29 квітня 2025 рокуСправа №: 695/1114/25
Номер провадження 3-зв/695/7/25
29 квітня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП (справа № 695/1114/25, провадження № 3/695/798/25),
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України заяву про самовiдвiд судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, передано судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В.
В обґрунтування заяви зазначено, що суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М. як головуючий суддя брала участь під час судового розгляду кримінального провадження № 12023250370001283 від 19.10.2023 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 185 КК України, яке ухвалою від 03.02.2025 року закрито, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність такого діяння. Копію ухвали направлено до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
У судове засідання з розгляду заяви про самовідвід суддя Ушакова К.М. не прибула.
Вивчивши матерiали заяви про самовідвід, суддя вважає, що вказана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Так, Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено поняття «відвід судді», «самовідвід» та порядку розгляду таких заяв. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.
Згідно з ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України питання про вiдвiд вирiшується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.
Вимоги КПК України щодо законності складу суду спрямовані на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Такі порушення, зокрема, констатовані в рішеннях «Лавенс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року, «Моїсєєв проти Росії» від 9 жовтня 2008 року, тощо.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, вбачається, що 03.02.2025 року ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. кримінальне провадження № 12023250370001283 від 19.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння та копію ухвали направлено до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., як головуючий суддя брала участь під час судового розгляду кримінального провадження № 12023250370001283 від 19.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, суддя приходить до висновку про обґрунтованість заяви про самовідвід, оскільки дана обставина виключає можливість участі судді Ушакової К.М. у розгляді вищезазначеної справи.
Відтак, оскільки суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М. вже пов'язана своїми висновками щодо наявності/відсутності обставин на яких ґрунтується обвинувачення і відповідно у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в її неупередженості, суддя приходить до висновку, що заява судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. про самовідвід у справі № 695/1114/25 з розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 21, 75, 76, 80 КПК України, суд-
Заяву про самовідвід судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. у справі 695/1114/25, провадження 3/695/798/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бойко Н.В.