Справа № 136/519/25
провадження № 2/136/162/25
28 квітня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів повнолітню дитину,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просила:
- стягувати із відповідача - аліменти в розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) - на користь позивача, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до закінчення нею навчання 30.06.2028 року.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
Відповідач та ОСОБА_3 являються рідними батьками позивачки. На даний час позивач досягнула повноліття та являється студенткою першого курсу. 3 01.09.2024 року по 30.06.2028 рік прийнята на навчання до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, для здобуття освітнього ступеня «бакалавр», денної форми навчання за спеціальністю 073 Менеджмент. На сьогодні матеріально забезпечує позивача її мати ОСОБА_3 , яка немає змоги самостійно повністю утримувати, адже її заробітна плата є не висока, а інших видів доходу вона немає. Також позивач зазнає, що навчається на денній стаціонарній формі навчання і не маю змоги працювати та потребую матеріальної допомоги, зокрема на витрати пов?язані з навчанням (канцелярських товарів, техніки тощо), харчуванням, витрати на проїзд (добирається з м.Липовець до м. Умань), придбання одягу та інші непередбачувані витрати.
Ухвалою суду від 27.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
Згідно свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 її батьком є відповідач, а матір'ю ОСОБА_3 . Згідно довідки від навчального закладу від 03.03.2025 вбачається, що позивач навчається на денній формі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, для здобуття освітнього ступеня «бакалавр», за спеціальністю 073 Менеджмент, термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028 р. З позовною заяви вбачається, що позивача повністю забезпечує матір ОСОБА_3 , яка немає змоги самостійно повністю утримувати позивача.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
В силу ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх працездатних доньку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Положеннями ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №748/2340/17 (провадження №61-12495св18) щодо застосування ст. 199 СК України, який полягає у тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорює відповідач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
Суд встановив, що позивач, будучи дочкою відповідача, навчається навчається на денній формі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, для здобуття освітнього ступеня «бакалавр», за спеціальністю 073 Менеджмент, термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028 р. У зв'язку з цим позивач потребує матеріальної допомоги.
Разом з тим, відповідач не спростовував доводи позивача та не наводив суду доказів, щодо свого поганого стану здоров'я та матеріального становища чи про наявність у нього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача - аліменти в розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) - на користь позивача, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до закінчення нею навчання 30.06.2028, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується правилами Глави 8 ЦПК України. Ураховуючи те, що позов задоволено, а при пред'явлені його до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на повнолітню дитину- задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 - аліменти в розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 24.03.2025 і до закінчення нею навчання 30.06.2028, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО