Провадження №2-а/359/62/2025
Справа №359/3858/25
Іменем України
18 квітня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтував тим, що 24 березня 2025 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була винесена постанова № 282 по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Зі змісту постанови за справою про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз.4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ, абз.7 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Позивач не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та вважає постанову протиправною. Оскільки, з 11 липня 2024 року неодноразово самостійно прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою взяття на військовий облік та в подальшому оновлення своїх особистих даних. Однак у зв'язку із великою кількістю військовозобов'язаних котрі також намагалися потрапити до територіального центру комплектування для оновлення даних, уповноваженні особи військкомату призначали інші дати прийому. Тому після багаторазових намагань потрапити до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , багатогодинних очікувань в чергах, ОСОБА_1 лише 1 серпня 2024 року вийшло потрапити до військкомату, стати на військовий облік та оновити свої дані. Вважає, що саме вищезазначена дата була днем виявлення пропуску строку оновлення даних, оскільки в цей день він надав детальні пояснення уповноваженому представнику Бориспільського ТЦК щодо поважності причин пропуску визначених строків уточнення облікових даних, які були враховані, визнані поважними, та жодних протоколів тоді не складали. Тому ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення №282 від 24 березня 2025 року, а також закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього.
2. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2025 року було відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.14-15).
3. Ставлення учасників адміністративного процесу до пред'явленого позову.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що 11 березня 2025 року о 16 год. 17 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 під час звірки військово-облікових даних через ІКС «Оберіг» виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 у період з 18 травня по 16 липня 2024 року (включно) не уточнив свої облікові дані. У зв'язку з чим відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення від 11 березня 2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП та винесено постанову №282 за справою про адміністративне правопорушення від 24 березня 2025 року. Зазначив, що з 11 липня 2024 року (звернення позивача до ТЦК для оновлення даних) залишалося лише 6 днів до завершення термінів уточнення даних, тобто ОСОБА_1 відклав виконання визначеного законом обов'язку на кінцеві терміни його виконання та вказаний обов'язок не був ним виконаний вчасно. Не складання уповноваженою особою відповідача протоколу про адміністративне правопорушення за фактом не уточнення Позивачем облікових даних свідчить про те, що відповідачем не здійснювалася перевірка вказаного факту та правопорушення не виявлялося. Вказане правопорушення було виявлено 11 березня 2025 року під час звірки військово-облікових даних. Тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 24 березня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 282, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.9-11).
Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз.4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ, абз.7 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Спірні правовідносини регулюються гл.15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» підрозділу ІІ «Особлива частина» розділу ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» КУпАП.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
У відповідності до ч.1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 ст.201-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч.1 ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачений статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За змістом ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з абз.4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№ 3633-ІХ) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Зі змісту оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 у період з 18.05 по 16.07.2024 не уточнив у встановленому порядку своєї адреси проживання, номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти.
Разом з тим із копії військового квитка НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 було взято на військовий облік 01 серпня 2024 року, тобто оновити свої облікові дані позивач міг лише шляхом особистого з'явлення до приміщення ТЦК та СП.
Суд зазначає, що суб'єктом притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не доведено наявність суб'єктивної сторони складу відповідного правопорушення, а саме вини/умислу позивача у нездійсненні дій по уточненню персональних даних, з огляду на послідовні пояснення позивача, що він не оновив відповідні дані, оскільки з 11 липня 2024 року (в межах встановленого періоду уточнення даних) він неодноразово самостійно прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою взяття на військовий облік та в подальшому оновлення своїх особистих даних, Однак у зв'язку із великою кількістю військовозобов'язаних котрі також намагалися потрапити до територіального центру комплектування, уповноваженні особи військкомату призначали інші дати прийому.
У ч. 2 ст. 77 КАС України закріплений обов'язок саме суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач, доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення.
За змістом правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За цих обставин, суд приходить до висновку, що в межах цієї справи відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а суд із наявних у справі матеріалів не встановив обставин, які б свідчили про зворотнє.
Окремо суд вважає за доцільне відзначити недотримання відповідачем вимог ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за обраної відповідачем позиції у цій справі.
За ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачений статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Водночас, суд звертає увагу, що факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення адміністративного правопорушення є момент отримання інформації про таке правопорушення уповноваженими особами (особою чи органом державної влади) та не може ототожнюватися із часом зібрання усіх необхідних матеріалів перевірки. Складання адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб'єктивним викладом свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.02.2019 у справі №149/2498/17, днем виявлення правопорушення необхідно вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Слід звернути увагу, що взяття 01 серпня 2024 року на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 не могло відбуватися без уточнення облікових даних, тому в наявності уповноваженого представника були всі необхідні відомості для здійснення перевірки та виявлення правопорушення.
Відтак, зважаючи на зазначене, відповідач 01.08.2024 року отримав відомості про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, що полягає у невчасному уточненні персональних даних, міг накласти адміністративне стягнення на позивача, з огляду на приписи ч. 7 ст. 38 КУпАП, щонайпізніше до 01 листопада 2024 року.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи статті 247 КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що уповноважена особа, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, повинна лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, з огляду на дату Постанови № 282 (24.03.2025), зважаючи на імперативність пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у взаємозв'язку із ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідач мав або не розпочинати, або закрити розпочате провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Тому, суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Встановлено, що за пред'явлення адміністративного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 02 квітня 2025 року (а.с.1). Тому за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним витрати на оплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.235, ч.1 ст.256, ст.280, ч.2 ст.283 КУпАП, ч.1 ст.72, ч.1 та ч.2 ст.77, ч.1 ст.139, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-246, ч.3 ст.286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 282 від 24 березня 2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: В.В. Журавський