Ухвала від 29.04.2025 по справі 695/1773/25

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1773/25

номер провадження 1-кс/695/534/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 та додані до клопотання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000206 від 25.04.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 та додані до клопотання матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000206 від 25.04.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.04.2025 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що в адміністративних межах с. Шрамківка, Золотоніського району, Черкаської області виявлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за допомогою саморобного пристрою для незаконного вилову риби (ятирь).

На місце події була відразу направлена слідчо-оперативна група Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області з метою невідкладного фіксування місця вчинення кримінального проступку та вилучення речових доказів.

Дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , в період часу з 09 год. 39 хв. по 10 год. 30 хв. в адміністративних межах с. Шрамківка, Золотоніського району, Черкаської області та присадибною земельною ділянкою в с. Шрамківка вул. П. Полуботка, 48, Золотоніського району, Черкаської області на прибережній зоні р. Чумгак проведено огляд місця події, під час якого було виявлено громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у якого виявлено та вилучено:

- саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) розміром висота 80 см. ширина 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1.3 м.;

- свіжовиловлену рибу виду карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких з 10 шт. з наявною ікрою.

Вилучена риба піддається швидкому псуванню, тому 24.04.2025 її передано на відповідальне зберігання головному спеціалісту Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області ОСОБА_6 .

За даним фактом 25.04.2025 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000206, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого безпосередньо застали на місці вчинення кримінального правопорушення категорично відмовився надавати будь-які пояснення відносно даної події та заперечив свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, про що оперуповноважений СКП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_7 рапортом доповів начальнику Золотоніського РВП ГУНП В Черкаській області полковнику поліції ОСОБА_8 .

Приймаючи до уваги те, що вилучена в ході огляду місця події по зазначеному кримінальному провадженню свіжовиловлена риба відповідає критеріям, зазначеним п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження. Також є необхідним накладення арешту на саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) розміром висота 80 см. ширина 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1.3 м., оскільки зазначене являється знаряддям вчинення кримінального проступку.

На підставі викладеного прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно.

У судове засідання прокурор не з"явилась, надала заяву, згідно якої просила розглянути клопотання без її участі.

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання.

Ретельно вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ст. 168 КПК України кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025255320000206 від 25.04.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Із наданих до клопотання матеріалів вбачається, що дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_5 24 квітня 2025 року в період часу з 09 год. 39 хв. по 10 год. 30 хв. на прибережній території між узбережжям річки «Чумгак» та присадибною земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , під час огляду місця події було виявлено та вилучено: саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) висотою 80 см. шириною 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1.3 м, свіжовиловлену рибу виду карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких 10 шт. з наявною ікрою.

Постановою дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 25.04.2025 року зазначені у клопотанні про арешт майна саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) висотою 80 см. шириною 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1.3 м, свіжовиловлену рибу виду карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких 10 шт. з наявною ікрою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025255320000206 від 25.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Під час судового розгляду клопотання встановлено, що метою накладення арешту на вилучене майно, а саме: саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) висотою 80 см. шириною 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1.3 м є забезпечення збереження речових доказів.

Підставою для арешту вищевказаного майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди правопорушення, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у клопотанні прокурора наведено достатньо підстав вважати, що саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) висотою 80 см. шириною 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1.3 м, вилучений під час огляду місця події 24.04.2025 року на прибережній території між узбережжям річки «Чумгак» та присадибною земельною ділянкою в с. Шрамківка вул. Полуботка, 48 Золотоніського району Черкаської області, має виключне значення у кримінальному провадженні, як речовий доказ, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, клопотання прокурора про арешт майна в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.

Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Вилучена в ході огляду місця події риба, а саме: карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких 10 шт. з наявною ікрою набута в результаті вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв'язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст.167 КПК України.

Приймаючи до уваги те, що вилучена під час огляду місця події риба, а саме: карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких з 10 шт. з наявною ікрою відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98, п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї також є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, оскільки зазначена риба а саме: карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких 10 шт. з наявною ікрою є набутою в результаті вчинення кримінального правопорушення та містить ознаки речових доказів, з метою забезпечення збереження її як речового доказу, а також з метою запобігання можливості її псування слідчий суддя вважає за доцільне накладення на неї арешту та надання дозволу на реалізацію незаконно добутої риби.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно з Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 170-174, 309, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000206 від 25.04.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255320000206 від 25.04.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на майно, вилучене 24.04.2025 року під час огляду місця події на прибережній території між узбережжям річки «Чумгак» та присадибною земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , а саме: саморобний пристрій для незаконного вилову риби (ятирь) висотою 80 см. шириною 50 см. з саморобним коркоподібним поплавком та мотузкою довжиною 1,3 м, свіжовиловлену рибу виду карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт, з яких 10 шт. з наявною ікрою.

Дозволити у порядку встановленому чинним законодавством реалізацію риби виду: карась сріблястий розміром 12-15 см., у кількості 38 шт., з яких 10 шт. з наявною ікрою, що були вилучена 24.04.2025 під час огляду місця події на прибережній території між узбережжям річки «Чумгак» та присадибною земельною ділянкою в с. Шрамківка вул. Полуботка, 48 Золотоніського району Черкаської області, із використанням коштів від їх реалізації у порядку встановленому законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126917388
Наступний документ
126917390
Інформація про рішення:
№ рішення: 126917389
№ справи: 695/1773/25
Дата рішення: 29.04.2025
Дата публікації: 30.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.04.2025)
Дата надходження: 28.04.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.04.2025 11:00 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЙКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
БОЙКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА