Справа № 357/5809/25
1-кс/357/808/25
25.04.2025 м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025110000000226, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у визначений період доби,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 ,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у визначений період доби стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 12025110000000226, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що у невстановлені дату та час, але не пізніше 08.03.2025 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
08.03.2025 близько 13:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи поруч із приміщенням Територіального сервісного центру МВС №3242 (вул. Сухоярська, 20, м. Біла Церква Київської області), під час особистої зустрічі з громадянкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запропонував останній за грошову винагороду здійснити вплив на службових осіб зазначеного центру - начальника та екзаменатора ТСЦ №3242 - з метою забезпечення успішного складання нею практичного іспиту для отримання права на керування транспортними засобами. У межах вказаної домовленості ОСОБА_4 висунув вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 15 000 гривень.
01.04.2025 близько 15:55 год під час повторної зустрічі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 193, ОСОБА_4 знову висловив ОСОБА_6 вимогу про передачу неправомірної вигоди в розмірі 7 000 гривень, уточнивши, що 5 000 гривень будуть передані екзаменатору ТСЦ №3242, а 2 000 гривень - залишені собі як винагорода за посередництво.
Під час вказаних зустрічей ОСОБА_4 умисно створив у ОСОБА_6 переконання щодо своєї реальної можливості вплинути на службових осіб ТСЦ №3242 з метою забезпечення позитивного результату складання нею практичного іспиту.
11.04.2025 о 14:48 год, перебуваючи поблизу будинку №20 на вул. Сухоярській у м. Біла Церква Київської області, діючи з прямим умислом, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання їх наслідків і бажаючи цього, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 , яка діяла під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду в розмірі 7 000 гривень за вплив на екзаменатора ТСЦ №3242 з метою забезпечення позитивного складання нею практичного іспиту на право керування транспортними засобами.
За таких обставин, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у зв'язку з чим 22.04.2025 йому вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_6 , в яких остання пояснила обставини, за яких ОСОБА_4 висловлено пропозицію надати йому грошові кошти за здійснення впливу на працівників ТСЦ 3242 за успішне складання останньою практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.03.2025 за участю свідка ОСОБА_6 , яка впізнала ОСОБА_4 , як особу на ім'я ОСОБА_7 , яка запропонувала за грошову винагороду здійснити вплив на працівників ТСЦ 3242 для успішного складання останньою практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами; протоколом огляду предмета від 14.03.2025, в ході чого оглянуто мобільний телефон, належний ОСОБА_6 , в якому наявне листування з приводу проходження практичного іспиту, у додатку «Viber» із абонентом з номером телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України; протоколом огляду місцевості від 22.04.2025, в ході чого виявлено поблизу буд. 20 по вул. Сухоярській м. Біла Церква автомобіль марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 . У салоні вищевказаного автомобіля виявлено грошові кошти в сумі 7000 гривень, номіналом по 500 гривень; іншими доказами у кримінальному провадженні, які не підлягають розголошенню та будуть надані слідчому судді під час розгляду даного клопотання.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обгрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено реальне покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням; ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обгрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_4 безпосередньо знайомий зі свідком ОСОБА_6 , підтримував із нею зв'язок та може володіти інформацією про її місце проживання.
Викладені обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у період часу з 21 години до 06 години наступної доби із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу; не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.
У судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання підтримав за викладених у ньому обставин та підстав та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час заперечив та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вказавши на необгрунтованість підозри. Запевняв суд, що буде з'являтися на виклики, не буде уникати слідства та не має наміру впливати на свідка. Додатково пояснив, що у грудні 2024 помер його батько, а мати, яка проживає окремо в селі, наразі перебуває у хворобливому стані та потребує від нього допомоги. Він є єдиним сином у сім'ї і навіть у нічний час, виникає необхідність їхати в село до матері доставляти їй ліки та надавати допомогу, що значно ускладниться у разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним- обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025110000000226, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
22.04.2025 о 14:48 год в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
22.04.2025 ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 22.04.2024 о 19:32 год. звільнено з-під варти.
На переконання слідчого судді оголошена ОСОБА_4 підозра за ч. 3 ст. 369-2 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні прокурора є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак вказаного злочину.
Прокурором у клопотанні викладені та в суді доведені обставини, що дають підстави на час розгляду клопотання обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а у матеріалах клопотання містяться відповідні докази, на які посилається прокурор у клопотанні. При цьому слідчий суддя звертає увагу, що для висновку щодо обґрунтованості підозри немає необхідності встановлювати наявність доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. В той час наведені прокурором докази, дають достатньо підстав слідчому судді для висновку, що мала місце подія злочину, а зафіксовані в наданих слідчому судді доказах міститься достатньо фактів та інформації, що вказують на те, що ОСОБА_4 міг вчинити вказаний злочин.
Про особу підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він розлучений, має на утриманні малолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІ групи, має місце реєстрації та місце проживання, раніше не судимий.
Прокурором у клопотанні, відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст. 184 КПК України, наведено обставини, які вказують на наявність ризиків вчинення дій передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та наведено посилання на матеріали, що підтверджують обставини, якими слідчий обґрунтовує заявлені ризики.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_4 та характером злочину у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Поряд з тим, слідчий суддя вважає не переконливими та необгрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» про те, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином має бути підтверджене документально, необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод слідству чи суду.
Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, майновий стан, моральні якості, спосіб життя, поведінка підозрюваного під час досудового розслідування, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
За вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1- 2 частини першої статті 194 КПК України.
Враховуючи, що прокурором не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя, приходить до висновку про наявність підстав для обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування, із покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу; не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.
Вказаний запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім, щоб запобігти встановленим ризикам.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 179 КПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
За викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України у межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.176-179, 181, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025110000000226, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.06.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу;
не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку;
утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_6 ;
здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов'язків покласти на слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, якщо справа перебуває у провадженні суду - на прокурора.
Строк дії ухвали до 22.06.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення, а обвинуваченими з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено о 09:00 год 29.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_8