Справа № 138/266/25
Провадження №:1-кп/138/113/25
28 квітня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
в ході судового розгляду в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінального провадження № 12024020000000647 від 05.09.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
24.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначення застави обвинуваченому в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень.
Клопотання мотивоване тим, що стадія досудового розслідування закінчилася, встановлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики зменшилися, а відтак зазначеним ризикам зможе запобігти запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та покладенням на обвинува-ченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, або ж визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, проживає по АДРЕСА_1 разом з дружиною та малолітньою дитиною, які знаходяться на його фінансовому забезпеченні та утриманні. Його дружині поставлено діагноз «варикозна хвороба правої нижньої кінцівки ІІ ступеню, ВСП по гіпертонічному типу», його дитина 2021 року народження отримує дошкільну та позашкільну освіту, тобто потребує значних витрат, ОСОБА_4 здійснює догляд та забезпечує свою матір, яка є особою пенсійного віку.
При цьому, як зазначає захисник, слідством не доведено жодними доказами наявність наміру ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, останній до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. ОСОБА_4 не має наміру незаконно впливати на свідків та інших учасників справи, вказаному ризику зможе запобігти запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання. Крім того, прокурором в обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не надано доказів на підтвердження ризику продовження ОСОБА_4 займатись злочинною діяльністю та вчинити інші кримінальні правопорушення. Визначений обвинуваченому розмір застави є непомірним для нього, оскільки він не має постійного місця роботи, його сукупний щорічний дохід є меншим за розмір застави.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали клопотання.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника.
Судом встановлено, що 25.02.2025 захисник звертався до суду з аналогічним клопотанням, в обґрунтування якого посилався на аналогічні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшення розміру застави. Ухвалою суду від 25.02.2025 судом відмовлено в задоволенні клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.
Так, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 29.10.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27.12.2024. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 25.12.2024 останньому продовжено запобіжний захід на 35 днів, тобто до 28.01.2025. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 24.01.2025 ОСОБА_4 знову продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24.03.2025, із залишенням розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді від 29.10.2024. При цьому, слідчим суддею про вирішенні питання про продовження запобіжного заходу було враховано, що підготовче судове засідання у кримінальному провадженні не призначене, що перешкоджає своєчасному розгляду судом клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який закінчується 28.01.2025, позиція захисту з приводу необґрунтованості клопотання про продовження запобіжного заходу та з приводу необхідності зменшення розміру застави також слідчим суддею врахована, як і те, що ОСОБА_4 не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Слідчим суддею встановлено, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від органів до-судового розслідування та/або суду, незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків, продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам.
Ухвалою суду від 20.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.05.2025, оскільки судом встановлено, що зазначені ризики продовжують існувати. Жодних нових аргументів захист не навів і доказів не надав, які б свідчили про те, що вказані ризики відпали.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопору-шення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, він не має постійного джерела доходів, є громадянином Республіки Вірменія, а тому має можливість безперешкодно перетнути державний кордон України та переховуватись від суду на території інших країн.
Також, свідки у кримінальному провадженні наразі судом не допитані, а тому перебуваючи на волі обвинувачений може впливати на останніх.
Крім того, як зазначено ОСОБА_4 не має постійного джерела доходів, однак має потребу в утриманні родини, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливою метою, а саме з метою отримання грошових коштів в сумі 10250 євро, що обвинувачений частково визнав в судовому засіданні, заперечуючи лише умисел на незаконне переправлення осіб, натомість стверджуючи про свій умисел на шахрайство, а тому продовжує існувати ризик, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші злочини.
Таким чином, на переконання суду ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, зокрема застосування домашнього арешту фізично не перешкоджатиме перетину останнім державного кордону з метою переховування від суду, зменшення ж застави до розміру 242 240 грн. є недоцільним, з огляду на розмір суми грошових коштів, яку він планував отримати в ході вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на домашній арешт чи зменшення розміру застави необхідно відмовити.
Керуючись ст. 12, ч. 3 ст. 332 КК України, ст. 131, 132, 176-178, 193, 194, 197, 201, 369-372 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1