Справа № 366/253/25
Провадження № 1-кс/366/182/25
28.04.2025 с-ще Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого ВРЗЗК СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111180000006, внесеному в ЄРДР 06.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зимогір'я Луганської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
У березні 2025 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням. Клопотання подано одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_4 для його участі під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, яке розглянуто, задоволено і встановлено строк дії ухвали 18.09.2025.
28.04.2025 від слідчого ОСОБА_2 до суду надійшла заява, у якій він просить залишити подане ним клопотання про застосування запобіжного заходу без розгляду, у зв'язку з тим, що в цьому ж кримінальному провадженні обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 вже скеровано до суду і останнього 25.04.2025 поміщено для утримання в Київський слідчий ізолятор, тому в розгляді поданого клопотання відпала потреба.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалась, у зв'язку з неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні, орган досудового розслідування (слідчий, дізнавач, прокурор) самостійно вирішують, які заходи є необхідними та ефективними для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, відповідно вони самі розпоряджаються наданими їм КПК України правами, у тому числі правом на звернення з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій, які за вимогами КПК України проводяться на підстав ухвали слідчого судді, застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження тощо.
Подання заяви слідчим про залишення без розгляду його клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала.
У цьому випадку слідчий суддя не може відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно у судовому засіданні не розглядалось, аргументи сторін не враховувались, а тому на відмову у задоволенні клопотання немає підстав.
Кримінальним процесуальним законодавством не визначено, яка саме за формою та змістом має бути постановлена ухвала слідчим суддею (судом) у разі, якщо на час вирішення по суті клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування подав заяву про залишення такого клопотання без розгляду.
Разом з цим, постановлення слідчим суддею ухвали про залишення без розгляду процесуальних документів, поданих учасниками кримінально - процесуальних відносин, передбачено законом (ч.4 ст.81, ч.3 ст.129, ч.1 ст.326, ч.2 ст.528 КПК України).
За змістом ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що постановлення ухвали про залишення без розгляду зазначеного клопотання не суперечитиме загальним засадам кримінального провадження та відповідатиме його завданням, закріпленим у ст.2 КПК України.
У постанові від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к Верховний Суд України сформулював висновок про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Тому, постановлена ухвала про повернення клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 9, 26, 38, 107, 309, 310, 372, КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без розгляду.
Копію цієї ухвали надіслати слідчому та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1