Справа № 524/3803/25
Провадження № 1-кп/524/522/25
28 квітня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання у м. Кременчуці кримінальне провадження №12025170500000477 від 17.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Великі Кринки, Глобинського району Полтавської області, громадянки України, із базовою середньою освітою, незаміжньої , має на утриманні дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працює, статус учасника бойових дій не має, військовослужбовцем ЗСУ або депутатом не являється, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В період часу з 09 год по 14 год. 15.03.2025, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на законних підставах в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В цей час ОСОБА_4 побачила у кімнаті в шафі на полиці грошові кошти в сумі 9 700 гривень, які належать ОСОБА_5 , та у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами).
Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій. передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим. що її дії непомітні для інших, здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 9 700 гривень.
Після вчинення злочину ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 9 700 грн.
Вказаними діями ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене , в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, визнала повністю та детально показала про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими вона за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, 15.03.2025 року перебувала на законних підставах в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 , побачила у кімнаті в шафі на полиці грошові кошти в сумі 9 700 гривень, які викрала та у подальшому розпорядилася на власний розсуд.
Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення правопорушення, вказаними у висунутому їй обвинувачені , сумою викрадених грошових коштів. Розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілого , визнає цивільний позов потерпілого в частині матеріальної шкоди з урахуванням повернутих нею 3742 гривень. В іншій частині позов не визнає, оскільки не має можливості виплатити такі суми.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав , що потерпілу найняв для виконання роботи по квартирі . За часу, місця та обставин, вказаних у висунутому обвинуваченні , обвинувачена ОСОБА_4 перебувала на законних підставах в його квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Після виконання роботи та розрахунку з обвинуваченою за виконану роботу , остання залишила приміщення його квартири . Пізніше він виявив зникнення грошей , зателефлнував обвинуваченій з цього приводу. Обвинувачена не визнала факту крадіжки, після чого він викликав поліцію. Після відкриття кримінального провадження, обвинувачена визнала факт крадіжки , частина грошей , які були викрадені , була вилучена у обвинуваченої. Оскільки незаконними діями обвинуваченої йому спричинено матеріальну та моральну шкоду ним заявлено цивільний позов до обвинуваченої на задоволенні якого він наполягає .
Під час судового розгляду судом з'ясовано, що обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показала ОСОБА_4 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення за ст.185 ч.4 КК України. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 та дослідженням характеризуючих матеріалів, доказів на підтвердження процесуальних витрат та позовних вимог , оскільки немає жодного сумніву в добросовісності та істинності її позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України та їх кваліфікацію, вказану в обвинувальному акті.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акта за ст. 185 ч.4 КК України, визнаються судом доведеним, вони ніким не оспорюються, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану;
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 вчинила умисний тяжкий злочин, офіційно не працює, характеризується посередньо, незаміжня , має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудна, раніше не судима , частково відшкодувала шкоду потерпілому.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає повне визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставин , які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено .
Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченої, яка вчинила умисний закінчений тяжкий злочин, раніше судима, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення у разі призначення їй покарання в межах санкцій 185 ч.4 КК України .
Однак, оскільки обвинувачена повністю визнала вину у вчиненому, зважаючи на обставини самого правопорушення, думку прокурора , яка у судових дебатах вказувала про можливість досягнення мети покарання із застосуванням положень ст.75 КК України, думку потерпілого , який погодився з думкою прокурора , часткове відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 9 700 (дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., стягнення моральної (немайнової) шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., суд керуються наступним.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 9 700 (дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. із врахуванням вимог ст.23, ч.1 ст.1166 ЦК України, ч.4 ст.206 ЦПК України слід задовольнити частково , а саме у розмірі 5958 грн. оскільки , вказаний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням частково відшкодовано у сумі 3 742 гривень шляхом повернення викраденого майна.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілого до обвинуваченої про стягнення з останнього 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд керуються наступним. .
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому ОСОБА_4 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення та психологічним стресом внаслідок неправомірних дій з боку обвинуваченої.
Проте, зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, із врахуванням принципів розумності і виваженості, суд вважає, що справедливим та доведеним наданими доказами з огляду на всі істотні обставини справи буде часткове задоволення позовних вимог потерпілого, згідно з якими, із врахуванням розміру завданої потерпілому шкоди , необхідно стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 1000 гривень. Відтак у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. З положень п.1 ч.1 ст.118, ч.2 ст.120 КПК України вбачається, що до процесуальних витрат віднесено витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами .
На підтвердження процесуальних витрат пов'язаних з оплатою допомоги представника потерпілого суду надано угоду № 12 від 28 березня 2025 року про надання правничої допомоги, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу до угоди № 12 про надання правничої допомоги від 28 березня 2025 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 31 березня 2025 року при наданні професійної правничої допомоги за угодою № 12 про надання правничої допомоги від 28 березня 2025 року, квитанцію адвоката № 3 від 31 березня 2025 року на суму 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Стороною захисту не заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та відповідно не надано доказів неспівмірності витрат , а від так з обвинуваченої ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 1000 грн. процесуальних витрат понесених ним .
Оскільки обвинувачена з'являється на виклики до суду та не ухиляється від нього, за відсутності відповідних клопотань сторони обвинувачення, суд не вбачає підстав до застосування запобіжних заходів до обвинуваченої до набрання вироком законної сили .
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 3183 грн. 60 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5958 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та 1000 грн. в рахунок відшкодування процесуальних витрат .
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 - відмовити.
Скасувати арешт накладений ухвалами Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.03.2025 року та 25.03.2025 року.
Речові докази: - грошові кошти на загальну 3742 гривні , власником яких являється ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , - повернути власнику;
- CD-R марки Verbatium із слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_4 - зберігати в матеріалах кримінального провадження .
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука ОСОБА_10