490,99 грн, з яких: 32273,13 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 14217, 86 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач не виконав свого зобов'язання, платежів для погашення заборгованості не здійснив ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунки ТОВ «Коллект центр». Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань у нього наявна заборгованість.
Станом на 14 лютого 2025 згідно розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 54172, 87 грн, з яких: 32273, 13 - заборгованості за тілом кредиту; 14217, 86 грн - заборгованість за відсотками (за користування кредитом) на дату відступлення права вимоги; 7681,88 грн - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості)(а.с. 35).
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих доказів. Відповідачем не надано суду власного контррозрахунку заборгованості, не спростовано документально підтверджений нарахований позивачем розмір заборгованості, не надано доказів щодо часткового або ж повного погашення заборгованості за кредитним договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року.
При цьому, перевіряючи розрахунок, суд зважає, що відповідно до умов укладеного договору строк кредитування може бути подовжений на той самий строк відповідно до умов Правил, зокрема без укладання додаткових заяв (договорів) до заяви, за умови, що на останній робочий день строку користування кредитом не отримано листа клієнта про відмову від подовження строку користування кредитом. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку користування кредитом розглядається як згода клієнта на подовження строку користування кредитом.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність доказів про відмову відповідача від подовження строку користування та доказів на спростування суми заборгованості суд дійшов висновку, що сума заборгованості є доведена.
Неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору (судовий збір визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).
Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом статей 137,141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами. В їх підтвердження позивачем надано: договір №02-09/2024-8 про надання правової допомоги від 02 вересня 2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та ФОП ОСОБА_2 (а.с.12-13).
Із змісту договору, слідує, що виконавець на підставі заявки клієнта приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги; вартість послуг виконавця визначається на підставі тарифів виконавця і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги. Клієнт зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги після надання виконавцем клієнту відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичних послуг, який готується виконавцем та надсилається клієнту для підписання по факту виконання заявки клієнта на надання юридичної допомоги( п.2.1, 4.1-4.3).
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №5 від 01 січня 2025 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації (1 год. - 2000,00 грн) витрачено 2 год. - 4000,00 грн; складання позовної заяви (1 год. - 3000,00 грн) витрачено 3 год. - 9000, 00 грн, загальна сума 13000,00 грн.
31 січня 2025 року між сторонами договору підписано акт №5 про надання юридичної допомоги із змісту якого слідує, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству до заявки надання юридичної допомоги за наступним списком: надання усної консультації (1 год. - 2000,00 грн) витрачено 2 год. - 4000,00 грн; складання позовної заяви (1 год. - 3000,00 грн) витрачено 3 год. - 9000, 00 грн, загальна сума 13000,00 грн.
На підтвердження оплати отриманих послуг правової допомоги, позивачем надано копію платіжної інструкції №0498090001 від 18 лютого 2025 року (а.с.15).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Оцінюючи надані стороною позивача докази, зважаючи на результати розгляду справи суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
При цьому, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
На підставі викладеного, керуючись ст. 514, 512, 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 81, 133, 137, 141, 263-265, 273-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №010/64695/82/596493 від 10 липня 2019 року в сумі 54172,87 грн (п'ятдесят чотири тисячі сто сімдесят дві гривні вісімдесят сім копійок), з яких: 32273,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14217,86 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 7681, 88 грн - заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, а також 2422, 40 грн судового збору та 6000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: