Справа № 129/724/24
Провадження по справі № 2-з/129/10/2025
про забезпечення позову
"29" квітня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Швидкого О.В,
без участі сторін розглянувши в м. Гайсині заяву представника позивача адвоката Ковальова Вадима Олеговича про забезпечення позову,
Установив:
23.02.2024р. до Гайсинського районного суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою судді від 26.08.2024 р. відкрито провадження.
28.04.2025р. представник позивача адвокат Ковальов В.О. подав заяву про забезпечення позову, а саме просить: Забезпечити позов ОСОБА_1 , шляхом: забороною акредитованим суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі - державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна щодо тимчасової некапітальної споруди, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0520810100:10:001:0246 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що на земельній ділянці, що перебуває у власності позивачки, вже наявний об'єкт нерухомого майна - м'ясо-молочний павільйон, який має офіційно присвоєну адресу: АДРЕСА_2 , попри це відповідач фактично здійснює дії спрямовані на створення ще одного об'єкта нерухомого майна на тій же самій земельній ділянці під тією ж адресою, такі дії створюють реальні ризики порушення прав позивачки та може призвести до неможливості або істотного утруднення виконання рішення суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ч.ч. 5-7, 10-11 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України. Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов'язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів. Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає повному задоволенню. Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.
Відповідно до ст.ст. 3, 4, 12 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Заяву представника позивача адвоката Ковальова Вадима Олеговича про забезпечення позову задовільнити.
Заборонити акредитованим суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі - державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна щодо тимчасової некапітальної споруди, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0520810100:10:001:0246 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: