125/507/25
2/125/139/2025
14.04.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
секретар судового засідання Рашевська О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення з актового запису про народження батька дитини,
Свої вимоги до суду позивач ОСОБА_1 мотивувала тим, вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину ОСОБА_4 . Відповідач не є біологічним батьком дитини. 05 грудня 2023 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач по справі ОСОБА_2 позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.
Третя особа ОСОБА_3 подав до суду нотаріально посвідчену заву, у якій зазначив, що є біологічним батьком дитини, не заперечує проти задоволення позову, просив справу розглядати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 серпня 2018 року по 19 травня 2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі у сторін народилась дитина ОСОБА_4 про що Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 334, в якому батьком дитини зазначено - ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 травня 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
05 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
В матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_3 , яка посвідчена 28.03.2025 приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Крижанівським А.П. згідно якої повідомляє, що він ОСОБА_3 , цією заявою визнає, що являється біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 51 Конституції України, частинами 2-3 статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.
Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК України), шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Відповідно до ст. 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 - підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
За змістом ч. 2 ст. 138 СК України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Жінка, яка народила дитину у шлюбі, у відповідності до вимог ч.1 ст.138 СК України, має право оспорити батьківство, але лише тільки свого чоловіка, пред'явивши йому позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Встановлена національним сімейним законодавством України конструкція частини 2 статті 138 СК України, за якою вимога матері про виключення даних про її чоловіка, як про батька дитини, задовольняється лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство, спрямована саме на захист інтересів дитини, щоб забезпечити стабільність умов життя дитини, уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію, за якої жоден чоловік не визнає своє батьківство щодо дитини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_3 визнав батьківство ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що подав відповідну заяву.
Тобто, матеріалами справи підтверджується факт визнання ОСОБА_3 батьком дитини ОСОБА_4 .
Таким чином, суд вважає, що позивач довела в суді, що відповідач ОСОБА_2 не є біологічним батьком її дитини, а батьком дитини є ОСОБА_3 з яким вона перебуває у шлюбі.
Відповідач вищевказані доводи позивача не спростував.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України записаний батьком дитини, однак він не її біологічним батьком, що є підставою для задоволення позову про виключення відомостей про батька з актового запису.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Виключити відомості про батька ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 334 від 29.06.2023 року складеного Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України.
Суддя: