Справа № 136/326/25
провадження № 2/136/109/25
22 квітня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (далі - позивач, кредитодавець) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25.02.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та відповідачем укладено договір № 4417871 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 9 000,00 грн, строком на 360 днів: з 25.02.2024 по 19.02.2025, зі сплатою процентів кожні 20 днів, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 25.10.2024 загальна сума заборгованості відповідача за договором № 4417871 від 25.02.2024 склала 63 897,75 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 8 999,99 грн., заборгованість за процентами - 50 397,76 грн., штрафні санкції - 4 500,00 грн.
25.10.2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4417871 від 25.02.2024.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024, строк дії Договору № 4417871 не закінчився, а тому в межах строку дії договору позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною ставкою в сумі 25 875,00 грн.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ".
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 85 272,75 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. без стягнення з відповідача нарахованих первісним кредитором 4 500,00 грн. штрафних санкцій.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25.02.2025 було прийнято до розгляду позов, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано із АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
18.03.2025 до Липовецького районного суду Вінницької області надійшла інформація від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" стосовно рахунків ОСОБА_1 .
Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відмітки відділення Укрпошти від 28.02.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою", у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відмітки відділення Укрпошти від 27.03.2025 "адресат відмовився", у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду.
Таким чином, згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими, оскільки суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4417871 (а.с. 20-31).
Згідно із п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 9 000,00 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору.
Відповідно до п. 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується якщо клієнт до 15.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Згідно із п. 1.5, 1.6 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 185 488,02% річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 84 057,31% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 88 200,00 грн.
Аналогічні умови зазначено у паспорті споживчого кредиту (а.с. 32-34).
Вказаний договір, додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом, одноразовим ідентифікатором «52326», паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, одноразовим ідентифікатором «56328».
Додаток № 1 та паспорт споживчого кредиту містять вказівку на суму кредиту, строк його видачі, реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи, тощо.
Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) ОСОБА_1 НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору, що підтверджується інформацією наданою ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" (а.с. 69).
Окрім того, відповідно до наданої інформації АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" у листі № 20.1.0.0.0/7-250304/63535-БТ від 13.03.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 25.02.2024 здійснено переказ коштів на суму 9 000,00 UAH (а.с. 116).
25.10.2024 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується витягом Реєстру Боржників за Договором факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 (а.с. 57-67). ОСОБА_1 повідомлено 28.10.2024 за допомогою текстового повідомлення (SMSповідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер, про відступлення первинним кредитором право вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (а.с. 68).
Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором кредитування вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.10.2024 становить 63 897,75 грн, що складається з: тіла кредиту 8 999,99 грн, сума процентів нарахована первісним кредитором за користування кредитом 50 397,76 грн. та 4 500,00 - штрафні санкції, а також зазначено про сплату відповідачем 15.03.2024 2 700,01 грн. (а.с. 50-54).
Крім того, позивачем нараховано проценти за договором № 4417871 за 115 календарних днів (26.10.2024 по 17.02.2025) в розмірі 25 875,00 грн. (а.с. 55-56).
Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" № 251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (а.с. 87).
Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою "боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4417871 від 25.02.2024 укладеного з ОСОБА_1 , надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляється його обов'язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов'язаннями.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір, який є предметом цього судового розгляду електронним підписом одноразовим ідентифікатором «52326» з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.
На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.
Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов'язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів, комісії, неустойки та процентів за їх користування є порушеним.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього кредитодавця про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення договору з позивачем, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, який безпосередньо підписаний позичальником, а також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за таким кредитним договором як перед первісним кредитором так і перед позивачем.
Відповідач у повному обсязі отримав інформацію про умови кредитування, був ознайомлений з порядком повернення кредиту та інших платежів.
Суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 8 999,99 грн, процентів за користування кредитом нараховані первісним кредитором за період з 25.02.2024 по 25.10.2024 в розмірі 50 397,76 грн, а також процентів за користування кредитом нараховані позивачем за період з 26.10.2024 по 17.02.2025, в розмірі 25 875,00 грн., з урахуванням вимоги позивача щодо не стягнення з відповідача нарахованих первісним кредитором 4 500,00 грн. штрафних санкцій.
Таким чином порушене право позивача на отримання заборгованості в загальному розмірі 85 272,75 грн, підлягає судовому захисту.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 759 від 14.02.2025 в сумі 2 422,40 грн. (а.с. 1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу
Згідно з приписами статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, Акт № 6755 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно якого позивачем отримані послуги з правової допомоги на загальну суму 10 000 грн, заявку №6755 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги.
За змістом договору про надання правової допомоги, послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної Заявки на виконання доручення, яка є невід'ємною частиною Договору. Після виконання Заявки Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису. Клієнт здійснює оплату гонорару Адвоката згідно узгодженого та підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому з урахуванням заявленого відповідачем клопотання про неспівмірність витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4417871 від 25.02.2024 у загальному розмірі 85 272 (вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 75 коп., з яких: 8 999,99 грн. - сума кредиту; 50 397,76 грн - проценти за користування кредитом нараховані первісним кредитором; 25 875,00 грн - проценти за користування кредитом нараховані позивачем за 115 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, ЄДРПОУ: 44559822);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ